2015-10-16
245
| Робота | На рукоятці | На тяговому ланцюзі | ||
| сила, Н | швидкість, м/с | сила, Н | швидкість, м/с | |
| Безперервна (або з короткочасними перервами) протягом 6...8 годин | 80...100 | 0,9...1,2 | 120...160 | 0,6...0,8 |
| Періодична протягом 6...8 годин із частими перервами | 150...160 | 0,7... 0,8 | 180...200 | 0,5...0,6 |
| Короткочасна (до 5 хв) | До 200 | 0,5... 0,6 | 300...400 | 0,3...0,4 |
| Досить короткочасна (ривок) | До 300 | 0,3...0,4 | До 800 | 0,1...0,2 |
Сила робітника, що прикладається безпосередньо до візка для його переміщення (штовхання), становить за величиною 80, 120 і 200 Н при відповідній тривалості роботи 15, 10 і 5 хв. Найбільш можлива сила при рушанні з місця не перевищує 500 Н. Сила робітника на важелі керування не повинна перевищувати 400 Н.
Плече (радіус) обертання рукояток l p повинне не перевищувати 400 мм. Вісь обертання рукоятки розташовують звичайно на висоті 900...1000 мм від рівня підлоги. Якщо приводний вал розташований на висоті, що не припускає застосування рукоятки, використовують тягові колеса, що приводяться в обертання нескінченним ланцюгом такої довжини, щоб нижня частина її перебувала на висоті приблизно 0,6 м від поверхні, на якій стоїть робітник, керуючий машиною. Для цього використовують зварений ланцюг, виготовлений із прутка діаметром 5...6 мм. Діаметр D тягового колеса становить 300...1000 мм.
Колесо має напрямні для запобігання спадання з нього тягового ланцюга. Ручка рукоятки має довжину 300...350 мм, якщо колесо обертає один робітник, і 400...500 мм – при спільній роботі двох робітників. Дві рукоятки на одному валу розташовують під кутом 120 або 90° одна щодо іншої. Плече приводних рукояток домкратів приймають у межах
200...250 мм при висоті осі обертання приблизно 500 мм від рівня опорної поверхні домкрата. При хитній рукоятці домкрата довжина рукоятки не перевищує 800 мм.
При перевірці рукояток, педалей і елементів ручного керування на міцність розрахунок ведуть на можливе випадкове прикладення сили, рівною вазі робітника, тобто приблизно 800 Н. При ручному механізмі з тяговим ланцюгом розрахункову силу приймають рівною 1200 Н. Швидкість підйому вантажу вагою G вт
у механізмі підйому з ручним приводом визначають із умови рівності робіт
V вт = n · F p · V p · η · φ /G вт.(20.2)
де V p – швидкість руху руки робітника.
Відповідно до рівняння, швидкість підйому вантажу тим менша, чим більша його вага. Однак це рівняння припустиме лише для вантажів номінальної маси. Позаяк швидкість руки робітника змінюється в незначних межах, тому при постійному передаточному числі механізму різні вантажі піднімають практично з незмінною швидкістю. При цьому сила Fp змінюється пропорційно зміні ваги вантажу. Тому для збільшення швидкості підйому вантажів малої ваги й порожнього гака в ручних механізмах застосовують передачі зі змінним передаточним числом або рукоятки зі змінним плечем. Час підйому вантажу на висоту h визначають на підставі рівняння рівномірного руху
t = h /V гр = η · G гр / (n · F p · V p · η · φ). (20.3)
Аналогічно швидкість пересування візка або крана з ручним приводом механізму становить
V пер = n · F p · V p · η · φ /Wc, (20.4)
тобто кутова швидкість механізму повороту:
ω = n · F p · V p · η · φ / (Σ Mci). (20.5)
Ручний привод має також одноплунжерний гідравлічний канавний підйомник (рис. 20.2) для монтажу й демонтажу агрегатів трансмісії автомобілів. Фактично цей підйомник представляє собою гідравлічний домкрат, встановлений на візку 2, який переміщують вздовж канавних напрямних, встановлюючи в будь-якій зоні канави.
Рис. 20.2. Канавний одноплунжерний гідравлічний підйомник:
1 – рама; 2 – візок; 3 – гідравлічний циліндр; 4 – ручний гідравлічний насос;
5 – пропускний клапан
Задля уникнення мимовільного опускання штока підйомника застосовується спеціальний фіксуючий пристрій. Підйомник може піднімати вантаж до 4 тна висоту до 0,60 м.
До недоліків такого підйомника відносяться труднощі доступу до агрегатів знизу автомобіля, перекритих рамою 1 й візком 2 та погіршення умов переміщення робітників уздовж канави.
