Сьогодні за різними підходами і критеріями вчені нараховують понад сорок типів, видів і форм сімей. Ось далеко не повний їх перелік:
> за складом: повна сім'я, окрема, проста або нуклеарна, складна (сім'я з кількох поколінь), велика сім'я;
> за структурою: з однією шлюбною парою з дітьми або без дітей; з одним із батьків подружжя та іншими родичами; з двома і більше шлюбними парами з дітьми або без дітей, з одним з батьків подружжя та інших родичів і без них; з матір'ю (батьком) з дітьми;
> за типом главенства в сім'ї: егалітарні (демократичні) й авторитарні сім'ї;
> за однорідністю соціального складу: соціально-гомогенні (однорідні) і гетерогенні (неоднорідні) сім'ї;
> за сімейним стажем: молоді сім'ї; сім'ї, в яких очікують дитину; сім'я середнього шлюбного віку; подружні пари похилого віку;
> за національним (етнічним) складом: однонаціональні; міжетнічні сім'ї; сім'я з громадян різних держав; сім'я з осіб різного віросповідання;
> за якістю взаємин і атмосфери в сім'ї: благополучна, стабільна, педагогічно-слабка, нестабільна, дезорганізована;
|
|
> за географічною ознакою: міська, сільська, віддалена сім'я (яка проживає у важкодоступних районах);
> за типом споживацької поведінки: сім'я з "фізіологічним" або "паївно-сіюживчим" тином споживання, сім'я з "інтелектуальним" типом споживання, тобто з високим рівнем витрат на купівлю книг, журналів, на видовищні заходи, тощо; сім'я з проміжним типом споживання; з особливими умовами життя; студентська сім'я; "дистантна" сім'я;
> за рівнем матеріального достатку: елітарні, малозабезпечені, заможні.
Кожна сім'я відрізняється одна від одної за такими основними
параметрами:
соціально-культурний - освітній рівень батьків, їх участь в житті суспільства;
соціально-економічний - майнові характеристики та зайнятість батьків на роботі;
техніко-гігієнічний - умови проживання, обладнання житла, особливості способу життя;
демографічний - структура сім'ї (велика, що включає інших родичів; батьки та діти; неповна; бездітна; одно-, мало- чи багатодітна).
Як соціальний інститут сім'я виконує в суспільстві наступні функції:
матеріально-економічну - планування сімейного бюджету, організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві;
житлово-побутову - забезпечення сім'ї житлом, ведення домашнього
Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи з 5
господарства та організація побуту сім'ї;
репродуктивну - продовження людського роду через народження дітей;
комунікативну - створення сприятливого сімейного мікроклімату, необхідного для психічно-емоційного відтворення сил членів сім'ї, організація внутрісімейного спілкування;
|
|
виховну - передача дорослими членами сім'ї соціального досвіду дітям;
рекреативну - організація вільного часу та відпочинку сім'ї, розвиток інтересів і потреб особистості.
По типу спілкування сучасна психологія виділяє два типи сімей:
> тоталітарні (домінаторні);
> демократичні (партнерські).
У сім'ях першого типу домінує гіперсоціальна батьківська позиція, для якої характерно:
> відсутність рівних прав усіх членів родини, особливо дітей;
> батьки не виявляють відкрито своїх почуттів, щоб "не зіпсувати дитину";
> надзвичайна вимогливість одного або обох з батьків до інших членів сім'ї;
> нав'язування дітям великої кількості правил та умовностей;
> моралізування, часто безпідставне і неефективне;
> нетерпимість до дитячих недоліків;
> небажання йти з дітьми на компроміс;
> ставлення до дітей як до дорослих, нетерпимість до проявів "дитячості";
> дисципліна підтримується за рахунок сили та приниження слабших. У партнерській сім'ї навпаки можна спостерігати відкритість сімейних
стосунків, гнучкі правила розпорядку, сімейну згуртованість.
Характеристики партнерської сім'ї:
> відсутність секретів та таємниць між членами сім'ї;
> гнучкі правила розпорядку;
> розподіл економічної відповідальності;
> домашня робота та обов'язки розподіляються на засадах рівноправності;
> повага до особистого життя членів сім'ї;
> основою дисципліни є повага та довіра;
> батьківські обов'язки рівноправно розподіляються;
> зроблені помилки визнаються;
> члени сім'ї беруть на себе відповідальність за проблеми, які виникають.