Збільшення обсягів перекладів, які потрібні для забезпечення багатомовної комунікації в інформаційному суспільстві, з одного боку, та розвиток комп'ютерної техніки, її програмного забезпечення й прикладної лінгвістики, з іншого боку, сприяли розвитку нового наукового напряму — комп’ютерного перекладання. Засоби комп’ютерного перекладання поділяються на три основні типи:
Ø Автоматичні системи комп’ютерного перекладання (КП) призначені для здійснення перекладання без втручання людини. Форми організації взаємодії комп’ютера і людини під час цього виду перекладання можуть бути такі:
· передредагування, коли людина пристосовує текст до оброблення машиною (усуває можливі неоднозначні прочитання, спрощує й розмічає текст), після чого починається програмне оброблення;
· постредагування, коли вихідний текст переробляється машиною, а людина-редактор виправляє результат перекладання;
· поєднання перед- і постредагування.
Однак увесь процес перекладання – з моменту, як уведено вхідний текст, і до отримання вихідного тексту – повністю забезпечується самою системою КП без будь-якої участі людини, з використанням тільки спеціальних програм, великих словників і наборів лінгвістичних правил.
|
|
Ø Автоматизовані системи КП утворюють два підкласи:
1) системи КП за участю людини (автоматизовані системи КП «людина-машина»);
2) системи звичайного перекладання за участю комп’ютера (автоматизовані системи КП «машина-людина»).
Автоматизоване перекладання припускає такі форми взаємодії людини і комп’ютера:
· частково автоматизоване перекладання: наприклад, використання перекладачем-людиною комп’ютерних словників;
· системи з розподілом роботи: комп’ютер навчений перекладати тільки фрази чітко заданої структури (але робить це так, щоб виправляти за ним не було потрібно), а все, що не вклалося в схему, виконує людина.
Ø Термінологічні банки даних (ТБД). Звернення до них відбувається не під час самого процесу перекладання, а ще до його початку. До банку даних може не передбачатися доступ в режимі «он-лайн» – він може застосовуватися тільки для підготування друкованих глосаріїв відповідно до предметних галузей. ТБД включає тільки технічну термінологію. Основною перевагою ТБД є те, що вони містять усі найсвіжіші дані: технічна термінологія постійно змінюється, а паперові словники ще до того часу, як виходять друком, встигають застаріти. Крім того, ТБД можуть перевершувати такі словники за обсягом, оскільки в створенні банків даних бере участь велика кількість фахівців, навіть усі його користувачі.
|
|
Які існують методи комп’ютерного перекладання?
Усі системи комп’ютерного перекладання використовують двомовні словники й модулі базових граматичних правил. Але індивідуальні методи перекладання відрізняються. Існують такі методи машинного перекладання:
ü Метод прямого комп’ютерного перекладання. Це найдавніший і найпростіший метод, сутність якого полягає в тому, що слова вихідного тексту перекладаються окремо і в однаковій послідовності. Після цього порядок слів та їхні закінчення пристосовуються до відповідної мови.
ü Метод трансферу. Це класичний метод комп’ютерного перекладання, який здійснюється у три етапи: аналіз, трансфер, генерування. На першому етапі аналізується граматична структура вихідного речення, потім визначається семантична структура і ці структури переносяться у відповідну мову. На останньому етапі текст, що перекладається, генерується, тобто мовні структури перетворюються на речення.
ü Метод інтерлінгви. Граматична інформація вихідного тексту спочатку виражається нейтральною мовою «інтерлінгва», з якої потім утворюється граматична інформація відповідної мови. Цей метод продуктивний для перекладання комплексних висловів.
ü Метод EBMT. Цей метод машинного перекладання ґрунтується на прикладах. Ядро системи EBMT – блок памяті перекладача, в якому зберігаються речення або фрази, які часто повторюються, та їхній переклад. Система за допомогою методів інформаційного пошуку статистично вираховує, чи є готові перекладені записи, схожі на речення вихідної мови. Генерування перекладу відбувається таким чином, що найбільш схожі речення перекладаються і комбінуються.
ü Метод SBMT. Цей метод ґрунтується на даних статистики. Перед процесом перекладання програма аналізує великий корпус двомовних текстів. Слова і граматичні форми різних мов розміщуються таким чином, що знаходяться поруч залежно від частоти використання та змістової близькості. Таким чином, генерується словник та граматичні правила, на основі яких перекладаються тексти.
ü Метод HAMT. Цей метод перекладання здійснюється з участю людини. Перекладання здійснюється машиною, але людина контролює роботу комп’ютера, втручається в процес перекладання, обираючи потрібне слово або змінюючи структуру речень.