Основні рівні розвитку і готовність дошкільника до навчання

Розвиток дітей у процесі навчання залежить від їх научуваності та психологічної готовності до навчання. У ди­тини розвивається самостійність, урізноманітнюється піз­навальна діяльність.

Научуваність - індивідуальні показники швидкості та якості зас­воєння людиною знань, умінь і навичок у процесі навчання.

Основні компоненти научуваності - узагальненість, гнучкість, стійкість і самостійність мислительної діяль­ності, усвідомленість мислення (співвідношення його практичної і словесно-логічної сторін). Ці особливості мис­лительної діяльності дітей обумовлюють темп їхнього роз­витку у процесі навчання.

Унаслідок використання педагогічно і психологічно не вмотивованої методики, яка ґрунтується на ідеї дитячої творчості, вільного вибору способів дій, виникає явище ненаучуваності.

Оволодіння дошкільниками навчальною діяльністю відбувається поступово, на підставі чого розрізняють три рівні за ступенем розвитку цієї діяльності (табл. 3.1). Оз­наками першого рівня є продуктивність і цілеспрямова­ність усіх процесів пізнавальної діяльності, активне, заці­кавлене ставлення до навчання, здатність до контролю своїх дій, оцінювання їх результатів. На основі засвоєних навичок діти можуть розв'язувати доступні їм практичні і розумові завдання. Другий рівень характеризують нестій­кі ознаки оволодіння дітьми навчальною діяльністю. Озна­ки третього рівня засвідчують початок формування нав­чальної діяльності, якому притаманна зовнішня дисциплі­нованість на занятті.

Ці показники безвідносні до вікових параметрів, вони відображають розвиток процесу навчання і пізнавальної діяльності.

Формування готовності до навчання також долає кіль­ка етапів, кожен з яких характеризується ускладненням пізнавального змісту, підвищенням вимог до розумової ді­яльності дітей, розвитком їхньої самостійності.

На початковому етапі перебувають діти молодшого дошкільного віку. їх розумова діяльність ще не є цілком ус­відомленим процесом, бо знання, уміння і навички вони засвоюють, однак у них ще не сформована потреба вчитися.

Діти середнього дошкільного віку готові до засвоєння знань, їх уже можна навчати на заняттях, ставити перед ними пізнавальні завдання. Однак ці завдання ще безпосе­редньо пов'язані з спілкуванням, умовами їхнього життя та ігрової діяльності. У цьому віці навчання обслуговує практичні потреби дитини і створює передумови для пере­ходу на більш високий етап розумової діяльності.

У дітей старшого дошкільного віку помітний суттєвий прогрес у навчальній діяльності, здатності до розумового і вольового зусилля. Про це свідчать питання, які вони став­лять, інтерес до пошуку зв'язків і відношень між предме­тами і явищами.

Інтелектуальні запити старших дошкільників виявля­ються у байдужості до простих ігор та іграшок, в інтересі до набуття знань і вмінь на перспективу, підвищенні до­питливості, вимогливості до себе і до інших.

Навчальна діяльність у старших дошкільників часто виокремлюється з інших її видів. Вони починають ціле­спрямовано засвоювати певні знання, уміння і навички, набувають здатності розв'язувати різноманітні пізнаваль­ні завдання. Це вміння є найважливішим критерієм ус­пішності навчальної діяльності дошкільників і має сфор­муватись до завершення дошкільного дитинства.

Загалом повноцінний розвиток навчальної діяльності дошкільників забезпечує їхню психологічну готовність до школи та навчання у ній.