2015-07-14
497
1. Каким работникам проводится первичный инструктаж, порядок его проведения (п. 6.4 «Типовое положение о порядке обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда»)?
Первинний інструктаж проводить безпосередній керівник структурного підрозділу ДнЕС (МЕМ) на робочому місці до початку роботи:
- з працівниками новоприйнятими (постійно або тимчасово) на роботу до початку самостійної роботи;
- з працівниками, які переводяться з одного підрозділу (служби, дільниці, лабораторії тощо) до іншого;
- з працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу;
- з працівниками, які прибули у відрядження в ДнЕС (МЕМ) і беруть безпосередньо участь у виробничому процесі;
- з студентами, учнями, які прибули на виробничу практику.
Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою одного фаху за програмою, складеною з урахуванням відповідних інструкцій та нормативної документації з технології виробництва, інструкції з охорони праці, пожежної безпеки та інших нормативних актів з охорони праці, а також результатів аналізу травматизму в ДнЕС та НЕК «Укренерго».
|
|
|
Орієнтовний перелік питань для складання програми первинного інструктажу наведений у додатку 11.
Програми первинного інструктажу розробляються керівником структурного підрозділу, узгоджується СОП та ПБ (ВОП,ГОП), затверджується технічним керівником.
2. Требования к работникам, выполняющим работы в электроустановках МЭ Украины (р.4 ПБЭЭ)?
4 .1. Должностные лица и работники, выполняющие работы в электроустановках Министерства энергетики Украины, проходят обучение и проверку знаний настоящих Правил.
4.2. Медицинский осмотр работников необходимо осуществлять
в соответствии с требованиями ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положение о медицинском осмотре работников определенных категорий".
4.3. Работники, обслуживающие электроустановки, должны изучить настоящие Правила соответственно требованиям своей должности или выполняемой работы, пройти обучение безопасным приемам работы на рабочем месте под руководством опытного работника,
проверку знаний с присвоением группы по электробезопасности (далее - группы) в соответствии с приложением 1 к настоящим Правилам. Работнику, прошедшему проверку знаний настоящих Правил, выдается удостоверение установленной формы, которое он обязаниметь при себе, находясь на работе.
Каждый работник обязан знать, понимать и соблюдать требования настоящих Правил.
Запрещается допуск к работе работников, не прошедших обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда.
4.4. Работники, выполняющие работы, указанные в ДНАОП 0.00-8.02-93 "Перечень работ с повышенной опасностью", должны иметь соответствующую запись в удостоверении о проверке знаний.
|
|
|
4.5. Запрещается допуск работников моложе 18 лет к работам, указанным в ДНАОП 0.03-8.07-94 "Перечень тяжелых работ и работ с вредными и опасными условиями труда, на которых запрещается применение труда несовершеннолетних".
4.6. Запрещается допуск к работе работников с признаками алкогольного или наркотического опьянения.
Каждый работник, если он не может принять меры к устранению нарушений настоящих Правил, обязан немедленно сообщить непосредственному руководителю о всех замеченных нарушениях, а также об опасности для людей неисправности электроустановок и применяемых при выполнении работ машин, механизмов, приспособлений, инструмента и средств защиты.
Запрещается выполнять распоряжения и задания, противоречащие требованиям настоящих Правил.
4.7. Руководители, специалисты, непосредственно организующие работу, обязаны обеспечить выполнение ее в соответствии с требованиями настоящих Правил.
4.8. Работники, виновные в нарушении настоящих Правил, несут дисциплинарную, административную, материальную или уголовную ответственность в соответствии с действующим законодательством.
3. Лица, ответственные за безопасное ведение работ в электроустановках (п. 6.1.2 ПБЭЭ)?
Ответственными за безопасное ведение работ являются:
- работник, выдающий наряд, отдающий распоряжение;
- работник, дающий разрешение на подготовку рабочего места и на допуск;
- работник, подготавливающий рабочее место *);
- работник, допускающий к работе (допускающий) *);
- руководитель работ;
- работник, наблюдающий за безопасным выполнением работ (наблюдающий);
- член бригады.
_______________________________
*) Подготавливать рабочее место и допускать к работе может один и тот же работник.
4. Какие права предоставляются работникам после проверки знаний? (п. 6.1.8, 6.1.12 ПБЭЭ)
После проверки знаний в комиссии предприятия рабоникам могут предоставляться права:
- выдачи нарядов, распоряжений;
- руководителя работ;
- осуществления допуска к работе (допускающего);
- наблюдающего;
- выполнения специальных работ с повышенной опасностью.
Предоставление этих прав оформляется письменным указанием руководства предприятия, а на специальные работы - записью в удостоверении.
5. Дать определение наряда-допуска? (р. 3 ПБЭЭ)
Наряд-допуск - Составленное на специальном бланке распоряжение на безопасное производство работы определяющее ее содержание, место, время начала и окончания, необходимые меры
безопасности, состав бригады и работников, ответственных за безопасное выполнение работы
6. Совмещение обязанностей ответственных лиц? (п. 6.1.13 ПБЭЭ)
Допускается любое совмещение обязанностей в соответствии с предоставленными правами (п.6.1.2 этих Правил), за исключением совмещения лицом, дающим разрешение на допуск, обязанностей допускающего.
