Кредитний ризик - невпевненість кредитора у спроможн. боржника виконати свої зобов'яз. за умовами кредитної угоди
Оцінка кредитної пропозиції провадиться за 5 критеріями:
1) репутація – бажання позичальника забезпечити свої зобов'язання. Процес оцінки має передбачати перевірку кредитних справ позичальника тощо;
2) можливості позичальника на одержання коштів за всіма своїми операціям або за конкретним інвестиційним проектом та здатність його управляти своїми коштами;
3) капітал – оцінка бази капіталу позичальника та його готовність використовувати власний капітал у проекті, на який заявлений кредит.
4) умови – оцінка поточного стану та прогнозу розвитку місцевої, регіональної та загальнонаціональної економіки, а також галузей господарства, де оперує позичальник.
Модель управ. кред. ризиком передбачає: *Оцінка кредитних ризиків, *Оцінка фінансової інформації, *Захист від втрат при невиконанні зобов’язань, *Аналіз якості кредиту, *Спостереження за кредитом
5) застава – надійне забезпечення кредиту у формі застави або гарантії. Банк не повинен надавати кредитів лише під заставу або лише під гарантію, потрібне подвійне покриття.
|
|
На основі попереднього аналізу працівник банку приймає рішення про продовження розгляду заявки на кредит, для цього він повинен оцінити фінансову інформацію позичальника:
· річну, піврічну або квартальну фінансову звітність підприємства;
· залежно від виду кредиту, його суми та строків – детальну структуру запасів, розшифр. дебіт. та кред. заборгованості;
· бізнес-план, де буде показано, як надходження від позички відбиватимуться на майбутньому фінансовому стані підприємства і особливо на грошових потоках.
Для захисту від непередбачених втрат за кредитними операціями банк вимушений вимагати від позичальників забезпечення кредиту. Забезпечення – мат. актив, на який банк має права застави, а також потенційне вторинне джерело погашення кредиту.
Вартість забезпечення вища, ніж сума кредиту, бо вона повинна покривати відсоткові платежі.
Банку необхідно визначити, які активи є прийнятними для застави і проаналізувати: * відносну легкість оцінки застави до прийняття рішення про видачу кредиту і протягом усього строку кредиту; *можливість розміщення застави на ринку; *ліквідність або можливість швидкого переведення застави в готівку; *підконтрольність – точне визначення кредитором місцезнаходження застави і можливостей реалізації права на володіння нею; *ступінь фізичного та морального старіння (деякі активи втрачають свою початкову вартість швидше, ніж інші, хоча строки їх придатності на відміну від строку їх старіння можуть бути значними).
|
|
Банки найчастіше складають власні рейтинги кредиту за якістю - за системою балів оцінює кредит за призначенням, заставою, фін. станом позичальника, строком та схемою погашення, кредитною інформацією, ціною та ін.;
Після надання кредиту банкам необхідно відстежувати фінансовий стан позичальника та виконання всіх умов кредитного договору, щоб виявити проблеми позичальника з погашенням кредиту на ранніх стадіях. Це забезпечить банку максимальну еф-ть коригуючих дій щодо запобігання та зменшення збитків.
З погіршенням стану кредиту банк повинен виявити ступінь складності проблем, що виникли, та вжити відповідних заходів: *проаналізувати проблеми позич.; *проконсульт. з працівниками відділу, що займається з проблемними кредитами, *щоденно перевіряти рахунки клієнта; *переглянути всю кредитну документацію, гарантії, векселі, забезпечення, іпотеку; вивчити можливості щодо додаткового забезпечення; розробити план коригуючих дій.