2015-09-06
1126
Противідкатні пристрої призначені для поглинання енергії руху, частин гармати, що відкочуються при пострілі, повернення (накату) частин, що відкочуються, у вихідне положення після пострілу й утримання їх у вихідному положенні на всіх кутах підвищення гармати. Вони складаються із двох гідравлічних гальм відкоту і пневматичного накатника.
Рис. 2.15. Гальмо відкоту:
1 – циліндр; 2 − головка штока; 3 − внутрішня порожнина циліндра; 4 – шток;
5 − регулювальне кільце; 6 − сорочка головки штока; 7 − поршень компенсатора;
8 − пружина компенсатора; 9 − кришка компенсатора; 10 − пробка заправного клапана; 11 − стакан компенсатора; 12 − ущільнення штока; 13 − гайка сальника;
14 – гайка; 15 – болти; 16 − голка стакана
Гальма відкоту (рис. 2.15) служать для поглинання енергії частин гармати, що відкочуються, при відкоті і гальмування накату під час їх повернення у вихідне положення. Гальма заповнюються рідиною НОР-70 або СТЕОЛ-М (близько 3,6 л).
Штоки гальм закріплені в люльці, а циліндри − в казеннику. Гальмо відкоту складається з циліндра, штока у зборі, компенсатораз поршнемі пружиною та ущільнень штока.
|
|
|
На передньому кінці циліндра є різьба для нагвинчування гайки сальника, яка кріпить ущільнення штока.
На другому кінці у верхній частині є отвір, закритий пробкою із шариком, для виходу повітря при заправленні рідиною, а також різьбовий отвір для встановлення зарядного клапана з ущільнювальним кільцем для дозаправки рідини.
До заднього кінця циліндру кріпиться кришка компенсатора.
На внутрішній поверхні циліндра є канавки змінної глибини, через які проходить рідина при відкоті та накаті.
Зменшення сили опору відкоту забезпечується за рахунок збільшення площини кільцевого зазору між поршнем гальма відкоту та поверхнею циліндра, для чого у циліндрі виконана розточка. Шток зовні хромований, у головці штока є порожнина. На головку штока нагвинчена рубашка, закріплена гайкою.
Ущільнення штока − сальник, кільця та манжети.
Компенсатор забезпечує можливість перетікання робочої рідини з гальма відкоту при збільшенні її об’єму внаслідок нагрівання, та поповнення гальма рідиною при зменшенні її об’єму при охолодженні.
Компенсатор складається із стакана, поршня, пружини та кришки компенсатора.
Стакан − резервуар для рідини, яка витіснена з робочої порожнини гальма відкоту при її тепловому розширенні. Також стакан відіграє роль кришки, яка відділяє робочу частину циліндра від порожнини компенсатора. В стакані є отвір, через який рідина при її надлишку в циліндрі гальма поступає в порожнину компенсатора.
|
|
|
В середині стакана є поршень, постійно підтиснений пружиною. Кришка компенсатора – опора пружини та обмежувач руху поршня.
У голці стакана є п’ять отворів для перетікання рідини з порожнини штока при гальмуванні накату.
Накатник (рис. 2.16)пневматичний, служить для повернення (накату) частин гармати, які відкочуються, в початкове положення та утримання їх у цьому положенні на всіх кутах підвищення гармати. Накатник заповняється рідиною НОР-70 (для ущільнення накатника) або СТЕОЛ-М (близько 0,3 л) і стисненим азотом чи повітрям під тиском 60 кг/см². Він складається ізциліндра, штока, ущільнення штока, плаваючого поршня зі штирями та двох клапанів.
Рис. 2.16. Накатник:
1 − зовнішній циліндр; 2 – шток; 3 − середній циліндр; 4 − штир з головкою;
5 − плаваючий поршень; 6 − заправні клапани; 7 – кришка; 8 – втулка; 9 – вставка;
10, 11 − ущільнення штока; 12 − гайка ущільнення штока; 13 – гайка;
14 − сорочка поршня; 15 − пробка центрального отвору штока
Циліндр має приварене дно, в якому розміщується ущільнення штока. В задню частину циліндра вгвинчені гайка та кришка. Внутрішня поверхня циліндра хромована.