7. Технические мероприятия, которые необходимо выполнять перед допуском работников на коммутационные аппараты с дистанционным управлением? (п. 12.1 ПБЭЭ)
Перед допуском работников к работе на коммутационных аппаратах с дистанционным управлением следует выполнить следующие технические мероприятия:
- отключить вспомогательные цепи (управления, сигнализации, подогрева и др.) и силовые цепи привода;
- закрыть задвижки на трубопроводе подачи воздуха в баки выключателей или на пневматические приводы и выпустить в атмосферу имеющийся в них воздух; при этом спускные пробки (клапаны) остаются в открытом положении;
- привести в нерабочее положение включающий груз или включающие пружины;
- вывесить плакаты "Не вмикати! Працюють люди" (Hе включать! Работают люди) - на ключах дистанционного управления и "Не вiдкривати! Працюють люди" (Hе открывать! Работают люди) на закрытых задвижках.
|
|
|
8. Что указывается на корпусах электроинструмента?
На корпусах электроинструмента необходимо указывать инвентарные номера и даты проведения следующих проверок, а на понижающих и безопасных изолирующих трансформаторах (далее разделительных трансформаторах), преобразователях частоты и защитно-отключающих устройствах - инвентарные номера и даты
проведения следующих измерений сопротивления изоляции.
9. Допустимое расстояние до токоведущих частей, находящихся под напряжением? (табл. 5.1 ПБЭЭ)
Допустимое расстояние до токоведущих частей, находящихся под напряжением
--------------------T---------------------T----------------------
¦ Напряжение, кВ ¦Расстояние от челове-¦Расстояние от механиз-¦
¦ ¦ка в любом возможном¦мов и грузоподъемных¦
¦ ¦его положении и при-¦машин в рабочем и¦
¦ ¦меняемых им инстру-¦транспортном положени-¦
¦ ¦ментов и приспособле-¦ях, от стропов, грузо-¦
¦ ¦ний, м ¦захватных приспособле-¦
¦ ¦ ¦ний и грузов, м ¦
+-------------------+---------------------+----------------------+
¦ 1 ¦ 2 ¦ 3 ¦
+-------------------+---------------------+----------------------+
¦ До 1: ¦ ¦ ¦
¦ на ВЛ ¦ 0,6 ¦ 1,0 ¦
¦ в остальных ¦ Не нормируется (без ¦ 1,0 ¦
¦ электроустановках¦ прикосновения) ¦ ¦
¦ 6, 10, 20, 35 ¦ 0,6 ¦ 1,0 ¦
¦ 110 ¦ 1,0 ¦ 1,5 ¦
¦ 154 ¦ 1,5 ¦ 2,0 ¦
¦ 220 ¦ 2,0 ¦ 2,5 ¦
¦ 330 ¦ 2,5 ¦ 3,5 ¦
¦ 400, 500 ¦ 3,5 ¦ 4,5 ¦
¦ 750 ¦ 5,0 ¦ 6,0 ¦
¦ 800 постоянного¦ 3,5 ¦ 4,5 ¦
¦ тока ¦ ¦ ¦
¦ ¦
¦Примечание. В тексте настоящих Правил электроустановки напря- ¦
¦ жением 3 кВ приравниваются к электроустановках 6 кВ,¦
¦ 60 кВ - к 110 кВ. ¦
L-----------------------------------------------------------------
10. Какие работы запрещается выполнять на приставных лестницах и стремянках (ПБРиП п. 7.1.24)?
Запрещается на приставных лестницах и стремянках:
- работать возле вращающихся механизмов, работающих машин,
транспортеров и т. п. и над ними;
- выполнять работу с применением электрического и пневматического
инструмента, строительно-монтажных пистолетов;
- выполнять газо- и электросварочные работы;
- натягивать провода и поддерживать на высоте тяжелые детали. Для
|
|
|
выполнения таких работ должны применяться леса или стремянки с
верхними площадками, огражденными перилами.
11. Контроль за состоянием средств защиты и их учет (ПЭЭЗС п. 4.4)?
4.4.1. Все находящиеся в эксплуатации электрозащитные средства и
предохранительные пояса должны иметь инвентарные номера, за исключением защитных касок, диэлектрических ковриков, изолирующих подставок, плакатов и знаков безопасности, защитных ограждений, а также штанг, используемых для переноса и выравнивания потенциала.
Допускается использование для электрозащитных средств и предохранительных поясов заводских номеров.
Порядок нумерации для каждого вида средств защиты устанавливается на предприятии.
Инвентарный номер на средство защиты необходимо наносить каким-либо способом, не ухудшающим механические или изоляционные свойства защитного средства. Например, инвентарный номер наносят краской или выбивают на металле непосредственно на средствах защиты или на прикрепляемой к средству защиты специальной бирке.
Если средство защиты состоит из нескольких разнимающихся частей, общий номер необходимо ставить на каждой части.
4.4.2. В подразделениях предприятий и организаций необходимо вести "Журнал учета и хранения средств защиты" согласно приложению 1 к настоящим Правилам. Наличие и состояние всех средств защиты должны проверяться периодическим осмотром не реже 1 раза в 6 мес.
работником, ответственным за их состояние, с записью результатов осмотра в журнал.
Средства защиты, выданные для индивидуального пользования, также необходимо зарегистрировать в журнале.
4.4.3. Средства защиты, кроме изолирующих подставок, диэлектрических ковриков, переносных заземлений, защитных ограждений, плакатов и знаков безопасности, необходимо испытывать согласно нормам эксплуатационных испытаний.
