3.1.1. Теплонадходження від людей
У розрахунках слід враховувати повне тепловиділення від людей Qл, Вт, згідно формулі:
, (1)
де: q – повне тепловиділення від одного чоловіка, Вт, що визначається з урахуванням тяжіння робіт і температури внутрішнього повітря по табл. 1;
nл – кількість людей у приміщенні.
3.1.2. Теплонадходження від освітлення
Теплонадходження від джерел штучного освітлення Qосв, Вт, визначаються формулою:
, (2)
де: Е – освітленість, лк; приймається по табл. 2;
F – площа підлоги, м2;
qосв – питоме тепловиділення, Вт/(м2·лк), що визначається з табл. 3;
ηосв – частка теплоти, яка потрапляє у приміщення [2, с.21].
3.1.3. Теплонадходження від сонячної радіації
Теплонадходження від сонячної радіації Qс.р., Вт, приймається у відповідності з завданням.
3.1.4. Теплонадходження від охолодження продуктів
Теплонадходження від охолодження страв враховується у залах їдалень (від гарячих страв), у кондитерських цехах (від випічки виробів). Кількість теплоти, виділеної від охолодження страв, Qо.ст., Вт, визначаються формулою:
, (3)
Таблиця 1 – Количество тепла, Вт, влаги, г/час, двуокиси углерода, л/час, выделяемых человеком (табл. 2.2 [2])
Параметры | Значение параметров при t в,°С | ||||
Состояние покоя | |||||
Тепло: явное | |||||
полное | |||||
Влага | |||||
Двуокись углерода | |||||
Легкая работа | |||||
Тепло: явное | |||||
полное | |||||
Влага | |||||
Двуокись углерода | |||||
Работа средней тяжести | |||||
Тепло: явное | |||||
полное | |||||
Влага | |||||
Двуокись углерода | |||||
Тяжелая работа | |||||
Тепло: явное | |||||
полное | |||||
Влага | |||||
Двуокись углерода |
Таблиця 2 – Уровень общего освещения помещений (табл. 2.3 [2])
Помещение | Освещен-ность, лк |
Отделения литейных цехов: – формовки – плавильно-заливочное – выбивки – отрубки и очистки | |
Кузнечные, термические, прессовые, холодноштамповочные, малярные, сборочные цехи и цехи металлопокрытий | |
Механические, сборочно-сварочные, деревообрабатывающие и модельные цехи | |
Помещения гаражей: – мытья и уборки автомобилей – технического обслуживания и ремонта автомобилей – хранения автомобилей | |
Помещения инженерных сетей: – вентиляционные камеры – помещения кондиционеров, насосов, тепловые пункты |
Помещение | Освещен-ность, лк |
Общественные здания и вспомогательные помещения предприятий: – читальные залы, проектные кабинеты, рабочие и классные комнаты, аудитории – проектные залы, конструкторские бюро – залы заседания, спортивные, актовые и зрительные залы клубов, фойе театров – крытые бассейны, фойе клубов и кинотеатров – зрительные залы кинотеатров – палаты и спальные комнаты санатория – обеденные залы, буфеты – номера гостиниц | |
Торговые залы магазинов: – продовольственных – промышленных товаров – хозяйственных товаров |
Таблиця 3 – Удельные тепловыделения от люминисцентных ламп (табл. 2.4 [2])
Тип светильника | Распределение потока света, % | Среднее удельное выделение тепла, Вт/(м2·лк) | ||||||
>200 | 50-200 | <50 | ||||||
при высоте помещения, м | ||||||||
вверх | вниз | <4,2 | >4,2 | <3,6 | >3,6 | <3,6 | >3,6 | |
Прямого света | 0,067 | 0,056 | 0,074 | 0,058 | 0,102 | 0,077 | ||
Преимущественно прямого света | 0,082 | 0,071 | 0,087 | 0,073 | 0,122 | 0,190 | ||
Диффузного рассеянного света | 0,094 | 0,077 | 0,102 | 0,079 | 0,166 | 0,116 | ||
Преимущественно отраженного света | 0,140 | 0,108 | 0,152 | 0,114 | 0,232 | 0,166 | ||
Отраженного света | 0,145 | 0,108 | 0,154 | 0,264 | 0,264 | 0,161 |
ПРИМЕЧАНИЕ: При использовании ламп накаливания необходимо вводить поправочный коэффициент 2,75.
де: g – середня маса страв для одного відвідувача, кг; приймається рівною 0,85 кг;
cср – середня теплоємкість страв, приймається 3,38 кДж/(кг·К);
tн, tк – середні температури страв, що потрапляють до залу їдальні і в час їх споживання, °С; (tн = 70°С, tк =40°С);
n – кількість місць;
τ – тривалість споживання їжі одним відвідувачем, яка приймається рівною:
- для ресторану – 1 година;
- для їдалень без самообслуговування – 0,5÷0,75 годин;
- для їдалень з самообслуговуванням – 0,3 години.
3.1.5. Теплонадходження від технологічного обладнання
Теплонадходження від технологічного обладнання Qоб, Вт, приймається у відповідності з завданням.
3.1.6. Теплонадходження від поверхні води
Явні тепловиділення від нагрітої поверхні води, Qост.вя., Вт, при умові, що її температура більша, ніж температура навколишнього повітря, визначаються формулою:
, (4)
де: v – швидкість руху повітря над відкритою поверхнею, м/с;
tп.в. – температура поверхні води, °С;
tв – температура внутрішнього повітря, °С;
Fп.в. – площа відкритої поверхні води, м2.
Повні тепловиділення від нагрітої поверхні води, Qост.вп., Вт, якщо її температура більша за температуру повітря (плавальний басейн), визначається по формулі:
, (5)
де: а – коефіцієнт, що залежить від температури поверхні води, значення якого наведені на с. 31 [2];
рн.п., рп – парціальний тиск водяної пари відповідно насиченого повітря над поверхнею води і у повітрі, кПа.
3.1.7. Тепловий баланс
Різницю теплонадходжень і витрат теплоти визначають надлишки теплоти або нестачі теплоти у приміщенні. В курсовому проекті ці дані приймаються з умовою, що система опалення цілком компенсує витрати теплоти у приміщенні. Отже, надлишки теплоти визначаються як сума усіх теплонадходжень у приміщенні:
.
Тепловий баланс розраховують для двох періодів року: теплого і холодного. Результати розрахунків заносять в табл. 4.