Статеві відмінності між чоловічим та жіночім тазом

Всі особливості жіночого тазу обумовлені значенням жіночого тазу, як родового каналу.

ü Підлобковий ку­та: у чоловіків гострий (приблизно 70-75°), у жінок — тупий (90-100°);

ü Жіночий таз широкий і короткий. Крила клубової кістки у жінок ширші й розташовані більш горизонтально, тоді як у чоловіків вони майже перпендикулярні;

ü Верхня апертура жіночого тазу – еліпсовидна, порожнина малого тазу – циліндрична (у чоловіків – лійкоподібна);

ü Нижня апертура у жінок значно ширша;

ü Канал спин­ного мозку жіночого таза має форму циліндра, чоловічого — конуса;

ü Мис в порожнину малого таза жінки майже не виступає, криж широкий, короткий і плоский;

ü Лобковий симфіз – низький, широкий.

Стопа як ціле.

Скелет стопа має особливості, обумовлені її ролі в якості частини опорного апарату при вертикальному положенні тіла. Поздовжня вісь стопи знаходиться майже під прямим кутом до осі гомілки і стегна. При цьому кістки стопи не лежать в одній площині, а утворюють поперечний і поздовжній склепіння, звернені увігнутістю до підошви, а опуклістю - до тилу стопи. Завдяки цьому стопа спирається тільки бугром п'яткової кістки і головками плеснових кісток. Зовнішній край стопи нижче, він майже торкається поверхні опори і називається опорним склепінням. Внутрішній край стопи піднятий - це ресорний звід. Подібним чином стопа забезпечує виконання опорних і ресорних функції, що пов'язано з вертикальним положенням тіла людини і прямоходінням

 

Відділи стопи

До кісток вільної нижньої кінцівки відносяться: стегнова, кістки гомілки і стопи. Кістки стопи в свою чергу поділяються на кістки передплесно (os. tarsi), плесна (os. metatarsi) і фаланги пальців (os. digitorum).

К і с т к и п е р е д п л е с н а (os. tarsi) відносяться до коротких губчастих кісток. Їх сім, розташовані в два ряди: проксимальний ряд: таранна, п'яткова; дістальний ряд: кубовидна, човновидна й три клиноподібні.

Тараннакістка (talus) має тіло (corpus tali) і головку (caput tali). На верхній поверхні її тіла знаходиться блок (trochlea tali); разом з кістками гомілки він утворює гомілковостопний суглоб.

Під таранною кісткою розташовується п'яткова кістка (calcaneus) - найбільша з кісток передплесна. На цій кісткі розрізняють добре виражене потовщення - бугор п'яткової кістки ( tuber calcanei), відросток, званий опорою таранної кістки (sustentaculum tali), таранні і кубовидную суглобові поверхні услужат для з'єднання з відповідними кістками (facies articularis cuboidea).

Попереду п'яткової кістки розташовується кубовидна кістка ( os. cuboideum), а наперед від головки таранної кістки лежить човноподібна кістка (os. naviculare). Три клиновидні кістки - медійна, проміжна і латеральна - знаходяться дiстальніше човноподібної кістки.

П л е с н о в і к і с т к и (os. metatarsi) в кількості п'яти розташовуються наперед від кубовидної і клиноподібних кісток. Кожна плюсневая кістка складається з основи, тіла і головки. Своїми основами вони сполучаються з кістками передплесна, а головки - з проксимальними фалангами пальців. Перша кістка плесна коротша, але значно товща за інші.

П а л ь ц і н і г (os. digitorum), як і пальці рук, мають три фаланги, крім I пальця, у якого дві фаланги.

 

Суглоби та зв’язки стопи.

Гомілковостопний суглоб (art. talocruralis) утворюється кіст­ками гомілки і надп’ятковою (таранною) кісткою. Суглобові по­верхні дістального епіфіза великогомілкової кістки та обох кісто­чок з’єднуються з блоком надп’яткової кістки. Форма суглоба блокоподібна. В суглобі можливі згинання й розгинання навколо фронтальної осі. А при згинанні стопи можливі ще рухи: пронація й супінація. Згинання стопи — це той рух, яким вона опускається донизу, а при розгинанні піднімається й наближається до гомілки. Гомілковостопний суглоб закріплюють міцні зв’язки, які йдуть від гомілки до п’яткової, надп’яткової та човноподібної кісток.

