Виконати практичні завдання

1. Провідміняти кількісні числівники, зазначивши паралельні форми: 5, 247, 458, 679, 1796.

2. Узгодити числівники з іменниками, числівники записати словами.

Історія зафіксувала: людина може оволодіти 26, 27, 28 (мова) (є такі приклади) чи вільно розмовляти 19 і знати ще близько 12 (мова), а зі словником працювати ще з 54 (мова).

Були присутні 74 (депутат), 4 (рушник), використали 1,5 (мільйон долар), з 478 (студент), до 27 929 (пасажир), 1/2 (площа), засіяли 2/3 (гектар), 44 (киянин), 63 (селянин), на 469 (гектар), замовили 20 (двері), 354 (тонна), 22 (фермер), від 2 358 (гривня), 3/8 (центнер), 683 (кілограм).

3.Утворити складні слова, записавши цифри словами.

2-поверховий будинок, 3-разове харчування, 2-денний візит, 2-ярусне ліжко, 2-тисячний екземпляр, 4-мільйонний відвідувач, 4-кутник, 3-процентний бар’єр, 2-річний хлопчик, 3-актна п’єса, 5-денна відпустка, 50-річний ювілей, 100-денний відпочинок, 2-опорна підстанція, 4-елементний апарат.

4. Відредагувати речення.

1. Запорізький краєзнавчий музей придбає всякі артефакти в любій кількості за договірними цінами 2. В нашому вузі налічується півтора тисячі студентів. 3. Підприємство продає товари власного виробництва у любій кількості. 4. Більше семидесяти відсотків студентів 1 курсу успішно здали сесію. 5. Результати екзамену з історії оголосять в 14 годин. 6. Я навчаюсь на другій спеціальності. 7. Степендія – це грошова допомога, котра виплачується тим, що навчаються на денних відділеннях вузів і технікумів. 8. Пятдесять студентів склали іспит на відмінно. 9. Шістьсот підприємств знаходяться на грані закриття. 10. Я був відсутній пару хвилин, тому не записав всю лекцію.

5. Перекласти текст українською мовою:

Текст № 11.

ТЕМА №12

Морфологічні засоби професійного мовлення. Дієслово. Прислівник

Мета: закріпити відомості про загальне значення дієслова, прислівника; навчитись правильно використовувати форми дієслів у документах; поглибитизнання про правопис прислівників.

1. Дієслівні форми в документах.

2. Творення і вживання дієприкметників. Особливості перекладу з російської українською мовою.

3. Творення і вживання дієприслівників.

4. Прислівник у професійному мовленні. Ступені порівняння. Правопис.

5. Наказ. Витяг з наказу.

Реферат на тему: Історія розвитку категорії часу в українській мові (давноминулий час).

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.

Додаткова література: 25, 29, 30.

Методичні поради

Аналізуючи перше питання, слід зазначити, що дієслово – самостійна частина мови, що означає дію, стан істоти чи предмета, відповідає на питання що робити? що зробити? Необхідно зазначити, що в документах використовуються тільки книжні дієслова та їхні форми (домінувати, активізувати); вказати на перевагу дієслів теперішнього часу зі значенням позачасовості (держава гарантує); звернути увагу на форми наказового способу, зокрема на перевагу простих (проголосуймо, виконаймо) таскладених (давайте проголосуєм,давайте виконаєм) форм дієслів першої особи множини; наголосити на перевазі інфінітивного закінчення - ти (врахувати, вимагати); акцентувати увагу на тому, що дієслова недоконаного виду в ділових паперах зазвичай позначаються складеними (аналітичними) формами: буде розпочинатися (замість розпочинатиметься), а дієслова доконаного виду утворюють просту форму майбутнього часу: виконаємо, сплатимо; вказати на стилістичну відмінність форм дієслів із суфіксами -ува- (-юва-) і -а- (-я-) (витискувати і витискати, витягувати і витягати) та чергування постфіксів –ся, -сь залежно від того з голосної чи приголосної літери починається наступне слово (роздивляюся фрески, вдивляюсь у небо).

Розглядаючи друге питання, необхідно зазначити, що дієприкметник – дієслівна форма, що називає ознаку предмета, зумовлену дією самого предмета (активні дієприкметники) або ознаку, зумовлену дією іншого предмета (пасивні дієприкметники).

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються (від незначної кількості дієслів) за допомогою суфіксів -учий (-ючий), -ачий (ячий): виконуючий, мобілізуючий, правлячий.

Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса -л-: посивілий, потерпілий, застарілий.

Пасивні дієприкметники в сучасній українській мові мають форму тільки минулого часу, що утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -ан-, -т-: записаний, завершений, написаний.

При потребі перекладу російських дієприкметників українською мовою можемо використати: іменники або описові звороти (исполняющий обязанности – виконавець обов’язків, движущийся – який (що) рухається); прикметники (текущий счет – поточний рахунок); пасивними дієприкметниками (догрузившийся – довантажений); дієприкметниками з іншими суфіксами (поседевший – посивілий).

Висвітлюючи третє питання, потрібно зазначити, що дієприслівник – це незмінна дієслівна форма, яка, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово (присудок).

Дієприслівники теперішнього часу утворюються за допомогою суфіксів –учи (-ючи), - ачи (-ячи): пишучи, виконуючи, відповідаючи. Дієприслівники минулого часу утворюються за допомогою суфіксів –ши і –вши: віддавши, заплативши.

У четвертому питанні необхідно зазначити, що прислівник – це самостійна частина мови, яка виражає якісну або кількісну ознаку дії чи стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки і доповнює значення дієслова, виражаючи різні обставини, за яких відбувається дія. За значенням прислівники поділяються на два розряди: означальні і обставинні. Означальні прислівники утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння, наприклад: легко – легше – найлегше; вдало – менш вдало; гарно – краще.

Прислівники пишуться разом (занадто, подекуди, убік, допізна, вчетверо), окремо (в міру, до сьогодні, по суті, як слід), через дефіс (по-іншому, будь-коли, як-небудь, ось-ось).

Готуючись до п’ятого питання, слід пам’ятати, що наказ – розпорядчий документ, який видається керівником установи і стосується організаційних і кадрових питань; витяг з наказу – частина наказу, яка стосується певного питання.