Безсполучникові складні речення – це такі речення, дві і більше частин яких поєднуються за змістом та інтонацією (без допомоги сполучників чи сполучних слів).
Залежно від змістових відношень, які встановлюються між частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
Кома ставиться
| Крапка з комою ставиться
|
Між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов’язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Пахуче й густо поростають ночі, Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче (Приходько).
|
Між частинами складного безсполучникового речення, якщо вони зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Шевченко).
|
Двокрапка ставиться
| Тире ставиться
|
У безсполучниковому реченні:
а) якщо друга частина пояснює, розкриває, конкретизує зміст першої частини: У всякого своя доля І свій шлях широкий: той мурує, той руйнує... (Шевченко);
б) якщо друга частина вказує на причину дії першої частини (між частинами можна вставити сполучник тому що): Говори, говори, моя мила: Твоя мова – співучий струмок (Тичина).
|
У безсполучниковому реченні:
а) якщо зміст частин речення зіставляється або протиставляється: На годину спізнишся – за рік не доженеш (Н. тв.);
б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Шевченко);
в) якщо в першій частині вказується на час або умову, при якій відбувається дія в другій частині: У товаристві лад – усяк тому радіє (Глібов);
г) якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що йде мова в першій частині: Грім гримить – земля тремтить (Мирний);
д) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно – заспівали скрипки (Тичина).
|