XIV. Соціальна спрямованість особистості

1. Соціальні потреби особистості:

а) потреби в спілкуванні_______________________

б) потреба в навчанні_______________________

в) потреба в колективній праці ________________

г) потреба в громадській та інших видах діяльності____________________

2. Спецпідготовка (відвідує гурток, спортивну секцію, спецшколу і т. д.)_______________________

3. Громадська активність (висока, середня, низька), виконує доручення___________

4. Типові випадки відхилень у поведінці (куріння, вживання алкогольних напоїв, відхилення в сексуальній поведінці, крадіжки, бродяжництво, інші правопорушення) _____________

5. Інтереси особистості (суспільно значимі чи егоїстичні, стійкі чи нестійкі) _______________________

6. Мотиви навчання (високий моральний ідеал, позитивний приклад: одержання знань; прагнення не підвести клас, школу; набуття знань для майбутньої професії, здійснення мрії; страх бути покараним; прагнення виділитись; здобути користь для себе; одержати матеріальне заохочення)_________________

7. Мотиви в громадській роботі (прагнення принести користь суспільству, школі, колективу товаришів; мотиви самовиховання; позитивний приклад і високий моральний ідеал; прагнення виділитись; здобути користь для себе; одержати матеріальне заохочення)___________________

8. Мотиви трудової діяльності (високий моральний ідеал, позитивний приклад; прагнення принести користь суспільству, школі, колективу товаришів; набуття трудових навичок і умінь; підготовка до майбутньої професії; прагнення виділитись; здобути користь для себе; одержати матеріальне заохочення)___________________

9. Які засоби впливу застосовувались до учня й школі, сім’ї, комісією в справах неповнолітніх?________

XV. Узагальнення результатів.

Х. Аналіз заняття історії, відвіданого студентом (додаток 10)

Правильний і глибокий педагогічний аналіз уроку сприяєполіпшенню як усього навчального процесу, так і окремих його ланок. Повний аналіз уроку містить у собі розгляд його найважливіших елементів: змісту, методів і прийомів навчання, взаємодії вчителя й учнів на уроці, взаємозв’язку його типу і структури.

Зазначаєте клас, прізвище, ім’я, по-батькові вчителя, дата проведення; тема уроку.

Частина 1. Підготовка вчителя до уроку.

1. Доцільність даного уроку в системі інших уроків тематичного плану.

2. Визначення навчальних, розвиваючих і виховних цілей уроку.

3. Шляхи реалізації навчальних, розвиваючих і виховних цілей уроку.

4. Застосування у плануванні інноваційних підходів, їх доцільність.

5. Взаємозв’язок обсягу навчального матеріалу і способів його засвоєння з особливостями даного класу.

6. Планування використати на уроці карти, таблиці, роздатковий матеріал.

7. Чи сприяє структура уроку, заплановані завдання, запитання пізнавальній активності учнів, самостійності, розвитку творчих здібностей учнів?

8. Планування внутріпредметних зв’язків.

9. Рівень підготовленості учнів до запропонованого Вами домашнього завдання.

Частина 2. Організація навчального процесу.

1. Недовготривалість організаційного моменту. Швидке включення учнів до роботи на уроці, наявність навчального устаткування.

2. Особистість вчителя: зовнішній вигляд, вербальні і невербальні засоби.

3. Підготовка до уроку, обстановка в класі (чистота, порядок, готовність до роботи тощо).

4. Забезпечення необхідної мотивації, створення ділової, емоційної атмосфери.

5. Повідомлення теми. Можливе самостійне визначення її старшокласниками, опираючись на попередні знання.

6. Ознайомлення учнів з етапами виконання завдань теми.

7. Логічність переходів між етапами уроку, їх зв’язок з процесом формування знань, умінь, навичок.

8. Виконання естетичних, психолого-гігієнічних вимог до уроку.

9. Раціональність використання навчального часу. Чи доцільні були відступи від теми?

Частина 3. Дидактична і методична діяльність (змістова).

1. Послідовність формування історичних понять (на основі засвоєного раніше матеріалу).

2. Використання наочних матеріалів, словникова робота.

3. Постановка навчальної проблеми і визначення шляхів її вирішення.

4. Розвиток уміння аналізувати, порівнювати, робити висновки.

5. Створення стандартних і нестандартних ситуацій (самостійні творчі завдання різних рівнів складності).

6. Використання різних видів (не менше двох) перевірки і контролю знань, умінь і навичок учнів.

7. Забезпечення розуміння школярами цілісності історичного процесу на основі цієї і попередніх тем.

8. Використання адресного диференційованого підходу (на основі різноманітних видів запитань, завдань).

9. Планувалася й проведення самостійної роботи, спрямованої на розвиток пізнавальної самостійності учнів.

Частина 4. Дидактична і методична діяльність (предметна).

1. Взаємозв’язок словесно-наочних-практичних способів діяльності з різними формами мислення.

2. Застосування найновіших досягнень історичної науки.

3. Різноманітність навчальної діяльності (індивідуальна, групова, робота в творчих групах).

4. Ваша участь у процесі самоаналізу, самоперевірки учнями пройденого матеріалу.

5. Робота з історичними джерелами.

6. Коректність і об’єктивність оцінювання знань учнів, обґрунтування оцінок. Доцільність поточного контролю. Чи не зловживає учитель постійним втручанням у відповіді учнів?

7. Застосування внутрі і міжпредметних зв’язків.

8. Засвоєння учнями навчального матеріалу теми, понять.

9. Використання цивілізаційного підходу до розгляду даної теми.

Частина 5. Оцінка діяльності учнів.

1. Активність учнів на уроці.

2. Сформованість вміння учнів організовувати свою діяльність на робочому місці.

3. Рівень організованості у класі.

4. Практичне застосування учнями набутих знань, умінь, навичок.

5. Рівень вміння конкретних учнів узагальнювати, аналізувати навчальний матеріал.

6. Сформованість історичного мислення.

7. Вміння здійснювати перевірку і самоперевірку, давати оцінку і самооцінку, обґрунтовувати її.

8. Взаємозв’язок учителя і класного колективу.

9. Коректність, толерантність.

Частина 6. Підсумок уроку, домашнє завдання.

1. Міцність засвоєння теми і вміння використовувати їх у практичних завданнях.

2. Розкриття успішності оволодіння темою та визначення недоліків.

3. Підведення підсумку самостійно учнями або за допомогою учителя.

4. Оголошення домашнього завдання.

5. Диференціація у змісті домашнього завдання.

6. Методичні поради щодо його виконання.

7. Використання в домашньому завданні джерел, художньої та наукової літератури.

8. Фіксація домашнього завдання у зошитах, щоденниках.

9. Написання рефератів.

Заповнюєте таблицю: 0 – елемент відсутній,

1 – елемент частково присутній,

2 – елемент повністю присутній.

Формула ефективності уроку = сума балів: 108

1-0,8 – високий рівень,

0,8-0,7 – достатньо високий рівень,

0,7-0,6 – середній рівень,

0,6-0,5 – низький,

нижче 0,5 – критичний, дуже низький рівень.

Показники блоків	Блоки

Завершується аналіз висновками про ефективність уроку, доцільність використання методів і методичних прийомів, методичними рекомендаціями, виділяється найбільш і найменш удалі місця уроку.

ХІ. Індивідуальне завдання (додаток 9).