Аналіз результатів дослідження мотивації молоді щодо вибору ВНЗ та напрямку підготовки як майбутнього фахівця

Аналіз результатів дослідження проблем мотивації молоді щодо вибору ВНЗ та напрямку підготовки як майбутнього фахівця базою для дослідження стало м. Івано- Франківськ та область. Саме глобалізація ринку освітніх послуг, активізація міжнародної наукової співпраці, розширення ринку інноваційних послуг здійснює сприятливу дію на розвиток усіх ВНЗ.

Водночас суттєве з агострення конкурентної боротьби на вітчизняному ринку освітніх послуг, можливе скорочення державного замовлення за галузями знань «Економіка і підприємництво» та «Право» вимагає від кожного ВНЗ залучення високоякісних людських, матеріальних і нематеріальних ресурсів та підвищення якості надання освітніх послуг.

Крім того, сьогодні серед широкого загалу роботодавців побутує думка, що спеціалістів з вищою освітою дедалі більшає, а кваліфікованих кадрів бракує. Випускники шкіл, керуючись сучасними тенденціями та стереотипами, вступають до вищих навчальних закладів на так звані «престижні» спеціальності, а згодом не можуть знайти роботу за ними. При цьому в країні загострюється потреба у працівниках з інших напрямів. Тобто посилюється ситуація дисбалансу між попитом на освіту та її пропозицією − випускники вищих навчальних закладів не можуть працевлаштуватися, що збільшує рівень безробіття, або працюють не за спеціальністю. Відтак абітурієнти повинні відповідально ставитись до вибору майбутньої професії.

Вибір професії - один з основних життєвих виборів, здійснений людиною в юному віці, оскільки, обираючи професію, вона обирає і спосіб життя, можливість самореалізації.

До молодих спеціалістів у сучасних умовах ринку ставляться такі вимоги, серед яких: високий рівень теоретичної підготовки, сформований рівень соціальної зрілості, висока професійна ефективність у ситуаціях невизначеності, швидка адаптація до умов робочого середовища, що постійно змінюється, готовність до початку власної кар’єри в компанії з відносно низької посадової ланки.

Саме ці компетенції в майбутніх випускниках формують ті ВНЗ, які мають високий інтелектуальний потенціал, займають стійкішу позицію на ринку, мають свою стратегію розвитку, що базується на декількох конкурентних позиціях. Кожен ВНЗ повинен формувати власні цінності, які дозволять йому охопити найбільш широку цільову аудиторію. До основних цінностей можна віднести такі:

− популярність і престиж ВНЗ;

− висока якість освіти, професіоналізм викладачів

− можливість успішного працевлаштування випускників після закінчення ВНЗ;

− наявність системи стажувань і практик, зокрема міжнародних;

− можливість отримати інноваційну і перспективну вищу професійну освіту (сучасні програми підготовки і дисципліни);

− сучасна матеріально-технічна база;

− великий вибір напрямів підготовки (спеціальностей);

− висока міра інтегрованості науково-дослідницьких процесів і багато ін.

Процес удосконалення підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасної вищої освіти досить складний і обумовлений багатьма чинниками, одним з яких є міра професійної орієнтованості студентів, тобто адекватність їх мотиваційних установок вступу до ВНЗ і майбутньої професії. У професійному визначенні студентів можна виділити ряд стадій, коли проблема вибору актуалізується в тому або іншому її аспекті.

Для одержання результату у квітні 2015 р. було проведене анкетування молоді, отримана інформація була оброблена за допомогою програм Microsoft Word і Microsoft Excel. Було опитано 120 осіб. Структура опитаної молоді представлена у розрізі напрямів підготовки наведена на (рисунку 2.1.).

Рис. 2.1. Структура учасників анкетування «Мотивація вибору напрямку підготовки на якому хотіли б навчатися у ВНЗ, у % від загальної кількості опитаних у квітні 2015 р.

В опитуванні взяло участь 120 чол. (46,1 %) − дівчата і (53,9 %) – юнаки. Розподіл за статтю відповідає демографічним даним: дівчат у віці від 16 до 19 років більше, ніж представників чоловічої статі.

В основу анкети було покладено 10 запитань з варіантами відповідей. Більшість опитаної молоді обирали вузи, які не подалік від дому і де можна здобути якісну освіту (31 %); 17 % респондентів хочуть отримати диплом престижного ВНЗ; 19 % вважають, що метою їх навчання в університеті є опанування основами обраної спеціальності, становлення як професіонала у своїй справі. З метою отримання можливості самореалізації, розвитку навичок спілкування, набуття впевненості в собі вступило до університету 11 % опитаних, 9 % опитаних за мету при виборі навчання в університеті мали цікаве студентське життя, можливість спілкування, проведення дозвілля.

На (рис. 2.2.), представлені відповіді респондентів, що відображають диференціацію відповідей щодо вибору вуза та фаху.

Рисунок 2.2. Диференціація відповідей опитаної молоді у, % від загального числа опитаних у квітні 2015 р.

Виявлені в результаті анкетування молоді (отримати диплом та якісну вищу освіту) – 47,8 % опитаних;

– професійної самореалізації (опанувати основами вибраної спеціальності; знайти престижну високооплачувану роботу; стати професіоналом у своїй справі; мати впевненість у працевлаштуванні) − 32,0 % опитаних;

– самовдосконалення (реалізувати себе в житті; розвивати навички спілкування, набути впевненості у собі) − 10,7 % опитаних;

– пов’язані з особистими інтересами (мати цікаве студентське життя, спілкування, дозвілля) − 9,6 % опитаних.

Ці результати свідчать про розуміння молоді актуальності отримання спеціальності в сучасних умовах, бажанні за допомогою вищої освіти активно соціалізуватися в суспільстві. При цьому мотиви навчальної діяльності пов’язані з професійно значимими мотивами. Таким чином, навчальні цілі безпосередньо пов’язані з цілями, які ставлять перед собою більшість молоді: підготуватися до професійної діяльності, стати висококваліфікованим фахівцем, затребуваним на ринку праці.

Отже, відношення до вступу та навчання у ВНЗ можна розглядати як засіб для досягнення мети професійної самореалізації.

Водночас насторожує, що досить високий відсоток респондентів як мотив вступу до ВНЗ вказує бажання стати учасником цікавого студентського життя, мати постійне спілкування з однолітками, дозвілля, що відповідає студентському життю.

Для цієї групи респондентів професійні цінності ще не мають належного значення, у них слабке уявлення про отримувану професію.

Мотивація їх вибору обумовлена громадськими цінностями вищої освіти і пов’язана з отриманням статусу студента ВНЗ. У даному випадку провідним мотивом виступає потреба не стільки в самій діяльності, скільки в пов’язаних з нею обставинах.

Причини що зумовлюють вибір ВНЗ молоді були наведені на (рис. 2.3.):

− власне бажання, оскільки це цікаво (19,3 %);

− орієнтація на престиж професії, можливості подальшого працевлаштування (17,6 %);

− якість освіти й умови навчання в університеті (15,5 %);

− престижність ВНЗ, його репутація (14,4 %);

− обрання напряму, де можна було пройти на бюджет (6,3 %);

− обрання спеціальності, де менший розмір оплати за навчання (9,3 %);

− порада батьків (8,2 %);

– наявність військової кафедри (1,4 %);

– інші мотиви (наприклад, близьке розташування до місця проживання, наявність гуртожитків, не пройшов в інший ВНЗ) − 3,7 %.

Незначний відсоток опитуваних (3,6 %) відмічають, що для них не має значення, де здобувати вищу освіту. У респондентів цієї групи ще не виражена орієнтація на якусь певну професійну сферу.

Рисунок 2.4. Рейтинг популярності джерел інформації у молоді % від загального числа опитаних у квітні 2015 р.

Результати анкетування свідчать про те, що професійне самовизначення молоді формується також під впливом батьків. Майже кожен сьомий респондент (14,5 %) як джерело отримання інформації про ВНЗ вказує на батьків та родичів. Не менш значимим джерелом інформації, що визначає професійний вибір респондентів, називаються друзі, знайомі (16,3 %), що цілком пояснюється особливостями віку опитуваних.

Очевидно, що багато в чому саме ці верстви вплинули на вибір майбутньої професії респондентів, що слід враховувати при проведенні заходів з професійної орієнтації майбутніх студентів: виступах на батьківських зборах випускників шкіл, Днях відкритих дверей та ін.

Необхідно звернути увагу на низьку оцінку дії на респондентів інформації, отриманої в школі. Лише 2,3 % з числа опитаних відмітили їх як джерело інформації, що вплинуло на вибір майбутньої спеціальності.

Отже, при виборі ВНЗ молодь орієнтуються в основному на оголошення в ЗМІ, Інтернет, сайти університетів (50,4 % опитаних), на думки батьків, друзів і знайомих (30,8 %), в останню чергу − на інформацію, отриману від викладачів та співробітників університету, в школі, на підготовчих університетських курсах, на Днях відкритих дверей та з інформаційних матеріалів (буклетів, рекламних проспектів) − 10,6 % опитаних.

На основі аналізу використання молоді інформаційних джерел можна зробити висновок, що приймальній комісії та деканатам факультетів варто поміркувати про ефективність профорієнтаційної роботи, приділяти більше уваги не пасивній формі, а активній – залучати майбутніх абітурієнтів до олімпіад, турнірів, конкурсів, що проводить університети.

Також необхідно активізувати інформаційну складову профорієнтаційної роботи, збільшити залучення школярів (майбутніх абітурієнтів) на підготовчі курси, розширити агітацію в школах і коледжах областей України.

Дослідження також виявило, що у більшості молоді задовго до закінчення середньої школи сформувалася яскраво виражена установка на продовження освіти у ВНЗ, що говорить про завершення першого етапу процесу соціально-професійної диференціації до моменту вступу.

При цьому із загального числа опитаних, 55,4 % оцінили рівень своїх знань, отриманих у школі як середній, 42,8 % опитаних оцінили якість шкільної освіти як високу, і тільки 1,8 % оцінили свій рівень підготовки в школі низьким.

Оцінка рівня отриманої в школі підготовки для вступу до ВНЗ відображена на (рис. 2.5.).

Рисунок 2.5. Оцінка рівня підготовки в школі, % від загального числа опитаних у квітні 2015 р.

Ми бачимо на рисунку 2.5. що оцінка рівня підготовки в школі, % від загального числа опитаних у квітні 2015р. становить низький рівень 1,8%, середній рівень 55,4%, високий рівень становить 42,8%, це свідчить про те що молодь готова вступати до ВНЗ з середнім рівнем знань.

Врахування повним обсягом результати даного анкетування можна спокійно побачити в який саме напрямок і ВНЗ хоче молодь.