Шток має головку з бронзовою напайкою. В ньому є отвори для подачі рідини в ущільнювальну поверхню втулок.
У поршні є два різьбових отвори, в які вгвинчені клапани для заповнення накатника рідиною та повітрям.
Через свої клапани та отвори рідина та повітря при заправленні поступають в свої робочі порожнини.
Центральний отвір у штоку служить для заливання робочої рідини. Він закритий пробкою.
Два наскрізних отвори в поршні призначені для розміщення в них штирів із головками, які входять у проточку на плаваючому поршні.
Плаваючий поршень відділяє ущільнювальну порожнину від повітряної. По мірі виносу рідини з ущільнювальної порожнини поршень разом зі штирями переміщується назад. Це дозволяє контролювати кількість рідини в ущільнювальній порожнині за взаємним розташуванням штирів відносно поверхні.
Завдяки наявності штирів площина, на яку діє тиск рідини з боку ущільнювальної порожнині, декілька менше площини, на яку діє тиск азоту (повітря) з боку робочої порожнини накатника.
У результаті цього в ущільнювальній порожнині підтримується тиск рідини декілька більшій, ніж тиск азоту в робочій порожнині накатника.
Таким чином, здійснюється надійний гідрозапор азоту (повітря) в робочій порожнині накатника.
Робота противідкатних пристроїв (ПВП) |при відкоті
Під час пострілу ствол| під дією тиску|тиснення| порохових газів відкочується|відкочується| назад і тягне за| собою закріплені в обоймі циліндр гальм відкоту|відкату| і циліндр накатника. Штоки гальм відкоту|відкату| і шток накатника, закріплені в приливі|припливі| люльки|колиски|, залишаються нерухомими.
Рідина, що знаходиться|перебуває| в циліндрі гальма відкоту|відкату| між головкою|голівкою| штока із|із| сорочкою і сальниковим ущільненням, витискається головкою|голівкою| штока через осі похилих отворів у поршні| і розходиться по двох напрямах|направленнях|.
Одна частина|частка| рідини (рис. 2.17) протискується| через кільцевий зазор між веретеном і регулюючим кільцем і поступає|надходить| в задню частину|частку| циліндра гальма відкоту|відкату|, заповнюючи там розріджений простір, що утворюється.
Рис. 2.17. Дія гальма відкоту і накатника при відкоті
Інша частина|частка| рідини поступає|надходить| через кільцевий зазор між веретеном і стінками штока, через отвори веретена проникає у внутрішню порожнину, потім через отвори в сідлі клапана тисне|давить| на клапан компенсатора і, відкривши|відчинивши| його, заповнює передню порожнину штока.
По мірі збільшення довжини відкоту|відкату| величина кільцевого зазору між веретеном і регулюючим кільцем змінюється, сходячи нанівець до кінця відкоту|відкату|.
|
|
|
Гальмування відкоту|відкату| відбувається за рахунок опору рідини продавлюванню| через кільцевий| зазор змінної площі між веретеном і регулюючими кільцями, унаслідок|внаслідок| чого відкіт|відкат| відбувається|походить| плавно.
Одночасно з дією гальм відкоту|відкату| (рис. 2.17) відбувається|походить| дія накатника, яка полягає в наступному|слідуючому|: рідина, що знаходиться|перебуває| в робочому циліндрі накатника між поршнем і клапаном, |відсуває| відкриває|відчиняє| клапан і витискається поршнем у середній циліндр, а з|із| середнього циліндра через патрубок у нижній його частині|частці| − у зовнішній циліндр і ще більше стискає|стискує| повітря, що знаходиться|перебуває| в циліндрі під тиском|тисненням|.
За рахунок стиснення|стискування| повітря накопичується енергія, необхідна для накату частин|часток| гармати, що відкочуються|відкочуються|.
Частина|частка| енергії руху частин|часток|, що відкочуються|відкочуються|, витрачається на подолання|здолання| опору рідини продавлюванню | через кільцевий зазор між веретеном, штоком і регулюючим кільцем| |дім,хата| гальма відкоту|відкату|.
Решта частини|частки| енергії відкоту|відкату| поглинається опором накатника і силами тертя, що виникають на напрямних люльки|колиски| і в сальникових ущільненнях гальма відкоту|відкату| і накатника.