4.4.4. На средства защиты, прошедшие испытания, необходимо ставить штамп следующей формы:
№ ______________________
Пригоден до _________ кВ
Дата следующего испытания
_______________ 200 __ г.
(наименование лаборатории)
На средства защиты, применение которых не зависит от напряжения электроустановки (диэлектрические перчатки, диэлектрическая обувь, противогазы и др.), необходимо ставить штамп:
№ ______________________
Дата следующего испытания
_______________ 200 __ г.
(наименование лаборатории)
Штамп на средствах защиты должен быть отчетливо видимым. Он наносится несмываемой краской или наклеивается на изолирующую часть около ограничительного кольца изолирующих электрозащитных средств или около края резиновых изделий и предохранительных приспособлений.
Если средство защиты состоит из нескольких частей, штамп ставится только на одной части.
4.4.5. Средства защиты, не выдержавшие испытания, необходимо изъять из эксплуатации, и штамп необходимо перечеркнуть краснойкраской.
Запрещается хранить средства защиты, не выдержавшие испытания или срок испытания которых истек, вместе с пригодными для использования средствами защиты.
4.4.6. Результаты электрических и механических испытаний средств защиты необходимо записывать в специальный журнал в лаборатории, в которой проводятся испытания. При наличии большого количества средств защиты из диэлектрической резины результаты их испытаний необходимо записывать в отдельный "Журнал испытаний средств защиты из
диэлектрической резины (перчаток, бот, диэлектрических галош и изолирующих накладок)" согласно приложению 3 к настоящим Правилам.
4.4.7. На средства защиты, принадлежащие сторонним организациям, также должен проставляться штамп, и, кроме того, заказчику необходимо выдавать протоколы испытаний по форме, приведенной в приложении 4 к настоящим Правилам.
4.4.8. Изолирующий инструмент, указатели напряжения до 1000 В, а также предохранительные пояса и страховочные канаты разрешается маркировать доступными средствами с записью результатов испытаний в "Журнал учета и хранения средств защиты" согласно приложению 1 к настоящим Правилам.
4.4.9. Запрещается пользоваться средствами защиты с просроченным сроком хранения.
12. Дать определение, что такое «средство электрозащитное основное» (ПЭЭЗС п. 3)?
Средство электрозащитное основное - Электроизолирующее средство, изоляция которого длительно выдерживает рабочее напряжение электроустановки и которое позволяет работать на токоведущих частях, находящихся под напряжением
13. Какие штампы наносятся на средства защиты, прошедшие испытания (ПЭЭЗС п. 4.4.4)?
4.4.4. На средства защиты, прошедшие испытания, необходимо ставить штамп следующей формы:
№ ______________________
Пригоден до _________ кВ
Дата следующего испытания
_______________ 200 __ г.
(наименование лаборатории)
На средства защиты, применение которых не зависит от напряжения электроустановки (диэлектрические перчатки, диэлектрическая обувь, противогазы и др.), необходимо ставить штамп:
№ ______________________
Дата следующего испытания
_______________ 200 __ г.
(наименование лаборатории)
Штамп на средствах защиты должен быть отчетливо видимым. Он наносится несмываемой краской или наклеивается на изолирующую часть около ограничительного кольца изолирующих электрозащитных средств или около края резиновых изделий и предохранительных приспособлений.
Если средство защиты состоит из нескольких частей, штамп ставится только на одной части.
14. Какие несчастные случаи не считаются связанными с работой? (п.1.1 «Порядок расследования и ведения несчастных случаев…..).
Не признаются связанными с производством несчастные случаи, которые произошли с работниками:
- по месту постоянного проживания на территории полевых и вахтенных поселков;
- во время использования ими в личных целях транспортных средств, машин, механизмов, оборудования, инструментов, которые принадлежат или используются предприятием (кроме случаев, которые произошли вследствие их неисправности);
- вследствие отравления алкоголем, наркотическими средствами, токсическими или ядовитыми веществами, а также вследствие их действия (асфиксия, инсульт, остановка сердца и т.п.), при наличии соответствующего медицинского заключения, если это не связано с применением таких веществ в производственных процессах или нарушением требований безопасности относительно их хранения и перевозки или если потерпевший, который находился в состоянии алкогольного, токсического или наркотического опьянения, до несчастного случая был отстранен от работы согласно требованиям правил внутреннего трудового распорядка предприятия или коллективного договора;
- в случае подтвержденного соответствующим медицинским заключением алкогольного, токсического или наркотического опьянения, не обусловленного производственным процессом, которое стало основной причиной несчастного случая из-за отсутствия технических и организационных причин его наступления;
- во время совершения ими преступления, что установлено обвинительным приговором суда;
- в случае смерти или самоубийства (кроме случаев, указанных в пункте 15 этого Порядка).
15. Состав комиссии по расследованию несчастного случая со смертельным исходом? (п.1.1 «Порядок расследования и ведения несчастных случаев…..).
В состав комиссии включаются руководитель (специалист) службы охраны труда или должностное лицо, на которое работодателем возложено выполнение функций специалиста по вопросам охраны труда (председатель комиссии), руководитель структурного подразделения предприятия, на котором произошел несчастный случай, представитель рабочего органа исполнительной дирекции Фонда по местонахождению предприятия (по согласию), представитель первичной организации профсоюза, членом которой является потерпевший, или уполномоченное наемными работниками лицо по вопросам охраны труда, если пострадавший не является членом профсоюза, другого лица.
В случае наступления несчастного случая с тяжелыми последствиями, в том числе с возможной инвалидностью потерпевшего, в состав комиссии обязательно включается представитель рабочего органа Фонда по местонахождению предприятия.
