Надійність

Про високу надійність методу говорять у тому випадку, коли метод точно виміряє ту властивість, для вимірювання якої він призначений. Як критерії точності можна відзначити наступні:

1. При повторному застосуванні методу до тих же самих випробовуваних в одних і тих же умовах через певний інтервал часу результати обох тестувань істотно не розрізняються між собою.
2. Дії випадкових сторонніх чинників не роблять істотного впливу на результати тестування. Як сторонні чинники можна назвати наступні: емоційний стан і стомлення, якщо вони не входять в круг досліджуваних характеристик, температура, освітленість приміщення і ін. Такі сторонні випадкові чинники ще називають чинниками нестабільності вимірювальної процедури.
3. При повторному застосуванні методу до тих же самих випробовуваних через певний інтервал часу в змінених умовах результати обох тестувань істотно не розрізняються між собою. Під зміненими мається на увазі наступні умови: інший експериментатор, стан респондента і ін.

Існують різні методи оцінки надійності:

Ретестовий метод – повторне тестування вибірки випробовуваних одним і тим же тестом через певний інтервал часу за одних і тих же умов. Часовий інтервал залежить від віку (наприклад, у маленьких дітей зміни можуть відбутися протягом одного місяця), а також подій, що відбуваються з випробовуваним в житті.

ТЕСТ ІНТЕРВАЛ РЕТЕСТ

За індекс надійності приймається коефіцієнт кореляції між результатами двох тестувань. Отримана висока кореляція може бути результатом тренованості випробовуваного на завданнях подібного типу; низька кореляція може бути результатом змін, що відбулися, з випробовуваним, а також може свідчити про ненадійність тесту.

Надійність взаємозамінних форм – повторне тестування вибірки випробовуваних паралельною формою тесту через мінімальний інтервал часу за одних і тих же умов.

ТЕСТ А ІНТЕРВАЛ ТЕСТ А'

За індекс надійності приймається коефіцієнт кореляції між результатами тестування двома паралельними формами тесту. Високий коефіцієнт кореляції і великий інтервал між двома випробуваннями свідчать про високу надійність тесту.

Можливий обман з боку випробовуваного, його досвідченість, події, що відбулися в інтервалі між тестуваннями, не роблять особливого впливу (як в ретестовом методі) на ступінь надійності тесту. Якщо чинник тренування знижений при тестуванні паралельними формами, то ефект перенесення принципу завдань часто має місце. Ефект перенесення слід враховувати при побудові паралельних форм.

Вимоги до побудови паралельних форм:

• паралельні форми повинні бути незалежно побудованими тестами, але відповідати одним і тим же вимогам;
• повинні містити однакову кількість завдань з схожим ступенем трудності;
• еквівалентність паралельних форм необхідно перевіряти ретестовим методом.

Метод розщеплювання полягає в тому, що тест розбивають на дві відповідні частини. Респондент виконує завдання цих двох частин протягом одного сеансу з отриманням двох результатів (наприклад, тест Равена містить дві частини: парні і непарні завдання).

За індекс надійності приймається коефіцієнт кореляції між результатами тестування двома цими частинами. Він називається коефіцієнтом внутрішньої узгодженості тесту.

Валідність і надійність. Тест може бути надійний, але не валідним. Це означає, що він виміряє якусь властивість дуже точно, але яке саме – залишається під питанням. В такій ситуації необхідна більш точна валідизація тесту, як змістовна, так і практична.