У важких випадках “скритий” період практично відсутній, у легких – триває 4-5 тижнів.
Відбувається мобілізація захисних і компенсаторних механізмів. Покращується самопочуття потерпілих, припиняється нудота і блювання, зникає або зменшується головний біль, “згладжується” неврологічна симптоматика.
При дослідженні крові: знижується кількість лейкоцитів за рахунок нейтрофілів, знижується кількість ретикулоцитів, проте більш вираженою стає лімфопенія.
Тактика лікаря в “скритому” періоді:
1.Лікувальне харчування (механічно і хімічно ощадна дієта).
2.Симптоматична терапія: полівітаміни, адаптогени, седативні препарати, антигістамінні препарати.
3.Дезінтоксикаційна терапія (гемодез, ізотонічний розчин хлориду натрію, 5% глюкоза).
ознаки гпх в періоді виражених клінічних проявів .
Виникає при великих дозах радіації (9-10 Гр), коли відсутній другий період, а перший вкорочується. При цьому хворий може потрапити до лікаря вже в третьому періоді (“розпалу”).
Для цього періоду характерні такі групи симптомів:
|
|
· гематологічний – лейкопенія (до 0,1х109/л), анемія, лімфоцитопенія, тромбоцитопенія, аплазія кісткового мозку;
· загальної інтоксикації – гектична температура, астенізація, колаптоїдний стан;
· кишечні – блювання, пронос, анорексія;
· геморагічні – крововливи в шкіру і слизові оболонки, спонтанні кровотечі (носові, з ясен, шлунково-кишкові, ниркові, маткові та ін.);
· орально-фаренгіальні – виразково-некротичні ураження на слизових рота і мигдаликах;
· трофічних розладів – випадіння волосся.
Додатковими критеріями діагностики ГПХ в першому та третьому періодах при відсуності індивідуального дозиметра може бути фоновий радіаційний контроль та масовість поступлення хворих з подібною клінічною картиною.
Тактика лікаря в період виражених клінічних симптомів.
1. Дезінтоксикаційцна терапія (гемодез, ізотонічний розчин хлориду натрію, 5% глюкоза).
2. Антибіотикотерапія
3. Протигеморагічні та антианемічні препарати (амбен, амінокапронова кислота, дицинон, еритроцитарна маса, тромбоцитарна маса).
4. Лікуваня орально-фаренгіального та кишкового синдромів:
· зондове харчування;
· полоскання ротової порожнини розчином фурагіну (1:13000);
· змащування порожнини рота евкаліптовою та персиковою олією;
· парентеральне харчування (внутрішновенне введення поліаміну або амекіну; ліпофундин або ліпомайз та інші жирові емульсії).
5. Лікуваня серцево-судинної недостатності (мезатон, норадреналін, 5% розчину глюкози, поліглюкін, глюкокортикоїди, строфантин, корглікон).