В состав комиссии не может включаться руководитель работ, который непосредственно отвечает за состояние охраны труда на рабочем месте, где произошел несчастный случай
16. Способы проведения искусственного дыхания и наружного массажа сердца («Инструкция по оказанию первой помощи…» р. 4)?
Реанімація одним рятівником
Необхідно опуститися на коліна (мал. 19) збоку біля головит постраждалого (якщо він знаходиться на ґрунті, підлозі тощо).
Провести діагностику термінального стану: визначити пульс на сонній артерії, стан зіниць (мал. 4) реакцію їх на світло. За наявності симптомів зупинки кровообігу негайно розпочати реанімацію.
Розстебнути пояс, послабити краватку, звільнити комір, у жінки звільнити бюстгальтер. Перевірити, відновити прохідність дихальних шляхів (мал. 5). За необхідності відкрити рот одним із способів (мал.
7-10). Повернути, закинути голову, розпочати ШВЛ методом "рот у рот" (мал. 11). При неможливості - методом "рот у ніс", при цьому не забувати стежити за підніманням передньої стінки грудей! За необхідності швидко видалити повітря зі шлунка, продовжити ШВЛ.
Провести у швидкому темпі 3-5 вдихів потерпілому без пауз.
Перевірити пульс на сонній артерії, зіниці (мал. 4)
За відсутності пульсу, реакції зіниці - негайно розпочати зовнішній масаж серця за описаною (6.1) методикою (мал. 13-17).
Стискання грудини проводити на глибину 3-4 см у напрямку до хребта.
Темп масажу - 80-100 поштовхів на хвилину. Не забувати про стискання грудини наприкінці кожного поштовху; період стиску повинен бути в межах до 0,7-0,8 с. Реанімаційний комплекс ШВЛ та масаж у співвідношенні 2:15. Контролювати ефективність ШВЛ і масажу серця!
Періодично перевіряти стан зіниць. Просити допомоги в оточуючих (чи кликати на допомогу, якщо нікого поблизу немає) - для зупинки кровотечі, виклику швидкої допомоги.
6.3.2 Реанімація двома рятівниками
Обом рятівникам слід опуститися на коліна біля одного з боків потерпілого: перший рятівник - біля голови, другий - біля грудей постраждалого (мал. 20).
Обов'язки першого рятівника. Здійснити діагностику термінального стану за пульсом на сонних артеріях, стану зіниці (мал. 4): перевірити відсутність важкої травми шиї, черепа, шиї, переломів хребців, послабити краватку, звільнити комір. Перевірити, відновити прохідність дихальних шляхів (мал. 5). За необхідності відкрити рот одним із способів (мал.7-10).
Проводити ШВЛ (мал. 11-12), контроль пульсу на сонній артерії, контроль за реакцією зіниць. Забезпечити нерухоме положення постраждалого (мал. 18).
Обов'язки рятівника № 2. Розстебнути пояс, у жінок звільнити бюстгальтер; проводити зовнішній масаж серця (мал. 13-17), зупинити зовнішню кровотечу. Викликати машину швидкої допомоги за відсутності можливого залучення оточуючих осіб.
Послідовність дій. Перший рятівник (ведучий) перевіряє пульс, зіниці (мал. 4), встановлює необхідність реанімації; послаблює краватку, звільняє комір (у цей час другий рятівник розстібає пояс, звільняє бюстгальтер), забезпечує прохідність дихальних шляхів (мал.5-10), проводить без пауз 3-5 штучних вдихів постраждалому (мал.11-12). Після цього він знову перевіряє пульс на сонній артерії. Занаявності пульсу продовжує ШВЛ до виразного поліпшення стану
потерпілого; пульс має стати більш глибоким, постійним, зіниці повинні звузитися, губи стати рожевими. За відсутності пульсу перший рятівник дає команду про проведення зовнішнього масажу серця.
Другий рятівник, одержавши команду, негайно розпочинає серцеву реанімацію: завдає удар кулаком по середній третині грудини (мал. 17).
Негайно слідом за цим перший рятівник перевіряє пульс на сонній артерії, при відсутності ефекту дає команду рятівнику №2 про продовження масажу - далі здійснюється комплекс ШВЛ та масаж у співвідношенні 1:5. Компресія здійснюється в ритмі 60-70 поштовхів у 1 хвилину. Глибина прогинання грудини 3-4 см. Пам'ятати про період стискання грудини - як продовження поштовху!
Контроль пульсу, контроль зіниць перший рятівник здійснює постійно, у перервах між вдуваннями повітря.
У разі сильної кровотечі і неможливості одержати допомогу іззовні, перший рятівник проводить ШВЛ і масаж серця, (мал. 19), звільняючи другого рятівника, який доступними засобами зупиняє зовнішню кровотечу. Після виконання зазначених заходів обоє рятівники продовжують надання допомоги відповідно до описаного плану дій. За умови тривалої реанімації їм доцільно періодично мінятися місцями.
17. Оказание помощи при переломах? («Инструкция по оказанию первой помощи…» р. 7)?
Переломи кісток кістяка
Основними симптомами є наявність травми, сильний біль у момент травми, неможливість продовжувати рухову функцію, деформація кінцівки в місці перелому (спостерігається не завжди; лише у разі важких травм), набряк. Обережно промацуючи, виявляють набряк тканини, різкий
локальний біль у зоні перелому.
Перша допомога надається безпосередньо на місці події, здійснюється транспортна іммобілізація з метою доставки потерпілого до медичної установи з максимальною обережністю, що забезпечує запобігання розвитку травматичного шоку. Для зняття чи зменшення
болю, незважаючи на явно недостатню ефективність, можна дати потерпілому анальгін, пенталгін чи інші засоби за відсутністю інших можливостей на місці надання першої допомоги. Необхідно забезпечити обережне транспортування потерпілого, постійний контроль. У разі
розвитку термінальних станів здійснити реанімацію (див. розд.4).
Відкриті переломи потребують особливої уваги. Іммобілізація здійснюється відповідно до вказівок, що наведені нижче. Вправляти уламки, торкатися рани не можна! На рану слід покласти стерильну серветку. У разі кровотечі з артерій необхідно накласти джгут (мал.
Основні вимоги до транспортної іммобілізації
Мета іммобілізації - максимальне знедвиження уламків кістки, запобігання вторинним ушкодженням судин, нервів, тканин - особливо в області суглобів, кісткових виступів.
Для досягнення цього необхідно фіксувати не менш двох сусідніх суглобів; у разі переломів плечових, стегнових кісток фіксувати три суглоби. Необхідно забезпечити доступне знеболювання (анальгін, пенталгін та інше) застосовувати доступні, але досить дбайливі методи
і технічні засоби, враховувати особливості дороги, тривалість евакуації (транспортування), характер транспортного засобу. Правильно готувати, моделювати шини; правильно розташувати кінцівку, суворо дотримуватись методики накладення шин; захистити суглоби обкладанням виступаючих кісткових утворень, ватно-марлевими прокладками чи м'якою
тканиною; надійно фіксувати шини кінцівки бинтами, косинками, будь-якою тканиною. Накладення шин при закритих переломах здійснюється безпосередньо на одяг; усі складки розправляються, кишені звільняються. Взуття знімається при переломах кісток стопи
гомілковостопного суглоба; у холодне, особливо зимовий час треба забезпечити утеплення.
Для іммобілізації користуються переважно стандартною дротовою сходовою шиною Крамера (10x110, 10x60 см.) вона найбільш доступна, проста в користуванні, може зберігатися в будь-яких умовах (за винятком підвищеної вологості).
Техніка підготовки шини. Шину Крамера необхідно обкласти ватою та закріпити її ходами бинта. Підготувати вату, бинти, ватно-марлеві прокладки тощо.
При відсутності стандартних шин варто застосовувати підручні засоби - планки, вузькі дошки, лижі, палки, шматки фанери чи щільно зв'язані смуги картону, іноді солому й ін. фіксація здійснюється досить надійними засобами - смугами щільної тканини, джгутами, мотузками й ін.
При переломах кісток верхніх кінцівок транспортна іммобілізація полягає у фіксації передпліччя під кутом 90 градусів і так названого фізіологічного (середнього) положення кисті, при якому другий п'ятий пальці напівзігнуті, розташовані на вкладеному в долоню досить щільному валку з м'якої тканини; сама кисть повинна бути помірно відхилена в тильну сторону (тобто, назад). Можна використовувати підручні засоби - поділ піджака чи сорочки, брючний ремінь та інше
При переломах кісток плечового суглоба необхідно зігнути кінцівку в ліктьовому суглобі під кутом 90 градусів; кисть у середньому положенні. Прибинтувати до тулуба пов'язкою Дезо
При переломах плечової кісти необхідно фіксувати три суглоби: плечовий, ліктьовий, променевозап'ястний. Підготувати шину Крамера по довжині передпліччя потерпілого, зігнути її по фігурі помічника (з урахуванням особливостей потерпілого), від лопатки протилежної
(здорової) сторони по тильній поверхні ушкодженого плеча і передпліччя, зігнутих у плечовому суглобі під кутом 90 градусів (мал. 35 поз.1,2).
Шина накладається за допомогою помічника. У разі перелому правої плечової кістки помічник знаходиться праворуч, лівою рукою він тримає передпліччя поблизу ліктьового суглоба, правою фіксує кисть, променезап'ястний суглоб. При цьому необхідно обережно зігнути кінцівку потерпілого в ліктьовому суглобі, відтягуючи лівою рукою суглоб донизу. У разі перелому лівої плечової кісти помічник правою рукою тримає передпліччя, лівою фіксує кисть.
Укласти в пахвову впадину на боці травми ватно-марлевий валик, зміцнити його бинтом через протилежне надпліччя; вкласти інший валик у кисть, надати їй середнє положення. Накласти по тильному боці кінцівки підготовлену шину. Фіксувати верхній відділ шини за її кінець на передпліччя бинтом. Фіксувати кінцівку і шину одне до одного. Фіксувати шину до тулуба бинтами. Можна покласти кінцівку накосинку (мал. 31).
При переломах кісток ліктьового суглоба необхідно підготувати, змоделювати шину Крамера по тильній поверхні плеча (від суглоба), передпліччя, зігнутого під 90 градусів - до основи пальців, накласти шину. Обкласти відділи ліктьового, променезап'ястного суглоба, що висувається, ватою. Щільно фіксувати шину круговими ходами широкого бинта. Кінцівку укласти на косинку
При переломах кісток передпліччя слід застосувати шини Крамера чи підручні засоби (мал. 33) приготувати шину, змодельовану від середньої третини плеча по зовнішній поверхні передпліччя до основ пальців; кінцівку зігнути в ліктьовому суглобі під кутом 90 градусів. Установити передпліччя в середньому положенні; кисть трохи зігнути, поверхню долоні повернути до живота. Накласти шину.
Зафіксувати кінцівку бинтами. Покласти її на косинку (мал. 34).
Під час застосування підручних засобів для іммобілізації, у випадку перелому кісток
передпліччя обережно зігнути його під кутом 90 градусів, обкласти шаром вати чи м'якої тканини, розправити їх.
Укласти в кисть валик із м'якої тканини. Передпліччя покласти на дощечку, обрізану по його довжині, із захопленням променезап'ястного суглоба (мал. 33); можна використовувати дві складені смуги фанери чи декілька зв'язаних шарів картону. Таку ж дощечку розташувати під кутом 90 градусів до першого. Фіксувати кінцівку і шини круговими ходами досить міцної тканини - хоча б біля ліктьового і променезап'ястного суглоба.
При переломах кісток променезап'ястного суглоба і кисті необхідно підготувати, змоделювати шину Крамера по тильній поверхні передпліччя зігнутого в ліктьовому суглобі під кутом 90 градусів - від ліктьового суглоба до кінчиків пальців. Кисть у середньому положенні, із вкладеним у пальці ватно-марлевим валиком.
Накласти шину, бічні відділи променезап'ястного суглоба, голівки п'ясткових кісток обкласти ватою. Щільно фіксувати шину круговими ходами широкого бинта. Кінцівку покласти на косинку чи на полу піджака (мал. 34), підім'ятий поділ сорочки надійно фіксувати шпильками. Для фіксації верхньої кінцівки на полі піджака (поділ сорочки й ін.) зігнути передпліччя під кутом 90 градусів,
вкласти в кисть валик із тканини. Підняти відповідну полу піджака, розправити (виключити складки, нерівності). Кінець поли можна закріпити вузлом із краєм коміра на протилежній стороні, чи надійно обв'язати шпагатом, провести його під коміром через шию: кінці
зв'язати. Підняту полу закріпити трьома - чотирма шпильками до піджака (чи "прошити дротом").
При переломах ключиці іммобілізація здійснюється на косинці (мал.34), чи із застосуванням кілець (мал. 35 поз. 3), чи пов'язкою Дезо (мал. 30 поз. 1). Основне завдання - підняти, відвести назад, трохи повернути плече назовні.
Виготовити кільця з двох ватно-марлевих джгутів товщиною до 3 сантиметрів, довжиною до 70 сантиметрів. Змоделювати кільця, одягти на надпліччя через підпахвинні западини. Потерпілому випрямитися, розправити плечі. У цьому положенні міцно зв'язати кільця у
міжлопатковій області. Під вузол між лопатками підкласти вату.
Переломи лопатки можна фіксувати кінцівку на косинці (мал. 31, поз. 2).
При переломах ребер слід накласти кругову пов'язку широким бинтом, твердим рушником чи шарфом чи кругову смугу липкого пластиру шириною не менш 10 см під час видиху на нижню частину грудної клітки незалежно від того, які ребра й у якій кількості зламані. У разі переломів верхніх ребер накласти додатково вертикальну смугу липкого пластиру (широкого бинта) через надпліччя на боці травми, закріпивши одночасно раніше накладену пов'язку. Дати таблетку анальгіну чиамідопірину.
Переломи кісток нижньої кінцівки потребують особливої уваги через складності накладення і фіксації шин, а також через небезпеку вторинних зсувів відламків (особливо у разі тривалого транспортування по поганих дорогах) - це може сприяти розвитку важкого шоку і загибелі потерпілого.
Іммобілізувати кінцівку (мал. 36-38) слід трьома шинами: зовнішньою, внутрішньою та задньою; під час накладення внутрішньої шини у чоловіків виключити можливість травмування статевих органів.
Фіксація кінцівки і шин повинна бути надійною, але з виключенням небезпеки ушкодження м'яких тканин і суглобів. Не можна допускати накладення зовнішньої і внутрішньої шин без м'якої прокладки в підпахвовій упадині (мал.36) і пахвинній області; недостатню надійність фіксації кінцівки і шин; неправильне накладення внутрішньої шини, що може викликати травму статевих органів у чоловіків, невідповідність довжини шини необхідній, "провисання" стопи, розвертання її назовні (мал.З8) чи всередину; спроби іммобілізувати без накладення задньої шини: накладення пов'язок в області суглобів.
За відсутності стандартних шин дозволяється використовувати підручні засоби чи прибинтовувати ушкоджену кінцівку до здорової із застосуванням дошки, ременя від штанів.
При переломах стегнової кістки слід фіксувати три суглоби - тазостегновий, колінний та гомілкоступневий з використанням декількох щільно складених, надійно закріплених шин Крамера, підручних засобів.
Слід підготувати та змоделювати шини таким чином: зовнішню довгу, від підпахвинної впадини до стопи і трохи далі - із 2-3 стандартних шин, надійно з'єднаних одна з одною; задню довгу - від сідничої складки, по задній поверхні, до стопи, далі з поворотом під кутом 90 градусів на стопу, трохи виходячи за межі пальців; внутрішню – від пахвинної області, по внутрішній поверхні ноги до стопи, далі під кутом 90 градусів до зовнішнього краю стопи.
Усі кісткові виступи по ходу шин слід прокласти ватою та фіксувати її бинтом. Накласти шини. Скріпити кінці зовнішньої довгої і внутрішньої шин. Довгу шину надійно фіксувати до тулуба в декількох місцях. Усі три шини фіксувати до стегна і гомілки у верхніх відділах
і поблизу гомілкоступневого суглоба. Прибинтувати шини до кінцівки. Стопу надійно прибинтувати до шин перехресними ("вісімкою") ходами бинта.
Іммобілізація планками чи жердинами (див. мал. 38).
Використовувати 3-4 досить міцні планки (жердини) шириною близько 4-5 см; одну з них (зовнішню) - довжиною від підпахвинної впадини і на 5-6 см довше стопи; іншу (внутрішню) - довжиною від паху до того ж рівня у стопи; третю (задню) - від сідничої складки до стопи.
Підготувати 8-9 стрічок чи вузьких, досить міцних, довгих смуг тканини (за відсутності бинтів). Допускається використання ременів, шнурів, але з обов'язковою ретельною прокладкою з переду і з боків м'якою тканиною. У верхній частині зовнішньої і внутрішньої шини
ретельно покласти м'яку тканину у вигляді валика.
Кінцівку і шини необхідно надійно зафіксувати круговими ходами смуг (бинта й ін.), стопу розташувати точно під кутом 90 градусів до вісі кінцівки, фіксувати її до гомілки і шин перехресними ходамитканини.
При іммобілізація лижами необхідно Розвернути лижу зігнутим кінцем назовні. Задній кінець, за можливості, обкласти рукавицею, рукавичками і т.ін, помістивши під пахвинну впадину. Другу лижу прикласти до спини і до задньої поверхні кінцівки (зігнутий кінець розташувати до низу чи відламати). По внутрішній поверхні ноги розташувати палку. Обкласти виступи суглобів м'якою тканиною. Надійно зафіксувати лижі в області грудної клітки і попереку двома – трьома ременями (шнуром), попередньо обв'язавши ними лижі. Фіксувати лижі також в області стегна, верхньої третини гомілки, вище гомілкоступневого суглоба. Утеплити потерпілого.
При переломах кісток колінного суглоба необхідно підготувати три шини Крамера. На задній поверхні ноги від верхньої третини стегна до гомілкоступневого суглоба (див. мал. 37). Бічні відділи прокласти ватно-марлевими подушками. Міцно фіксувати кінцівку круговими ходами
широкого бинта. Під час використання підручних засобів варто виключити можливість провисання стопи, повороту її назовні, не допускається встановлення короткої тильної планки, що не забезпечує фіксацію стопи.
У разі важкої травми доцільно додатково накласти тильну шину. У випадку переломів підколінника, неповних переломах інших кісток можна обмежитися однією тильною шиною.
Переломи кісток гомілки. У випадку переломів обох кісток(деформація гомілки) використовується три шини Крамера, переломі однієї кістки - шина Крамера по тильній поверхні.
Необхідно приготувати шини та змоделювати їх по кінцівці: тильна шина - від середньої третини стегна вздовж поверхні стегна, гомілки, під кутом 90 градусів на стопу до кінця пальців (див. мал. 37).Розташувати шини по тильній, внутрішній, зовнішній поверхнях кінцівки (на двох останніх можна використовувати фанеру, дошки та ін.)прокласти кісткові утворення, що виглядають, ватно-марлевими подушечками. Фіксувати шини широким бинтом спірально і поперек(переважно на стегні, верхній третині гомілки, над гомілкоступневим суглобом). Фіксувати стопу в положенні під кутом 90 градусів у серединній площині перехресними ходами бинта.
Переломи кісток і розтяги зв'язок гомілкоступневого суглоба, стопи, розтяги зв'язок. Слід підготувати та накласти шини Крамера по зовнішній і внутрішній поверхні гомілки від колінного суглоба до п'яти і на 5-10 см за неї. Суглоб обкласти з боків ватно-марлевими подушечками. Фіксувати шини, гомілку, стопу (стопу фіксувати під кутом 40 градусів).
Можливою є іммобілізація шини Крамера по тильній поверхні гомілки, по підошві стопи під кутом 40 градусів, до кінців пальців. Шину слід змоделювати за формою гомілки, щільно фіксувати до неї істопи.
При переломах хребта використовуються стандартні шини, підручні засоби - дошки, щити та ін. Незалежно від локалізації перелому перед іммобілізацією необхідно дати знеболюючий засіб. Потерпілого потрібно покласти на тверду поверхню, для цього на ноші необхідно покласти
дерев'яний щит. Дуже важливі вкрай дбайливі дії під час перенесення, укладення постраждалого (провисання хребта в області перелому може призвести до здавлювання спинного мозку), які варто здійснювати узгоджено, як правило, не менш, ніж трьома рятівниками. Особливо
ретельно повинна фіксуватися зона перелому. Всі заходи слід проводити за відсутності можливого якнайшвидшого прибуття на місце події медпрацівника.
При переломах шийного відділу іммобілізація проводиться шинами Крамера (мал.39, поз 1-4) або за допомогою ватно-марлевого коміра (поз. 5). Усі дії варто робити вкрай обережно, без відхилення голови вперед. Накладення шин слід здійснювати вдвох із помічником.
Потерпілий розташований на щиті; голова в положенні помірного закидання. Змоделювати дві шини Крамера по контурах голови, шиї, спини потерпілого - у поперечному і подовжньому напрямках; передній кінець подовжньої шини зігнути у формі гачка по контуру чола (див.мал. 39 п. 1-2). Надати розмірам і формам обох шин розмірів і форм голови, шиї, надпліччя, спини потерпілого.
