Розрізняють такі норми української літературної мови:
Назви норм | Що регулюють норми | Приклади |
Орфоепічні | Правильну вимову звуків та звукосполучень | [с'м’ій'ес':а], не можна [с'м'ійешс'а], [час], а не [ч'ас]; |
Акцентуаційні | Правильне наголошування слів | ви'падок, не можна випа'док; |
Орфографічні | Правила написання слів та їх частин | Динаміка, не можна денаміка, Руссо, а не Русо; |
Лексичні | Використання слів відповідно до їх лексичного значення | Рятувальник, не можна рятівник (якщо мова йде про професію); індукційний, не можна індуктивний (якщо йдеться про струм); |
Словотвірні | Установлюють закономірності утворення нових слів за наявними в мові словотвірними моделями | Материн, материнський, не можна матер’яний; |
Граматичні | Правильне вживання граматичних форм слів, усталену побудову словосполучень та речень | Найперший, не можна самий перший; Він віддав дівчині цю дивовижну гірську квітку, яку можна бачити лише в Карпатах. Не можна: Він віддав цю дивовижну гірську квітку дівчині, яку можна бачити лише в Карпатах |
Пунктуаційні | Уживання розділових знаків | Але, на жаль, у постанові жодним словом не згадано про одиноких людей похилого віку. Не можна: Але на жаль у постанові жодним словом не згадано про одиноких людей похилого віку. |
Стилістичні | Регулюють доцільність уживання мовних засобів у конкретних стилях мови | У зв’язку з тим, що... не можна бо... в офіційно-діловому стилі. Море глибиною, не можна глибоченне море в науковому стилі |