Свійські тварини

Один всю роботу робить,

Другий – господаря молоком поїть,

Третій – хату стереже. (Кінь, корова, собака)

Ходить птах цей холодком

З невеличким хоботком.

До пошани дуже звик –

Він не півень, а … (індик)

Стоїть у стайні,

Вівса просить,

І на собі хлопців носить. (Кінь)

Хто плаче без голосу? (Кінь)

Я великий, я красивий,

Як біжу я, - в’ється грива…

Копитами туп-туп-туп,

По камінню цок-цок-цок

Хвіст у мене довгий-довгий,

Хвіст у мене, мов шовковий. (коник)

В рідній пісні та казці,

У легенді та байці,

У селі й за кордоном –

Здавна він у пригоді

І потрібен щодня!

Мова йде про… (коня)

Має вуха, темний хвіст

Й дуже дивну звичку:

Спершу добре він поїсть,

Потім вмиє личко. (Кіт)

І вдень, і вночі

У кожусі на печі. (Кіт)

Мурочка вусата,

Шубка волохата,

Часто умивається.

З водою не знається. (Кішка).

Пухнастенький, вухастенький

Лапки м’які має, весело стрибає.(Кішка).

Хто з хвостиком і з вушками,

В кого лапки з подушками?

Як ступа – ніхто не чує,

Тихо крадучись, полює,

І маленьку сірі мишки

Утікають геть від … (Кішки)

У нашої бабусі

Сидить звір у кожусі.

Біля пічки гріється,

Без водички миється. (Котик)

Має вуса, пишний хвіст

І негарну звичку:

Спершу добре він поїсть,

Потім вмиє личко. (Котик)

Хто пасеться край дороги?

Невеличка, довгі роги,

Ще й борідка є, до речі…

Молочка дає малечі,

Зелень-травку підгриза…

Здогадалися? … (Коза)

Голодна – мукає, сита – жує,

Всім дітям молоко дає. (Корова)

Посеред двора стоїть гора,

Спереду вила, позаду мітла. (Корова)

Ой, великий упертюх

Цей сіренький клаповух,

Кличе “і-я” до ясел,

Називається… (Осел)

Що за птах стоїть в лозі

На оранжевій нозі?

В голубім блакитнім небі

Майорить червоний гребінь.

Відчайдух і забіяка.

Як же звати цього птаха? (Півень)

Хвіст гачком,

а ніс п’ятачком. (Порося).

Не говоить, не співає,

А коли хто йде.

То господаря сповіщає. (Собака)

Морські та річкові тварини

Кругом вода, а з питвом біда.

Хто знає, де це буває?. (На морі).

Тече,тече – не витече,

Біжить,біжить – не вибіжить.

Крутиться,вертиться,

Берега держиться. (Річка)

Синя стрічечка біжить,

Щось тихенько гомонить.

І біжить собі, біжить,

Не зупиниться й на мить. (Річка)

Не кінь, а біжить,

Не ліс, а шумить. (Річка)

У зеленому вбрані гуляє

І комариків ганяє.

Хоч і плавати мастак,

А не риба і не рак. (Жаба)

В морі рибка золота

Кораблі переверта. (Кит)

Родич рака,

Ходить боком,

Живе у морі. (Краб)

Має клешні 1й довгі вуса,

Я і сам його боюся,

Бо щипає, мов гусак.

Ну, а звуть щипаку … (Рак)

У хатах прозорих

Всі вони живуть,

Можеш ти їх бачити,

Та не можеш чуть (Риби)

У воді вона живе,

Нема дзьоба, а клює. (Риба)

Крила має – не літає,

Ніг не має, а гуляє,

По землі не ходить,

Людей обходить. (Риба)

Птахи

Прилетіли гості,

сіли на помості.

Без сокири, без лопати,

Поробили собі хати. (Птахи)

Без рук, без сокири,

А зроблена хатина. (Гніздо)

В она живе в селі і в місті

О біч дорог, де є гаї.

