Завдання до аркуша 1. Зразок виконаного аркуша 1 показано на рис.7.
На аркуші 1 виконують:
1) лінії креслення (рис.8);
2) приклад проведення ліній основних типів (контур деталі (рис.8);
3) великі букви, цифри й малі букви стандартного шрифту типу Б розміром 10 з нахилом під кутом 750 за ГОСТ 2.304-81;
4) побудову ухилу і конусності. Завдання для побудови ухилу і конусності взяти з табл.4
в залежності від шифру студента.
Лінії креслення
Товщина ліній на кресленнях повинна відповідати ГОСТ 2.301-68. За товщиною лінії необхідно особливо стежити при виконанні креслень олівцем. Лінії повинні бути чіткими, тобто насиченого кольору. Параметри ліній креслення надані у таблиці 2.
Товщина ліній на кресленні має бути кратною вибраній товщині S суцільних основних ліній залежно від величини, складності і призначення креслення. Товщина ліній повинна бути однакові для всіх зображень на даному кресленні. При виконанні штрихових і штрих-пунктирних ліній треба проводити штрих однакової довжини.
|
|
Штрихова лінія починається і закінчується штрихом, а не відстанню між штрихами. При виконанні прямокутного контуру штриховою лінією в кутах збігаються штрихи, а не відстані між штрихами. Всі контури, які зустрічаються на шляху штрихової лінії повинні перетинатися штрихом, а не відстанню між штрихами. Рекомендується вибирати довжину штрихів 4 мм, а відстань між ними – 1 мм.
Штрихпунктирні лінії повинні закінчуватися штрихами, а не крапками. За контур деталі штрихи виходять на 2-3 мм. Центр кола позначають перетином штрихів, а не точкою. У колах діаметром до 12 мм центрові лінії слід виконувати суцільними тонкими. Всі контури, які зустрічаються на шляху штрих-пунктирної лінії повинні перетинатися штрихом. Рекомендується вибирати довжину штриха – 20 мм, а відстань між штрихами – 3мм.
Штрихи розімкнутої лінії можуть знаходиться на будь-якій відстані від контура деталі, але не ближче 3 мм.
Рис.7. Зразок аркуша 1
2) Завдання на проведення ліній для усіх варіатнів
Рис.8. Завдання до аркуша 1
Лінії креслення
Таблиця 2
Горизонтальні лінії проводять з ліва на право, а вертикальні – знизу вгору. Коло креслять обертанням циркуля за рухом годинникової стрілки, трохи нахиливши циркуль уперед у напрямі руху олівця.
Рекомендується у відповідності до вимог стандарту вибрать наступні товщини ліній: для суцільної основної – 1 мм, для штрихової – 0,5 мм, для суцільної тонкої – 0,3 мм. Рекомендовані параметри штрихових і штрихпунктирних ліній показано на рис.8.
Лінії одного й того ж виду повинні мати однакову товщину і приблизно рівні довжини штрихів. Лінії побудов треба проводити товщиною приблизно рівною 0,1 мм. Ці лінії на виробничих кресленнях не зберігаються.
|
|
Обведення креслення.
Перед остаточним обведенням креслення олівцем треба м’якою гумкою видалити з аркуша всі зайві лінії, а також плями, що утворилися від доторкання до креслення пальцями або крелярським приладдям. Лінії креслення слід обводити в такій послідовності:
1) осьові і центрові лінії; 4) горизонтальні прямі;
2) лекальні криві; 5) вертикальні прямі;
3) кола і дуги; 6) похилі лінії.
3) Параметри шрифту типу Б за ГОСТ 2.304-81 наведені в табл.3.
ГОСТ 2.304-81 встановлює такі розміри шрифту: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40.
Розмір шрифту – величина, яка визначається висотою великих букв у міліметрах (h). Висота прописних літер виміряється перпендикулярно основі рядка. На рис.9 подано зразок написання букв і цифр стандартного шрифту типу Б з нахилом під кутом 750 за ГОСТ 2.304-81.
Рис. 9. Зразок написання букв і цифр стандартного шрифту типу Б за ГОСТ 2.304-81
Шрифт креслять на допоміжній сітці, утвореній допоміжними лініями, у проміжки між якими вписують літери. Необхідно розмітити тонкими лініями з нахилом 750 ширину кожної літери, цифри і відстань між ними. Крок допоміжних ліній визначають залежно від товщини ліній шрифту (d).
Допоміжна сітка наноситься суцільними тонкими лініями; для прописних літер: Г, И, Л, П, Т,Ц,Ш, Щ, Х достатньо провести дві горизонтальні лінії на відстані, рівній висоті букв (розмір шрифта), для букв Н, Ч, Е, Є, К, А, М, Ж – додатково проводять ще одну горизонтальну лінію по середині, на якій розташовуютьсередні елементи букв; для решти літер і цифр проводять ще дві горизонтальні лінії, на відстані 2/10 h від верхніх та нижніх ліній (рис. 10)
Рис. 10
Для побудови сітки для малих букв треба урахувати, що висота малих букв складає 7/10h; необхідно пам’ятати, що великі й малі букви мають різну ширину.
