2015-10-13
885
Людина здійснює свою трудову діяльність у виробничому середовищі. Воно характеризується:
- організаційно-технічними умовами праці;
- санітарно-гігієнічними умовами праці;
- соціально-психологічними умовами праці.
Під час праці на людину діють багато несприятливих факторів, обумовлених умовами праці.
Наслідком шкідливого впливу умов праці може бути:
- професійні захворювання, травми;
- посилення захворювання, яке вже має робітник;
- зниження працездатності та продуктивності праці.
Тому дуже важливе значення має кількісна та якісна оцінка умов праці на виробництві.
Комплексна оцінка виробничого середовища, трудового процесу, соціально-економічних факторі, які впливають на здоров’я та працездатність працівників в процесі трудової діяльності здійснюється за допомогою атестації робочих місць.
Атестація передбачає:
- виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх утворення;
- дослідження виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесі на робочому місці;
|
|
|
- комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітарних норм);
- обгрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за умовами праці;
- підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці.
Фактичний стан умов праці визначається на робочих місцях, де виконуються роботи, передбачені галузевим переліком робіт з важкими і шкідливими і особливо шкідливими умовами.
Оцінка проводиться за даними атестації робочих місць і спеціальних інструментальних замірів, які відображають у карті умов праці на робочих місцях.
Ступень шкідливості факторів виробничого середовища і тяжкості робіт установлюється в балах на основі критеріїв гігієнічної класифікації праці.
Кількість балів по кожному фактору проставляється в карті умов праці. При цьому для оцінки впливу даного фактору на умови праці враховується час його дії протягом зміни
Х фак.= Хст*Т, де
Хст – ступень шкідливості фактора або важкості праці
Т – відношення часу дії даного фактору до тривалості зміни.
Залежно від загальної оцінки всіх факторів визначається розмір доплати до тарифної ставки.
| Х фак., бал. | Розміри доплат до тарифної ставки, % | |
| Шкідливі і важкі умови | До 2- х 2.1-4.0 4.1-6.0 | |
| Особливо шкідливі і особливо важкі умови | 6.1-8.0 8.1-10.0 більше 10 |
Крім типової методики оцінки умов праці застосовується методика інтегральної бальної оцінки важкості праці.
|
|
|
Фактичні показники елементів виробничого середовища встановлюються шляхом вимірювань за допомогою відповідної апаратури і оцінюються від 1 до 6 балів залежно від кількісного його значення.
Інтегральний показник важкості визначається за формулою:
Ів= (Хопр+∑Хі* (6-Хопр)/(n-1)*6)10, де
Хопр – елемент, який отримав найвищу оцінку, балів;
∑Хі – сума всіх елементів бех Хопр, балів;
n – кількість елементів умов праці.
Першій категорії важкості відповідає інтегральний показник до 18 балів, другій від 19 до 33; третій – від 34до 45; четвертій – від 46 до 53; п’ятій – від 54 до 59; шостій – від 59,1 до 60 балів.
Оцінка умов праці на основі визначення важкості праці є найбільш науково-обгрунтованою, оскільки вона дозволяє віднести реальні умови праці, що мають місць на виробництві, до сприятливих чи несприятливих, а також може бути застосована на підприємстві як основа розробки системи пільг та компенсацій за несприятливі умови.
