Семінарське заняття 2. Міжнародне право регіонів Індії та Китаю

1. Визначення понять: дхарма, артха, асана, квазідоговір, мандала, доктрина «кола держав», закони та звичаї війни, гуманізація війни, союзна держава, міжнародно-правове визнання, справедливість, концепція «серединного царства», концепція «світоупоряджувальної монархії», дао, даосизм, категорія Лі, ритуал, звичай, звичка, конфуціанство, легізм.

2.Питання для обговорення:

2.1. Джерела міжнародного права індійського регіону.

2.2. Основні інститути міжнародного права індійського регіону.

2.3. Біполярність розвитку міжнародного права середньовічної Індії.

2.4. Загальна характеристика міжнародного права китайського регіону.

2.5. Розвиток міжнародно-правової думки Китаю.

Завдання для самостійної роботи (6 годин).

Проаналізувати міжнародно-правові акти:

1. Індії: Закони Ману; Махабхарата; Артхашастра; Едикти царя Ашоки.

2. Китаю: договір Чу і Цзинь 577 р. до н.е.; договір Чин і Ч’у 579 р. до н.е.; союзний договір Сунг, Ченг та ін. 562 р. до н.е.

Провести правовийаналіз індуїстського, буддистського, конфуціанського, легістського, даосистського бачення міжнародного права.

Література .

1. Артхашастра или наука политики. М.: Научно-издательский центр «Ладомир», Издательство «Наука». 1993. – 793 с.

2. Бонгард–Левин Г.М. Индия и античный мир / Г.М. Бонгард–Левин, М.Д. Бухарин, А.А. Вигасин. – М.: Восточная литература, 2002. – 360 с.

3. Васильeв Л.С. Древний Китай. Т. І: Предыстория, Шань – Инь, Западное Чжоу (до VIII в. до н.э.). – М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1995. - 379 с.

4. Васильев Л.С. Культы, религии, традиции в Китае. – М.: Восточная литература, 2001. – 488 с.

5. Гончаров С.Н. Китайская средневековая дипломатия: Отношения между империями Цзинь и Сун 1127-1142. – М.: Наука, 1986. - 295 с.

6. Дао. Гармония мира: сборник текстов. – М.: Эксмо-Пресс, Харьков: Фолио, 2000. – 864 с.

7. Законы Ману / Перевод С.Д. Эльмановича, проверенный и исправленный Г.Ф. Ильиным. – М.: Наука, 1992. – 140 с.

8. Исаева М.В. Представления о мире и государстве в Китае в ІІІ– IV веках н. е. (по данным «нормативных историописаний»). – М.: Институт востоковедения РАН, 2000. – 264 с.

9. Конфуций. Лунь–Юй. Классическое конфуцианство / Конфуций; переводы, статьи, комментарии А.Мартынова и И.Зограф. – СПб: Издательский дом «Нева», М.: «ОЛМА-Пресс», 2000. – Т. 1. – 384 с.

10. Крашенникова Н.А. Индусское право: история и современность. – М.: Изд-во Московского университета, 1982. – 234 с.

11. Лукьянов А.Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай и Индия): Монография. – М.: Изд–во УДН, 1989. – 208 c.

12. Межгосударственные отношения и липломатия на Древнем Востоке. – М.: Издательство «Наука». Главная редакция восточной литературы. 1987. – 307 с.

13. Самозванцев А.М. Правовой текст Дхармашастры. – М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1991. – 295 с.

14. Ударцев С.В. История политических и правовых учений. Древний Восток: Академический курс. – СПб.: Изд-во юридического факультета СпбГУ, 2007. – 664 с.