«Завдяки структурі те, що уявлення подає в неясному вигляді й у формі одночасності, виявляється доступним аналізові, тим самим надаючи можливість для лінійного розгортання мови. Справді, стосовно об'єкта спостереження опис є те ж саме, що й речення для уявлення, яке воно виражає: його послідовне розміщення, елемент за елементом. Але мова у своїй емпіричній формі мала на увазі теорію речення і теорію поєднання. Стосовно ж поєднання, то воно справді утворювало мову лише за тієї умови, що воно пов'язувалося з явною або прихованою функцією дієслова бути. Натуральна історія є наукою, тобто мовою, але обґрунтованою і добре побудованою: її пропозиційне розгортання на законній підставі є поєднанням; розміщення в лінійній послідовності елементів роз'єднує. уявлення очевидним і універсальним чином. У той час як одне і те ж уявлення може дати місце великому числу речень, оскільки імена, які його заповнюють, поєднуються різним чином, то одну і ту ж тварину, одну і ту ж рослину буде описано одним і тим же способом тією мірою, якою від речення до мови панує структура. Теорія структури, пронизуючи на всьому її існуванні природну історію, в класичну епоху поєднує, в одній і тій же функції, ролі, які в мові відіграють речення і поєднання».
(Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. - СПб., 1994. - С. 166).
Прочитавши уривок, визначте, наскільки характеристика М. Фуко «структури» відповідає запитам філософського розуму.
ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
1. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. - М., 1989.
2. Грецкий М. Н. Французский структурализм. - М., 1971.
3. Деррида Ж. О грамматологии. - М., 1997.
4. Леви-Стросс К. Структуральная антропология. - М., 1998.
5. Ленк X. Интерпретация реальности. - СПб., 1998.
6. Лотман Ю. М. Структура художественного текста. - М., 1994.
7. Соссюр Ф. Заметки об общей лингвистике. - М., 1990.
8. Структурализм: «за» и «против». - М., 1975.
9. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. - СПб., 1994.