Іноді, при поєднанні окремих букв, спостерігається уявне збільшення проміжків між ними. Так буває, наприклад, при поєднанні в слові великих букв Г і А, Р і А, Т і А, Т і Л, або Т і у (Ту) тощо. У цих випадках ГОСТ рекомендує зменшувати відстань між буквами до 1/10 h, щоб позбавитися зорових розривів. Відстань між прописними літерами Г і Д дорівнює нулю.
Параметри шрифту типу Б у мм, ГОСТ 2.304-81
Таблиця 3
Конструкція букв
Написання великих букв. Букви – Г, Н, П, Т, Ц, Е, Ш, Щ, І, та Ї – характерні тим, що утворені лише прямолінійними елементами, розташованими з нахилом 75˚ до рядка. Нижні відростки букв Ц і Щ виконують за рахунок проміжків між буквами і рядками; вони виступають за межі паралелограма на величину товщини обведення букви.
Букви – А, И, Й, Х, Ж, М – також утворені прямолінійними елементами, але розміщеними не лише горизонтально, а й похило або діагонально. Особливу увагу треба звернути на правильне положення похилих елементів. Внутрішні похилі елементи букви М лежать на перетині діагоналей паралелограма. У букві К нижній похилий елемент також іде по діагоналі паралелограма, а верхній – з правої вершини паралелограма в точку, яка лежить на відстані 2/10 h від нижньої лінії рядка. Буква Ж за конструкцією – це подвоєна буква К.
Букви третьої групи – Ч, Р, У Ь, Б, В, Я, Л, Д, О, С, Є, З, Ю, Ф - утворені горизонтальними, похилими і криволінійними елементами. Середні горизонтальні елементи розміщені точно посередині рядка. Похилий елемент букви Я виконують у напрямі діагоналі паралелограма. Верхню горизонтальну паличку букви Б, нижню – букви У і верхній заокруглений елемент букви В не доводять до кінця на величину d/2. У буквах Л і Д лівий похилий елемент іде з нижнього кута паралелограма до середини верхньої лінії. Відростки букви Д виконують за рахунок проміжків між буквами і рядками.
|
|
Рекомендується спочатку креслити прямолінійні елементи букв, а потім – криволінійні. У буквах Є і Ю горизонтальний елемент розміщено посередині рядка. Верхній і нижній горизонтальні елементи букви Ф відстоять від крайніх ліній рядка на величину d. Зліва і справа ці елементи заокруглюються так, як і в букви О.
Буква З є частиною цифри 8. Зверніть увагу на відмінність між цифрою 3 і буквою З. Нижній і верхній елементи цифри 3 не мають заокруглень, а складаються з прямолінійних елементів.
Написання малих букв. Висота букв – б, в, д, р, у, ф дорівнює розміру шрифта. Нижні відростки букв ц, щ виконують за рахунок проміжків. Зверніть увагу на правильне виконання нижнього елемента букви у та верхнього елемента букви д. Їх не доводять до кінця на величину d/2 у букви у та на величину d – у букви д.
Особливе місце займає буква г.
4) Ухил і конусність побудувати на контурах деталей, представлених на рис.11,
а індивідуальні завдання взяти з табл.4.
Рис. 11. Контури деталей для побудови ухилу і конусності (до аркуша 1)
Таблиця 4 (для аркуша 1)
№ варіанта | Ухил | Конусність | № варіанта | Ухил | Конусність | |
1, 21, 41. 61, 81 | 1:2 | 1:8 | 11, 31, 51. 71, 91 | 1:15 | 1:8 | |
2, 22, 42, 62, 82 | 1:3 | 1:10 | 12, 32, 52, 72, 92 | 1:6 | 1:5 | |
3, 23, 43, 63, 83 | 1:4 | 1:5 | 13, 33, 53, 73, 93 | 1:3 | 1:8 | |
4, 24, 44, 64, 84 | 1:5 | 1:12 | 14, 34, 54, 74, 94 | 1:5 | 1:10 | |
5, 25, 45, 65, 85 | 1:6 | 1:4 | 15, 35, 55, 75, 95 | 1:7 | 1:4 | |
6, 26, 46, 66, 86 | 1:7 | 1:20 | 16, 36, 56, 76, 96 | 1:2 | 1:12 | |
7, 27, 47, 67, 87 | 1:8 | 1:3 | 17, 37, 57, 77, 97 | 1:4 | 1:6 | |
8, 28, 48, 68, 88 | 1:9 | 1:6 | 18, 38, 58, 78, 98 | 1:8 | 1:3 | |
9, 29, 49, 69, 89 | 1:10 | 1:7 | 19, 39, 59, 79, 99 | 1:12 | 1:5 | |
10, 30, 50, 70, 90 | 1:12 | 1:4 | 20, 40, 60, 80, 100 | 1:9 | 1:10 |