Розвиток моральної поведінки у дошкільному віці

Повсякденне життя дошкільника проходить відповідно до його моральних уявлень. Керуючись ними, він виконує моральні дії, вирішує конфлікти, виявляє емоційну спря­мованість на оточуючих. Однак навіть добре засвоєні мо­ральні норми не відразу визначають його поведінку. Спо­чатку він виконує їх на вимогу дорослого або в його присут­ності і легко порушує за інших обставин, не зауважуючи цього. Негативно оцінюючи подібну поведінку, дитина вва­жає, що конкретна негативна оцінка її не стосується.

Засвоївши норму, малюк насамперед починає контро­лювати поведінку однолітка, правильно оцінює виконання моральних норм товаришами і помиляється щодо себе. Бажаючи переконатися, що правильно засвоїв моральну нор­му, звертається до дорослих зі «скаргами-заявами» з при­воду порушення їх кимось із дітей. Оцінюючи поведінку однолітка, порівнюючи себе з ним, прислухаючись до оці­нок своїх учинків дорослими і товаришами, дитина набли­жається до адекватної самооцінки.

Старші дошкільники все частіше виявляють не прагма­тичну поведінку, коли моральний учинок пов'язаний з ви­годою для себе, а безкорисливу, яка не залежить від зов­нішнього контролю, мотивом якої є моральна самооцінка. Тобто вони переходять від стихійної моральності до свідо­мої, коли моральна норма починає регулювати взаємини між людьми; розуміють, що дотримання норми є перед­умовою успішної колективної діяльності. Це позбавляє не­обхідності зовнішнього контролю за дотриманням ними моральних норм. їхня поведінка стає моральною навіть за відсутності дорослого, коли дитина, впевнена у безкарнос­ті свого вчинку і не бачить вигоди для себе.

Отже, головне у моральному розвитку - створити умо­ви, за яких норма моралі почне регулювати поведінку ди­тини, тобто встановити зв'язок між її моральною свідоміс­тю і моральною поведінкою. За таких умов норма стає мо­тивом поведінки, дитина дотримується її, тому що не може чинити інакше.

Взаємозв'язок моральної свідомості і поведінки вста­новлюється внаслідок вправляння дитини у моральних учинках, коли у ситуації морального вибору вона сама ви­рішує, як діяти: піти на прогулянку чи допомогти доросло­му; з'їсти цукерку самій чи віднести мамі; погратися з но­вою іграшкою або дати її молодшому. Роблячи вибір на ко­ристь дотримання норми, переборюючи миттєві бажання і поступаючись власними інтересами на користь іншого, ди­тина отримує задоволення від того, що вчинила правиль­но. Поступово така поведінка стає звичною, і виникає пот­реба дотримуватись норми.

У ситуації морального вибору діти усіх вікових груп, як правило, виявляють такі типи моральної поведінки:

1) дисциплінований тип поведінки. Діти цього типу по­ведінки діють відповідно до інструкції дорослого. З-4-річ- ні починають уникати ситуацій, які провокують порушен­ня інструкції. Діти 5-ти - 7-ми років уже вміють свідомо стримувати себе. Якщо малюки дотримуються інструкції здебільшого через боязнь осуду або бути такими, як дорослі, то дисциплінованість старших дошкільників зумовлена ус­відомленням необхідності дотримання правил поведінки;

2) недисциплінований правдивий тип поведінки. У мо­лодшому дошкільному віці переважає істинно-імпульсив­на поведінка (діти, порушивши інструкцію дорослого, лег­ко визнають це). Діти середнього і старшого дошкільного віку, порушивши інструкцію, частіше переживають емоцій­ні труднощі: вони занепокоєні (навіть наодинці з собою), схвильовані. У розмові з дорослим стурбовано зізнаються, що порушили вимогу. З часом діти, яким притаманний такий тип поведінки, переходять на позиції дисципліновано­го правдивого або недисциплінованого неправдивого типів;

3) недисциплінований неправдивий тип поведінки. Най­яскравіше він проявляється у 5-6 років.

У розвитку моральної поведінки дитини приклад до­рослого відіграє найважливішу роль. Завдяки позитивно­му прикладу батьків малюк легко і ненав'язливо вчиться жити відповідно до моральних норм суспільства. Норма, яка декларується, але не дотримується дорослим, ніколи не впливатиме на поведінку дитини. Гірше того, дитина зрозу­міє, що моральні норми можна безкарно порушувати, не відчуваючи вини.