Тема 10. Основи державного права Франції (1 година).
1. Конституція Франції.
2. Конституційний статус людини і громадянина во Франції.
3. Президент Франції: порядок обрання, повноваження і місце в системі державних органів.
4. Парламент Франції: структура, порядок формування, повноваження.
5. Уряд Франції. Рада міністрів.
6. Конституційна рада: порядок формування, повноваження.
7. Регіональне і місцеве самоврядування во Франції.
Експрес-опит студентів
1. Скільки конституцій було в історії Франції?
2. Назвіть структуру діючої Конституції Франції.
3. Назвіть форму правління сучасної Франції.
4. Ким є Президент Франції за статусом?
5. Як і на який строк обирається Президент Франції?
6. Хто очолює Раду міністрів Франції?
7. Які завдання покладаються на Державну Раду?
8. Назвіть заморські департаменти Франції.
Методичні вказівки
Діюча Конституція Франції була прийнята у 1958 р. в умовах гострої політичної кризи, яка склалася внаслідок антиколоніального руху і недосконалості Конституції 1946 г., яка найшла свій вираз в неефективності державної влади. Встановлена Конституцією 1958 р. модель організації влади виявилася в тому, що вона поєднувала в собі елементи президентської і парламентської форми правління та получила назву „П’ята республіка”.
|
|
Особливостью діючої Конституції є те, що вона регулює переважно відносини щодо системи державної влади і навіть не містить глави про права людини. Однак в преамбулі міститься посилання до прав людини, що закріплені в Декларації прав людини і громадянина 1789 р. і в преамбулі Конституції 1946 р.
Провідною постаттю в системі державної влади Франції є Президент Франції. За конституцією його наділено численними повноваженнями, серед яких визначаються повноваження голови держави і повноваження по керівництву виконавчою владою. Вельми значними є надзвичайні повноваження президента. Він може одноосібно ввести у державі надзвичайне становище при наявності умов, передбачених конституцією.
Парламент Франції складається з двох палат: Національних зборів, які формуються на основі загального, рівного, прямого виборчого права і Сенату, що обирається шляхом непрямих виборів. Компетенція парламенту є абсолютно визначеною, що знижує його роль в здійсненні державної влади.
Уряд Франції – колегіальний орган, що здійснює поточне керування державою. Він складається з прем’єр-міністра, який призначається президентом і міністрів, призначаємих президентом за поданням прем’єр-міністра. За політику, що запроваджує уряд, він несе відповідальність перед Національними зборами, які можуть висловити йому резолюцію осуду, або відмовити в довірі.
|
|
Конституційний контроль у Франції здійснюється Конституційною Радою і Державною Радою. Конституційна Рада здійснює тільки попередній контроль за відповідністю законів конституції. Закони підлягають контролю в період коли вони вже прийняті парламентом, але ще не підписані президентом. Конституційна Рада також вирішує спори щодо компетенції між урядом і парламентом і розглядає скарги відносно правильності проведення виборів.
Франція є децентралізованою унітарною державою. Основними особливостями її територіального устрою є: наявність заморських департаментів і заморських територій; поєднання на місцях самоврядування з державним управлінням; уніфікація організації влади на місцях; наявність спеціальних територіальних округів.
Базова література: 9, 20, 36, 54, 104, 118, 137, 148.
Допоміжна література: 6, 8, 11, 17, 23, 27, 48, 52- 53, 62, 67, 69, 76, 133-134, 136-137, 140,150, 156-157, 159, 167, 207, 220, 222, 241, 297, 317, 332.
Тема 11. Основи державного права Японії (1 година).
- Конституція Японії.
- Партійна система Японії.
- Правове становище імператора Японії.
- Парламент Японії, його структура. Законодавчий процес.
- Кабінет міністрів Японії, його склад і порядок формування.
Експрес-опит студентів
- Якою за рахунком є діюча Конституція Японії?
- Назвіть форми правління в Японії.
- Яку норму закріплює ст. 9 Конституція Японії?
- Наведить порядок внесення змін до Конституції Японії.
- Чому в Японії існує велика кількість політичних партій?
- Яка система престолоспадкування діє в Японії?
- Хто за наших часів є імператором Японії?
- Як формується нижня палата японського парламенту?
- Які функції і повноваження голови держави здійснює кабінет міністрів?
Методичні вказівки
Проект Конституції Японії був фактично підготован у штабі окупаційних військ американськими правниками з урахуванням положень конституційного права США, Великої Британії, норм Веймарської Конституції Німеччини 1919 р. тощо. За Конституцією Японія лише формально зберігає монархічну природу, по сутності став республікою. Імператор Японії є символом держави і єдності народу. Він не має навіть „сплячих”, як у монарха Великої Британії повноважень по здійсненню державної влади. Дії імператора, що мають відношення до справ держави, здійснюються від імені народу і можуть ім. зроблені не інакше як з ради і згоди кабінету міністрів, який несе за них відповідальність.
Парламент Японії визначен конституцією як виший орган державної влади і єдиний орган законодавчої влади держави. Він складається з двох палат, що обираються безпосередньо населенням. Головною функцією парламенту є законотворчість. Разом з тим парламент виконує також функцію контролю за діяльністю уряду і має ряд інших повноважень.
Виконавчу владу в Японії здійснює кабінет міністрів, який складається з прем’єр-міністра і включає не більше 20 державних міністрів. Склад кабінету визначається за результатами виборів до парламенту. Посаду прем’єр-міністра звичайно обіймає лідер партії, яка отримала більшість місць у парламенті (нижній палаті). Крім функцій і повноважень власне виконавчої влади, до ведення кабінету міністрів відносяться функції, які традиційно належать голові держави.
У Японії склалася многопартійна система. Причому довгий час домінувала лише одна партія – Ліберально-демократична, яка беззмінно формувала уряд з середини
1950-х років. У 1993 р. вона розкололася і на деякий час лишилася влади. Зараз її представники складають більшість в урядовій коаліції, яка включає до себе також членів Нової консервативної партії і партії Комейто.
Базова література: 6, 27, 32, 103, 118, 149, 168, 290.
Допоміжна література: 11, 17, 23, 242, 297, 319, 332.
Плани семінарських занять для студентів ІІІ курсу вечірньої форми навчання спеціалізація «Цивільна і господарська юстиція»
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА