2015-06-28
2509
Соціальна педагогіка - галузь педагогіки, що досліджує особливості становлення та розвитку особистості в різних мікросоціумах соціального середовища.
Об'єктом соціальної педагогіки є конкретна особа (чи група), яка має соціальні чи особисті проблеми або потреби, що вимагають вирішення та задоволення.
Предмет соціальної педагогіки - процес соціального виховання дітей та молоді в умовах різних рівнів соціального середовища.
Завдання соціальної педагогіки:
— вивченя особливостей таких соціально-педагогічних процесів: соціалізація, адаптація, реабілітація, профілактика, корекція, перевиховання;
— виявлення та педагогічно доцільне використання можливостей соціальних факторів, які впливають на людину па різних вікових етапах її розвитку;
— вивчення виховних можливостей різних соціальних інститутів;
— створення педагогічних технологій попереження впливу негативних факторів соціального середовища на становлення особистості.
Соціально-педагогічна діяльність є різновидом багаточисленних видів професійної діяльності. Кожна професійна діяльність характеризується наявністю специфічних, притаманних лише їй компонентів, має свою певну структуру. Спираючись на надбання психологічних та педагогічних наук, в системі соціально-педагогічної діяльності в першу чергу виділяють її суб'єкт та об'єкт. Професійна діяльність не є спонтанною чи фрагментарною. Вона спрямована на досягнення певних цілей та результатів, які обумовлюються метою конкретної діяльності. Загальна мета соціально-педагогічної діяльності полягає у створенні оптимальних умов соціалізації дітей та молоді.
Подальша конкретизація цієї мети відбувається у змісті соціально-педагогічної діяльності, що визначає коло основних професійних завдань стосовно суб'єктів та об'єктів соціально-педагогічної діяльності. На сьогодні її зміст розкривається у процесі соціальної адаптації, профілактики, реабілітації, ресоціалізації та соціально-культурної анімації в певних вікових та соціальних групах. На основі змісту вичленяють професійні функції соціального педагога в межах окремої діяльності з метою наповнення їх конкретними специфічними повноваженнями.
Функції соціально-педагогічної діяльності - це основні напрями роботи, в яких конкретизується її зміст. Досягення мети, реалізація змісту та функцій соціально-педагогічної діяльності здійснюється за допомогою сукупності методів, прийомів, засобів та форм. Вони є складовими різноманітних професійних технологій соціального педагога.
Соціально-педагічну діяльність можна розглядати як відкриту систему, що активно взаємодіє з іншими соціальними системами, тому що в своїй роботі соціальний педагог використовує знання з багатьох теоретичних дисциплін і вирішує професійні завдання в різних галузях суспільної практики.
Наочно взаємодію соціальної педагогіки з іншими науками та галузями суспільної практики можна зобразити у вигляді такої схеми:
Суб'єкти соціально-педагогічної діяльності — це державні, громадські організації, фізичні особи, що реалізують соціальну політику та надають соціальну допомогу різним категоріям дітей та молоді.
Суб'єктами соціально-педагогічної діяльності є:
1. Держава, яка визначає соціальну політику.
2. Органи виконавчої влади.
3. Соціальні інститути виховання (школи, позашкільні заклади, дитячі будинки, вищі навчальні заклади тощо).
4. Притулки та приймальники-розподільники.
5. Громадські організації (благодійні фонди, товариства).
6. Дитячі та молодіжні об'єднання.
7. Соціальні служби для молоді.
8. Соціальні педагоги.
9. Соціальні працівники.
10. Волонтери.
Об'єкти соціально-педагогічної діяльності — окремі особи чи соціальні групи, які потребують допомоги та підтримки в процесі їх соціалізації. Зокрема на сьогодні це:
1. Учні загальноосвітніх шкіл.
2. Студенти вищих навчальних закладів.
3. Працююча молодь.
4. Безробітна молодь.
5. Обдаровані діти та молодь.
6. Особи з обмеженими функціональними можливостями (інваліди).
7. Діти та молодь, що стали жертвами фізичного, психічного, сексуального насильства.
8. Діти-сироти.
9. Діти та молодь схильні до правопорушень.
10. Особи, що мають різні види хімічної залежності (наркомани, токсикомани, алкозалежні).
11. ВІЛ-інфіковані.
12. Проблемні сім'ї.
13. Молоді люди, що повернулися з місць позбавлення волі.
14. Формальні та неформальні підліткові та молодіжні об'єднання.