Між над­п’ятковою і п’ятковою кістками є надп’ятково-п’ятковий (таранний) суг­лоб, який за формою наближається до циліндричного.

В утворенні надп’ятково-п’ятково-човноподібного суглоба (art. talocalcaneonavicularis) беруть участь три кістки: п’яткова, надп’яткова й човноподіб­на. За формою цей суглоб близький до кулястого. Надп’ятково-п’ятковий і надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоби утворюють один комбінований підтаранний суглоб (art. subtalaris) і функціонують разом. Завдяки цим суглобам здій­снюється відведення, пронація й супінація стопи.

Суглоби, що утво­рюються між іншими кістками заплесна, складні, малорухомі, їх можна віднести до амфіартрозів.

Заплесно-плеснові суглоби утворені суглобовими поверхнями основ плеснових кісток та суглобовими поверхнями трьох клиноподібних кісток і кубоподібної кістки. Су­глобову капсулу фіксують тильні та підошовні заплесно-плеснові зв’язки.

Плеснові кістки своїми головками з’єднуються з проксимальни­ми фалангами пальців, утворюють кулясті суглоби, в яких можливе згинання й розгинання, а інші рухи обмежуються добре розвине­ним зв’язковим апаратом. Міжфалангові суглоби стопи, як і кисті, мають блокоподібну форму.

 


 

 

Конспект

самостійної позааудиторної

роботи № 5

Тема:

Топографо-анатомічні утвори шиї.

 

Топографо-анатомічні утвори

передньої стінки живота.

 

Топографо-анатомічні утвори

верхньої та нижньої кінцівок.
ІНСТРУКЦІЯ №5

Для виконання самостійної позааудиторної роботи студентів

Дисципліна: «Анатомія людини»

Спеціальність: 5,12010102 «Сестринська справа.Фармація»

Тема: Топографо-анатомічні утвори шиї. Топографо-анатомічні утвори передньої стінки живота. Топографо-анатомічні утвори верхньої та нижньої кінцівок. Кількість годин: 5 годин

Знати:

1. Трикутники шиї та ділянки їх розташування:

- Передню ділянку;

- Груднино-ключично-соскову;

- Латеральну;

- Задню;

2. Їх практичне значення

3. Топографію передньої стінки живота та важливі утвори, розміщені на ній, та їх практичне значення:

- Біла лінія живота;

- Пахвинний канал;

- Пупкове кільце.

4. Топографічні елементи нижньої кінцівки та верхньої кінцівки:

- Пахвову ямку;

- Ліктьову ямку;

- Стегновий трикутник;

- Підколінну ямку.

Вміти:

- Показувати на живій людині та на муляжах елементи вище перерахованих анатомічних утворів;

- пояснювати їх значення в організмі людини;

- характеризувати їх практичне значення для проведення маніпуляцій.

План

1. Топографо-анатомічні утвори шиї.

2. Топографо-анатомічні утвори передньої стінки живота

3. Топографо-анатомічні утвори верхньої та нижньої кінцівок.

Література:

1. О.І. Свиридов - Анатомія людини: підручник-К; 2001,-122-158с

2. Л.Ф. Гаврилов, В.Г. Татаринов – Анатомія: Підручник-М.; «Медицина»,-1986,-147с

3. Л.І. Старушенко - Анатомія та фізіологія людини: Підручник-К.; Здоров’я, 2003,-84-110с

4. П.І. Сидоренко, Г.О. Бондаренко,С.О.Куц- Анатомія та фізіологія людини: Підручник-К; Медицина; - 2007,-49-63с.

Методичні рекомендації:

1. Опрацювати запропоновану літературу.

2. Скласти конспект з даного розділу.

3. Замалювати трикутники шиї.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте сонний трикутник.

2. Розкрийте поняття: «пахвова ямка»

3. Дайте визначення поняттям: біла лінія живота, пахвинний канал, за рахунок чого утворюються?

4. Що таке ліктьова ямка? Які функції вона виконує?

5. Охарактеризуйте поняття: «пахвова ямка», її вміст, закутки.

Форма контролю

Перевірка конспекту

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: