Страховий тариф відіграє роль якісного чинника при обчисленні страхової премії.. Страховий тариф – це ставка страхової премії з одиниці страхової премії або з вартості об¢єкта страхування (тобто з повної страхової суми) за визначений період страхування.
1. ставка премії з одиниці страхової суми:
Þ встановлюється у вартісному вираженні (у гривнях чи копійках з кожної тисячі або сотні страхової суми). Щоб знайти повну страхову премію, потрібно ставку в гривнях і копійках помножити на кількість сотень або тисяч у складі страхової суми (наприклад, 2 грн. З кожної сотні);
2. ставка премії з вартості об¢єкта страхування:
Þ виражається у відсотках (наприклад, 5%).
В обов¢язкових видах страхування максимальний розмір страхових торифів встановлюється відповідними законодавчими актами; в дабровільних видах страхування страхові тарифи розробляються страховиками.
Структура страхового тарифа (тарииф-брутто):
▪ тариф-нетто
– забезпечує виплати сирахових сум і страхового відшкодування, а також формування страхових ресурсів;
▪ навантаження
– витрати на проведення страхування
– прибуток
Залежно від того, яку частину брутто-ставки складаютьвитрати на ведення справи, розрізняють “дорогі” і “дешеві” види страхування.
В обов¢язкових видах страхування існують нормативи витрат на ведення справи і ці витрати не повинні перевищувати:
▪ з обов¢язкового державного страхування 6 % розміру тарифу
▪ з обов¢язкового особистого страхування 15 % розміру тарифу
▪ з обов¢язкового страхування майна та відповідальності 20 % розміру тарифу
Мета таких обмежень – стримання зростання цін на страхові послуги у сфері обов¢язкового страхування.