Принципи управління персоналом – це об’єктивні правила управлінської поведінки, що витікають із потреб об’єкта управління.
Управління персоналом ґрунтується на таких принципах:
Принцип науковості – передбачає більш повне пізнання і використання в практиці управління об’єктивно діючих економічних законів, які повинні диктувати логіку поведінки і керівників, і рядових робітників.
Принцип системності – передбачає, що при формуванні системи управління персоналом необхідно враховувати всі фактори, що впливають на систему управління, та вимагає взаємного узгодження окремих груп завдань і рішень.
Принцип економічності – передбачає ефективну та економічну організацію системи управління персоналом, за якої витрати на систему управління персоналом перекриватимуться ефектом у виробництві, отриманим від їх впровадження.
Принцип ієрархічності та зворотного зв’язку – в будь-яких вертикальних розрізах системи управління персоналом повинна забезпечуватись ієрархічна взаємодія між ланками управління на основі зворотного зв’язку.
|
|
Принцип узгодженості – взаємодія між ієрархічними ланками по вертикалі та відносно самостійними підрозділами по горизонталі повинне бути в цілому узгоджена з цілями організації та синхронізована у часі.
Принцип перспективності та прогресивності – при формуванні системи управління персоналом необхідно враховувати перспективи розвитку організації, передові вітчизняні та зарубіжні аналоги.
Методи управління персоналом – це конкретні способи та прийоми здійснення управлінської діяльності.
Залежно від міри примусовості методи управління персоналом можна поділити на:
І. Силові методи: фізичний примус;
ІІ. Правові методи:
система законодавчих актів країни та регіону;
система нормативно-директивних документів фірми та контролюючої організації;
ІІІ. Адміністративні – система планів, програм, завдань організації – стандарти, інструкції, регламенти, делегування повноважень і відповідальності.
ІV. Економічні методи:
1) методи, врегульовані на макрорівні – податкова система та фінансово-кредитний механізм держави;
2) методи, що регулюються на макрорівні: система матеріального стимулювання, система відповідальності за якість та ефективність роботи.
V. Соціально-психологічні та виховні методи:
1) виявлення і врахування психологічних особливостей кожного члена трудового колективу (анкетування, спостереження, фотографія робочого дня);
2) мотивація трудової діяльності;
3) формування організаційної культури підприємства;
4) встановлення сприятливої психологічної атмосфери;
5) забезпечення можливостей для самореалізації.
Усі принципи та методи менеджменту персоналу реалізуються у взаємодії. Їх поєднання залежить від конкретних умов функціонування системи управління персоналом організації.