Формування чагарників проводять з метою одержання розвиненого, з великою кількістю пагонів, компактного куща. Формування наземної частини у штамбових чагарників (бузку, троянд, глоду та ін.) спрямоване на одержання гладкого, рівного стовбура (штамба або напівштамба) і крони певної форми з визначеною кількістю скелетних гілок.
Формування чагарників особливо важливе для рослин з моноподіальним характером росту і слабо розгалуженою кроною. Лідируючий пагін їх розвивається інтенсивно, за рахунок бокових гілок. До таких порід відносять глід, бузок, калину, дерен та ін. До формування їх наземної частини приступають на другий рік після садіння чагарників у школу (перший рік їм дають рости вільно та добре вкоренитися). Його починають рано весною у березні–квітні, до початку сокоруху, з обрізки пагонів куща на висоті 4–8 см ("садять на пень"). За вегетаційний період з сплячих бруньок розвиваються пагони, які навесні наступного року знову обрізають, лишаючи шипики з 3–4 бруньками, яких достатньо для формування кондиційного саджанця. На третій рік при формуванні крони пагони відрізають на зовнішню щодо осі рослини бруньку (рис. 7.49). Це дозволяє одержати рослини з добре розгалуженою кондиційною кроною, придатною для надання їй певних архітектурних форм.