Необхідно зробити ватно-марлеву прокладку на голову, шию, надпліччя; накласти її. Фіксувати головні відділи поперечної і подовжньої шин одна до одної ходами бинта, що перекривають. Накласти, додатково змоделювати положення шин. Фіксувати нижній відділ
подовжньої шини до спини циркулярною пов'язкою на грудях (мал. 39 поз. 3), крила поперечної шини - ходами бинта через протилежні надпліччя. Фіксувати накладену шину ходами бинта через лобову частинуподовжньої шини ("гачок") і підпахвинної впадини по обидва боки.
Техніка накладення ватно-марлевого коміра. Необхідно підготувати бинт, обкласти його щільно по всій довжині ватою, змоделювати.Обережно, не згинаючи голови, накласти щільну пов'язку перекриваючимициркулярними ходами ватно-марлевого бинта (мал. 39, поз. 5). Уникати
здавлювання сонних артерій! Потрібно забезпечити максимально обережне транспортування на щиті, постійний контроль стану потерпілого.
При переломах грудного та поперекового відділів необхідно розташувати потерпілого на щиті або іммобілізувати підручнимизасобами.
Техніка іммобілізації підручними засобами (мал. 40). Необхідно використовувати дві міцні планки (дошки) довжиною на 15-16 см більших за зріст потерпілого та завширшки 8-10 см; три такі ж планки довжиною близько 1/3 перших; 12 смуг міцної тканини (стрічок) різної довжини. Розташувати три коротких планки симетрично під довгими, перпендикулярно до них - відповідно біля надпліччя, таза, стоп потерпілого; фіксувати планки одну до одної.
Обережно розташувати потерпілого на хрестовинах, надійно фіксувати смужками тканини (стрічками) в області грудей, живота, стегон, гомілок, гомілкоступневих суглобів. Таз слід фіксувати до середньої хрестовини косими ходами смуг через проміжність по обидва боки. Надпліччя необхідно фіксувати до верхньої хрестовини косими ходами смуг через пахвові впадини, зап'ястя - до середньої хрестовини. Подібна іммобілізація досить надійна, вона допускає перенесення постраждалого шістьма носіями (у разі використання стандартних нош необхідна додаткова фіксація пристрою до ноші або
18. Требования безопасности при выполнении работ по распоряжению по монтажу, ремонту и эксплуатации вторичных цепей? (п. 6.13.7 ПБЭЭ)
Допускается выполнять по распоряжению работы по монтажу, ремонту и эксплуатации вторичных цепей, измерительных приборов, средств релейнозащиты, автоматики, телемеханики и связи, в том числе работы в приводах и агрегатных шкафах коммутационных аппаратов, независимо от того, находятся они под напряжением или нет. При этом разрешается:
- руководителю работ с группой IV работать единолично в случае расположения указанных цепей и устройств в помещениях, где токоведущие части выше 1000 В отсутствуют или полностью ограждены, или расположены на высоте, при которой не требуется
ограждение **);
- руководителю работ с группой IV из состава работников, эксплуатирующих указанные устройства, совмещать обязанности допускающего. При этом он самостоятельно определяет возможность безопасного выполнения работы. Совмещение разрешается, когда для
подготовки рабочего места не требуются отключение, заземление и установка временных ограждений в цепях выше 1000 В;
- руководителю работ отключать и включать вышеуказанные устройства, а также опробывать средства защиты и автоматики коммутационных аппаратов с разрешения работника, выдающего разрешение на подготовку рабочего места и на допуск.
_____________________________________
**) Расстояние от неогражденных токоведущих частей до земли или до пола регламентировано таблицами 4.2.2 и 4.2.5 "Правил устройства электроустановок" 6-го издания.
19. Организационные мероприятия обеспечивающие безопасности работ в электроустановках? (р. 6 ПБЭЭ)
Для безопасного проведения работ необходимо выполнять следующие организационные мероприятия:
- назначение работников, ответственных за безопасное веде- ние работ;
- выдача наряда или распоряжения;
- выдача разрешения на подготовку рабочих мест и на допуск;
- подготовка рабочего места и допуск к работе;
- надзор при выполнении работы;
- перевод на другое рабочее место;
- оформление перерывов в работе и ее окончание.
6.1.2. Ответственными за безопасное ведение работ являются:
- работник, выдающий наряд, отдающий распоряжение;
- работник, дающий разрешение на подготовку рабочего места и на допуск;
- работник, подготавливающий рабочее место *);
- работник, допускающий к работе (допускающий) *);
- руководитель работ;
- работник, наблюдающий за безопасным выполнением работ (наблюдающий);
- член бригады.
20. Виды тренировок с персоналом, порядок их проведения? (Положение … МЭ п. 5.11, 5.12)
По методу проведения их разделяют на:
- тренировки по схемам;
- тренировки с условными действиями участников на работающем оборудовании;
- тренировки с реальными действиями на оборудовании, выведенном из работы;
- тренировки с использованием технических средств обучения;
- комбинированные.
В зависимости от места проведения, объема оборудования и профессий работников:
- межсистемные; - общесетевые; - диспетчерские; - общесистемные;
- общестанционные; -блочные; -цеховые; -участковые; -районные; -подстанционные.
По другим признакам:
-на плановые и внеплановые;
- на групповые и индивидуальные;
-на совмещённые с противопожарными.
21. Права работника на охрану труда при заключении трудового договора? (ст.5 Закон Украины «Об охране труда»)
Права на охорону праці під час укладання трудового договору
Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.
Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
22. Обеспечение работников средствами индивидуальной защиты, моющими, обезвреживающими средствами? (ст.6 Закон Украины «Об охране труда»)
Права працівників на охорону праці під час роботи
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.
Билет № 4
