Ознака класифікації | Види активів | Приклад (типовий) |
2 | ||
1. Швидкість обігу | Активи з високою швидкістю обігу | Запаси готової продукції підвищеного та сталого попиту, грошові кошти, що обслуговують господарський оборот |
Активи зсередньою швидкістю обігу | Запаси матеріальних активів у межах нормативу, короткострокові фінансові вклади (крім безнадійних) | |
Активи з низькою швидкістю обігу | Понаднормативні матеріальні запаси, дебіторська заборгованість | |
II. Ліквідність | Прямі засоби розрахунку | Грошові кошти в усіх видах |
Платіжні резерви в швидколіквідних активах | Короткострокові фінансові вклади з наступаючим терміном платежу або з передбаченою можливістю дострокової вимоги, надійна короткострокова дебіторська заборгованість, запаси готової продукції з високою швидкістю реалізації | |
Слабколіквідні активи | Запаси готової продукції з низькою швидкістю реалізації, запаси інших матеріальних активів |
III. Доходність (від наявності) | Активи, що приносять прямий доход | Короткострокові фінансові вклади, депозити, валютні кошти (при зростанні курсу) |
Активи, що не приносять прямого доходу, але обслуговують оборот підприємства | Запаси товарно-матеріальних ресурсів, грошові кошти в національній валюті | |
Активи, що приносять збитки | Запаси товарів, якість та кількість яких у процесі зберігання зменшується, незахищена дебіторська заборгованість | |
IV. Інфляційна захищеність | Активи, захищені від інфляційного знецінення | Матеріальні обігові активи, захищена дебіторська заборгованість, ефективні фінансові вклади (якщо доходність перевищує темп інфляції), валютні кошти |
Активи, що не захищені від інфляції | Грошові кошти в національній валюті, незахищена дебіторська заборгованість, неефективні фінансові вклади | |
V. Вартість формування | Активи, що формуються за рахунок власних обігових коштів | Грошові кошти, фінансові вклади, запаси матеріальних активів та дебіторська заборгованість (частково) |
Активи, що формуються за рахунок позик та комерційного кредиту | Запаси матеріальних активів та дебіторська заборгованість (частково) |
Управління виробничими запасами та дебіторською заборгованістю
|
|
Головна мета менеджменту виробничих запасів – визнати і підтримувати такий рівень цих запасів, який за будь-яких умов зможе забезпечити виконання замовлень клієнтів. Однак слід пам’ятати, що запаси зв’язують кошти фірми. Вартість утримання запасів – це втрачені можливості для інвестицій.
Створення запасів пов’язане:
· з витратами на організацію збереження, а також із втратою матеріалів через їх псування і тощо;
|
|
· з утраченою вигодою через відмову від участі в альтернативних проектах.
Отже, запаси слід збільшувати тоді, коли користь від цього перевищує вартість утримання додаткових запасів.
Оптимальний обсяг замовлень (ООЗ) | = | Обсяг товару, за якого витрати, на організацію замовлення і на зберігання запасів будуть мінімальні |
Витрати на замовлення – включають заробітну плату працівників відділу
постачання, витрати на комп’ютерну обробку
інформації та ін. Чим частіше робляться замов-
лення, тим більші витрати на їх підготовку і
виконання.
Витрати на зберігання - включають витрати, пов’язані з роботою складів
запасів і складуванням запасів. Якщо зростає кількість
одиниць у кожному замовленні, зростають і
складські витрати.
ООЗ можна визначити за допомогою формули:
ООЗ =
,
де К – необхідна кількість одиниць товару на кожний період;
В – витрати на організацію одного замовлення;
ВЗ – витрати на зберігання запасів та складування.
Управління дебіторською заборгованістю - це насамперед контроль обігу коштів у розрахунках. Зростання дебіторської заборгованості означає сповільнення обігу, зниження платоспроможності підприємства, зростання потреби в позикових коштах. Все це призводить до зниження економічної рентабельності активів підприємства.
Для прискорення повернення коштів постійним покупцям досить часто пропонують знижки на товар. Покупцеві дуже важливо вирішити, чи скористатися знижкою і сплатити рахунок відразу, чи купити у кредит і тримати кредиторську заборгованість на балансі. Якщо скористатися знижкою, то компанія виграє на сумі самої знижки, але програє на відсотках, які потрібно платити банкові за кредит для розрахунків із постачальником, а також втрачає можливість отримати безкоштовний кредит. Користуватися знижкою варто тоді, коли виграш перевищує витрати.
ЦВЗ(ціна відмови від знижки)= (% знижки/(100-%знижки))*100%*
360 дн./(максимальний строк оплати за поставку - строк дії знижки)
Зменшення дебіторської заборгованості і прискорення її обігу можна досягти за допомогою таких фінансових інструментів, як факторинг і облік векселів. Але використовувати їх можна лише за таких умов:
· підприємство може перекрити витрати на ці послуги за рахунок ефективного використання отримання коштів;
· якщо ставки на нетривалі кредити вищі, ніж вартість факторингу чи облікової ставки;
· за значного рівня інфляції.