ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
ПЛАНИ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для підготовки контрольної роботи
(як обов’язкової індивідуальної роботи)
для студентів спеціальності “Міжнародні відносини”
Національного університету "Львівська політехніка"
Максимальна кількість балів – 10.
ЗМІСТ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1. 5
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2. 6
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3. 6
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4. 8
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5. 9
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6. 10
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7. 10
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 8. 11
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 9. 12
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 10. 14
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 11. 14
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 12. 15
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 13. 16
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 14. 17
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 15. 18
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 16. 20
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 17. 21
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 18. 22
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 19. 24
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 20. 26
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1
Предмет вивчення дисципліни «Історія міжнародних відносин», її актуальність та завдання
1. Суб’єкти міжнародних відносин, їх види та рівні.
|
|
2. Типи міжнародних систем.
3. Принципи сучасних міжнародних відносин.
4. Предмет дисципліни «Історія міжнародних відносин».
5. Актуальність та завдання вивчення дисципліни «Історія
міжнародних відносин».
ЛІТЕРАТУРА
1.Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики: XX-початок XXI ст.: Навчальний посібник / [В.Ф. Салабай, І.Д. Дудко, В.Борисенко, М.П.Чуб]. – К.: КНЕУ, 2006. – 368 с.
2.Камінський А. Вступ до міжнародних відносин / А.Камінський. – Львів: Світ, 1995. – 144 с.
3.Коппель О. А. Міжнародні системи та глобальний розвиток: Навчальний посібник / О.А. Коппель, О.С.Пархомчук. – Київ: ВПЦ «Київський університет», 2004. – 320 с.
4.Лебедева М. М. Мировая политика: Учебник / М.М. Лебедева. – Москва:Аспект Пресс, 2007. – 365 с.
5.Малярчук В. А. Міжнародна політика: простір партійного змагання і співробітництва. Монографія / В.А. Малярчук. – Київ: ТОВ «Видавництво «Юридична думка»», 2005. – 312 с.
6.Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручник / М.З. Мальський, М.М. Мацях. – Київ: Знання, 2007. – 461 с.
7.Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і Політика / [А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко ]. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
8.Хонин В. Н. Теория международных отношений. – Общая часть / В.Н. Хонин. – Киев: Академ-Прес, 2005. – 456 с.
9.Цыганков П.А. Теория международных отношений: Учебное пособие / П.А. Цыганков. – Москва: Гардарики, 2006. – 590 с.
10. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навчальний посібник / В. Ф. Цимбалістий. – Львів: Новий Світ-2000, 2005. – 324 с.
Методичні рекомендації
|
|
Розгляд першого питання потрібно розпочати із з’ясування змісту поняття “міжнародні відносини”. Далі необхідно охарактеризувати суб’єкти міжнародних відносин, якими виступають держави, міжнародні урядові і неурядові організації і об’єднання. Доцільно зупинити увагу на видах (політичні, економічні, ідеологічні, військові, інформаційні, культурні, дипломатичні) та рівнях (глобальні, регіональні, двосторонні) міжнародних відносин, а також на видах зовнішньої політики держав (активна, пасивна, агресивна, консервативна) [6; 1; 7].
У другому доцільно розповісти про різні варіанти моделювання міжнародних відносин, охарактеризувати шість типів міжнародних систем (типологізація американського дослідника М. Каплана): систему балансу сил; вільну біполярну систему; жорстку біполярну систему; універсальну систему; ієрархічну систему; систему ”вето” [6; 1; 7].
У третьому питанні необхідно розкрити принципи сучасних міжнародних відносин: поваги до державного суверенітету і суверенної рівності; незастосування сили чи погрози силою; непорушності кордонів і територіальної цілісності держав; мирного врегулювання спорів; невтручання у внутрішні справи; поваги прав людини і основних свобод;рівноправності і права народів розпоряджатися своєю долею; співробітництва між державами; сумлінного виконання міжнародних зобов'язань [7].
У четвертому питанні варто зазначити, що предметом вивчення історії міжнародних відносин є сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних, військових та інших зв'язків і взаємовідносин між державами і системами держав, політичними силами, організаціями і рухами діючими на міжнародній арені. Доцільно також наголосити, що особливістю сучасного міжнародного процесу є те, що він охоплює не тільки міждержавні відносини, а й різнобічні відносини між народами та окремими людьми, себто, міжнародні відносини стають відносинами між народами [6; 1].
Аналізуючи різні аспекти актуальності вивчення дисципліни “Історія міжнародних відносин” як для органів державної влади і суспільних систем, так і для окремих громадян, необхідно констатувати, що актуальність пізнання проблем міжнародних відносин, їх змісту і результатів зумовлена, перш за все, глобалізацією всіх суспільних процесів, взаємозв'язаністю і взаємозалежністю різних країн в єдиному світі, розвитком контактів між людьми різних країн у процесі політичних, економічних, наукових і культурних обмінів, реалізації спільних бізнесових та інших програм [6; 1].