Р оками не міняє місця,

О сівши, втеплії краї

Н е кличе діток відлітати,

А биде стане зимувати. (Ворона)

Бідовий хлопчика

В сірій сорочині

По дворі стрибає

Крихти підбирає. (Горобець)

Плавала, купалася,

Сухенька зосталася. (Гуска)

Тук – тук – тук, Так - так – так,

І комашка, і черв”як,

І лічинка – біла спинка,

І жучок – короїд –

Мій сніданок, мій обід. (Дятел)

День і ніч я стукаю,

Всі дерева слухаю. (Дятел)

Вірно служу і дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю. (Дятел)

Відгадайте, діти, хто

Має носик – долото?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров”я лісу дбає. (Дятел)

Летів птах через дах,

Сів на воротях

В червоних чоботях. (Журавель).

Довгі ноги, довгий ніс,

По болоту ходить скрізь. (Журавель).

Дивний ключ у небі лине.

Не залізний, а пташиний

Цим ключем в осінній млі

Відлітають … (Журавлі)

Хоч гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає,

Та у лісі в холодку

Все кує: Ку-ку! Ку-ку! (Зозуля)

З лісу в ліс перелітає,

Де не сяде – там співає.

І кладе яєчка

У чужі гніздечка. (Зозуля)

З ранку, вдень і в надвечір’я

О блітаю ліс й довкілля.

З анесу своє яєчко

У чуже якесь гніздечко,

Л егко всівшись на суку,

Я роки лічу: ку-ку. (Зозуля)

Л иха зима сховається

А сонечко прогляне,

С ніжок води злякається,

Т ихенько тануть стане,-

І здалеку бистресенько

В она до нас прибуде,

К ому-кому любесенько,

А дітям більше буде. (Ластівка)

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає.

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

Біла, як сніг,

Гарна, як квітка, наша… (Лебідка)

Шия довга, перо – білосніжне.

Він пливе так тихо і ніжно,

Щоб води навіть не сколихнути.

Хто це бачив – не зможе забути. (Лебідь)

Білі хороми –

Червоні підпори. (Лебідь)

Довгі ноги, довгий ніс,

Прилетів – обід приніс:

Смачних жабеняток

Для своїх маляток. (Лелека)

Які ноги заввишки,

Такий ніс завдовжки,

Хату на хаті має

Всім жабам рахунок знає. (Лелека).

Клопоче весь день, метушиться

Веселая птиця… (синиця)

Шубка з сірого пушку,

Скаче в жовтім фартушку,

Чорний шарфик та шапчина,

Хоч маленька ця пташина,

Та корисна трудівниця,

Називається…

(Синиця)

Сама невеличка,

Має білі щічки,

Сірі лапки, чорну шапку,

Фартушок жовтенький,

Голосок тоненький.

Та ж ця пташка невеличка

Називається…

(Синичка)

Всі в блакитнім піджаку,

В рожевій сорочці,

В нас зимою по садку.

Гуляють, як хлопці.

(Снігурі)

Удень спочиваю,

А вночі літаю,

Маю круглі очі.

Бачу серед ночі. (Сова)

Що воно за дивна птиця?

Світла денного боїться.

Дзьоб гачком, великі очі,

І не спиться їй щоночі.

“Ху-ху-ху!” – кричить, співа.

Відгадали хто?… (Сова)

В мене є великий хист,

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди. (Соловей)

Маленький, сіренький,

По гаях літає, уночі співає. (Соловей)

Сам вечірньої години

Заховався в кущ калини

Та на дуду голосну

Грає пісню чарівну. (Соловей)

Летіла птиця на морозі.

Над хатами зимовим днем.

Загубила літеру в дорозі

І стала цифрою з нулем.

(Сорок - а)

Без конвертів, без листів

Носить вісті на хвості.

Цілий день вона стрекоче,

Розповісти все всім хоче.

(Сорока)

Перший я приніс весну,

Пробудив весну від сну,

Заспіваю під вікном,

Звуть усі мене… (Шпаком).

Не людина, а живе в хатині. (Шпак)

У садочку понад тином

Я зробив йому хатину,

Він навколо обдивився,

Засміявсь і оселився. (Шпак)

Комахи