7.3.1. Розрахунок надлишкового тиску вибуху ∆Р, кПа, проводять за формулою (4), де коефіцієнт Z участі пилу у завислому стані (аерозоль) у вибуху розраховується за формулою:
Z = 0,5∙F, (15)
де F — масова частка частинок пилу розміром менше критичного. З перевищенням критичного розміру частинок пилу аерозоль стає вибухобезпечною, а саме такою, що нездатна поширювати полум'я. У разі відсутності можливості отримання даних щодо масової частки пилу розміром частинок менше критичного допускається приймати Z= 0,5.
7.3.2. Розрахункову масу пилу, що знаходиться у стані аерозолю в об'ємі приміщення в результаті аварійної ситуації, пг, кг, визначають за формулою:
m = mзв + maв (16)
де mзв – розрахункова маса частини відкладеного у приміщенні пилу, що перейшла у стан аерозолю, кг;
тaв – розрахункова маса пилу, що надійшла до приміщення в результаті аварійної ситуації з апаратів та технологічного обладнання, кг.
7.3.3. Розрахункову масу пилу, що перейшов у стан аерозолю, тзв визначають за формулою:
|
|
mзв = Kзв ∙mn, (17)
де Кзв – частка пилу, що відклався у приміщенні, здатного перейти у стан аерозолю результаті аварійної ситуації. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення Кзв, допускається приймати Кзв = 0,9;
mn – маса пилу, що відклалась у приміщенні до моменту аварії, кг.
7.3.4. Розрахункову масу пилу, що потрапила до приміщення з апарата або технологічного обладнання в результаті аварійної ситуації, тав, визначають за формулою:
тав = (тап+q∙τ)∙Кп, (18)
де тап – маса горючого пилу, що викидається до приміщення з апарата, кг;
q – витрата, з якою продовжують надходити пилоподібні речовини до аварійного апарата по трубопроводах до моменту їх перекривання, кг∙с-1;
τ – час перекривання, який визначається за пунктом 7.1.2 в), с;
Кп – коефіцієнт пилення, що представляє собою відношення маси пилу у стані аерозолю до усієї маси пилу, який надійшов з апарата до приміщення. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення Кп допускається приймати:
для пилу з дисперсністю не менше ніж 350 мкм Кп = 0,5;
для пилу з дисперсністю менше ніж 350 мкм Кп = 1,0.
Значення тап приймають відповідно до пунктів 7.1.1 та 7.1.3.
7.3.5. Масу пилу, що відклався у приміщенні до моменту аварії, визначають за формулою:
тп = КГ∙(1–Кпр)∙(т 1+ т 2), (19)
де Кr - частка горючого пилу в загальній масі відкладень пилу;
m1 - маса пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між генеральними прибираннями, кг; т2 - маса пилу, що осідає на доступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між поточними прибираннями, кг;
|
|
Кпр - коефіцієнт ефективності прибирання пилу, який приймається у разі прибирання пилу вручну:
у разі сухого прибирання - 0,6;
у разі вологого прибирання - 0,7.
У разі застосування автоматичних засобів прибирання пилу коефіцієнт ефективності прибирання пилу складає:
для рівної підлоги - 0,9;
для підлоги з вибоїнами (до 5 % площі) - 0,7.
Під важкодоступними для прибирання площами розуміють поверхні у виробничих приміщеннях, очищення яких здійснюють тільки під час генеральних прибирань пилу. Під доступними для прибирання площами розуміють поверхні у виробничих приміщеннях, пил з яких видаляють у процесі поточних прибирань (кожної зміни, щодоби тощо).
7.3.6. Маса пилу mi, (і = 1 (важкодоступні місця); і = 2 (доступні місця), що осідає на різних поверхнях у приміщенні за період між прибираннями, визначають за формулою:
mi = Mi∙(1 – α)βi, (20)
де Мі = – маса пилу, що потрапляє до об'єму приміщення за період часу між генеральними прибираннями пилу, кг;
М1j – маса пилу, що виділяється одиницею обладнання, яке пилить, за вказаний період, кг;
M2 = – масса пилу, що потрапляє до об'єму приміщення за період часу між поточними прибираннями пилу, кг;
M2j – маса пилу, що виділяється одиницею обладнання, за вказаний період, кг;
α – частка пилу, що потрапляє до об'єму приміщення і який видаляється витяжними вентиляційними системами. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення а, приймають α= 0;
β1, β2 – частки пилу, який потрапляє до об'єму приміщення та осідає відповідно на важкодоступних і доступних для прибирання поверхнях приміщення (β1+β2 = 1).
У разі відсутності даних щодо значень коефіцієнтів β1 та β2, допускається приймати β1 = 1, β2 = 0.
7.3.7. Значення Мі (і = 1,2) може бути також визначено експериментально (або за аналогією з діючими зразками виробництв) у період максимального завантаження обладнання за формулою:
Mi = , (i = 1,2) (21)
де G1j, G2J - інтенсивність відкладення пилу відповідно на важкодоступних F1j (м2) і доступних F2j (м2) площах, кг∙м-2с-1;
τ1, τ2 - проміжки часу відповідно між генеральними і поточними прибираннями пилу, с.
7.3.8. За умови відсутності даних про масу горючого пилу і волокон, що виділяється в об'ємі приміщення між прибираннями, про масу пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання місцях, і, як наслідок, неможливість виконання розрахунків, приймати категорію приміщення - Б.