Всі особливості жіночого тазу обумовлені значенням жіночого тазу, як родового каналу.
ü Підлобковий кута: у чоловіків гострий (приблизно 70-75°), у жінок — тупий (90-100°);
ü Жіночий таз широкий і короткий. Крила клубової кістки у жінок ширші й розташовані більш горизонтально, тоді як у чоловіків вони майже перпендикулярні;
ü Верхня апертура жіночого тазу – еліпсовидна, порожнина малого тазу – циліндрична (у чоловіків – лійкоподібна);
ü Нижня апертура у жінок значно ширша;
ü Канал спинного мозку жіночого таза має форму циліндра, чоловічого — конуса;
ü Мис в порожнину малого таза жінки майже не виступає, криж широкий, короткий і плоский;
ü Лобковий симфіз – низький, широкий.
Стопа як ціле.
Скелет стопа має особливості, обумовлені її ролі в якості частини опорного апарату при вертикальному положенні тіла. Поздовжня вісь стопи знаходиться майже під прямим кутом до осі гомілки і стегна. При цьому кістки стопи не лежать в одній площині, а утворюють поперечний і поздовжній склепіння, звернені увігнутістю до підошви, а опуклістю - до тилу стопи. Завдяки цьому стопа спирається тільки бугром п'яткової кістки і головками плеснових кісток. Зовнішній край стопи нижче, він майже торкається поверхні опори і називається опорним склепінням. Внутрішній край стопи піднятий - це ресорний звід. Подібним чином стопа забезпечує виконання опорних і ресорних функції, що пов'язано з вертикальним положенням тіла людини і прямоходінням
|
|
Відділи стопи
До кісток вільної нижньої кінцівки відносяться: стегнова, кістки гомілки і стопи. Кістки стопи в свою чергу поділяються на кістки передплесно (os. tarsi), плесна (os. metatarsi) і фаланги пальців (os. digitorum).
К і с т к и п е р е д п л е с н а (os. tarsi) відносяться до коротких губчастих кісток. Їх сім, розташовані в два ряди: проксимальний ряд: таранна, п'яткова; дістальний ряд: кубовидна, човновидна й три клиноподібні.
Тараннакістка (talus) має тіло (corpus tali) і головку (caput tali). На верхній поверхні її тіла знаходиться блок (trochlea tali); разом з кістками гомілки він утворює гомілковостопний суглоб.
Під таранною кісткою розташовується п'яткова кістка (calcaneus) - найбільша з кісток передплесна. На цій кісткі розрізняють добре виражене потовщення - бугор п'яткової кістки ( tuber calcanei), відросток, званий опорою таранної кістки (sustentaculum tali), таранні і кубовидную суглобові поверхні услужат для з'єднання з відповідними кістками (facies articularis cuboidea).
Попереду п'яткової кістки розташовується кубовидна кістка ( os. cuboideum), а наперед від головки таранної кістки лежить човноподібна кістка (os. naviculare). Три клиновидні кістки - медійна, проміжна і латеральна - знаходяться дiстальніше човноподібної кістки.
|
|
П л е с н о в і к і с т к и (os. metatarsi) в кількості п'яти розташовуються наперед від кубовидної і клиноподібних кісток. Кожна плюсневая кістка складається з основи, тіла і головки. Своїми основами вони сполучаються з кістками передплесна, а головки - з проксимальними фалангами пальців. Перша кістка плесна коротша, але значно товща за інші.
П а л ь ц і н і г (os. digitorum), як і пальці рук, мають три фаланги, крім I пальця, у якого дві фаланги.
Суглоби та зв’язки стопи.
Гомілковостопний суглоб (art. talocruralis) утворюється кістками гомілки і надп’ятковою (таранною) кісткою. Суглобові поверхні дістального епіфіза великогомілкової кістки та обох кісточок з’єднуються з блоком надп’яткової кістки. Форма суглоба блокоподібна. В суглобі можливі згинання й розгинання навколо фронтальної осі. А при згинанні стопи можливі ще рухи: пронація й супінація. Згинання стопи — це той рух, яким вона опускається донизу, а при розгинанні піднімається й наближається до гомілки. Гомілковостопний суглоб закріплюють міцні зв’язки, які йдуть від гомілки до п’яткової, надп’яткової та човноподібної кісток.
Між надп’ятковою і п’ятковою кістками є надп’ятково-п’ятковий (таранний) суглоб, який за формою наближається до циліндричного.
В утворенні надп’ятково-п’ятково-човноподібного суглоба (art. talocalcaneonavicularis) беруть участь три кістки: п’яткова, надп’яткова й човноподібна. За формою цей суглоб близький до кулястого. Надп’ятково-п’ятковий і надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоби утворюють один комбінований підтаранний суглоб (art. subtalaris) і функціонують разом. Завдяки цим суглобам здійснюється відведення, пронація й супінація стопи.
Суглоби, що утворюються між іншими кістками заплесна, складні, малорухомі, їх можна віднести до амфіартрозів.
Заплесно-плеснові суглоби утворені суглобовими поверхнями основ плеснових кісток та суглобовими поверхнями трьох клиноподібних кісток і кубоподібної кістки. Суглобову капсулу фіксують тильні та підошовні заплесно-плеснові зв’язки.
Плеснові кістки своїми головками з’єднуються з проксимальними фалангами пальців, утворюють кулясті суглоби, в яких можливе згинання й розгинання, а інші рухи обмежуються добре розвиненим зв’язковим апаратом. Міжфалангові суглоби стопи, як і кисті, мають блокоподібну форму.
Конспект
самостійної позааудиторної
роботи № 5
Тема:
Топографо-анатомічні утвори шиї.
Топографо-анатомічні утвори
передньої стінки живота.
Топографо-анатомічні утвори
верхньої та нижньої кінцівок.
ІНСТРУКЦІЯ №5
Для виконання самостійної позааудиторної роботи студентів
Дисципліна: «Анатомія людини»
Спеціальність: 5,12010102 «Сестринська справа.Фармація»
Тема: Топографо-анатомічні утвори шиї. Топографо-анатомічні утвори передньої стінки живота. Топографо-анатомічні утвори верхньої та нижньої кінцівок. Кількість годин: 5 годин
Знати:
1. Трикутники шиї та ділянки їх розташування:
- Передню ділянку;
- Груднино-ключично-соскову;
- Латеральну;
- Задню;
2. Їх практичне значення
3. Топографію передньої стінки живота та важливі утвори, розміщені на ній, та їх практичне значення:
- Біла лінія живота;
- Пахвинний канал;
- Пупкове кільце.
4. Топографічні елементи нижньої кінцівки та верхньої кінцівки:
- Пахвову ямку;
- Ліктьову ямку;
- Стегновий трикутник;
- Підколінну ямку.
Вміти:
- Показувати на живій людині та на муляжах елементи вище перерахованих анатомічних утворів;
- пояснювати їх значення в організмі людини;
- характеризувати їх практичне значення для проведення маніпуляцій.
План
1. Топографо-анатомічні утвори шиї.
2. Топографо-анатомічні утвори передньої стінки живота
|
|
3. Топографо-анатомічні утвори верхньої та нижньої кінцівок.
Література:
1. О.І. Свиридов - Анатомія людини: підручник-К; 2001,-122-158с
2. Л.Ф. Гаврилов, В.Г. Татаринов – Анатомія: Підручник-М.; «Медицина»,-1986,-147с
3. Л.І. Старушенко - Анатомія та фізіологія людини: Підручник-К.; Здоров’я, 2003,-84-110с
4. П.І. Сидоренко, Г.О. Бондаренко,С.О.Куц- Анатомія та фізіологія людини: Підручник-К; Медицина; - 2007,-49-63с.
Методичні рекомендації:
1. Опрацювати запропоновану літературу.
2. Скласти конспект з даного розділу.
3. Замалювати трикутники шиї.
Питання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте сонний трикутник.
2. Розкрийте поняття: «пахвова ямка»
3. Дайте визначення поняттям: біла лінія живота, пахвинний канал, за рахунок чого утворюються?
4. Що таке ліктьова ямка? Які функції вона виконує?
5. Охарактеризуйте поняття: «пахвова ямка», її вміст, закутки.
Форма контролю
Перевірка конспекту