Під джерелами інформаційного права розуміють форми закреплення волі держави в сфері реалізації інформаційних процесів.
До джерел регулювання інформаційних правовідносин
відносяться інформаційне законодавство, локальні нормативно-правові акти, інформаційні угоди.
.Джерела МІП:
1) міжнародні договори в галузі ІК
2) конституційні норми та національне чинне законодавство
3) судова та арбітражна практика
4) міжнародні звичаї
Міжн. Угоди – основне джерело регулювання інформац діяльності на міжнародному рівні. Оскільки містять уніфіковані норми, які спеціально створюються для МІВ.
До міжнародних договорів в галузі інформації та комунікацій відносяться:
· Окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспільства;
· Конвенція про кіберзлочинність;
Системоутворюючим інформаційного законодавства є Закон України "Про інформацію" (від 2 жовтня 1992 p.). Цей Закон закріплює конституційні засади щодо права громадян України на інформацію, закладає правові основи інформаційної діяльності. На підставі Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України Закон визначає правові форми міжнародного співробітництва в галузі інформації.
Також інформаційна сфера в України регулюється Конституцією України.