Основною метою нормування є визначення раціональних режимів різання, що скеровані на зменшення часу оброблення і забезпечують мінімальну собівартості операції.
Вихідними даними при нормуванні є вимоги технологічного процесу, прийнята схема обробки (налаштування) та паспортні дані обладнання.
Призначення режимів різання майже в усіх випадках починаються з вибору подачі, після чого визначають стійкість інструменту, швидкість різання і при необхідності — зусилля і потужність різання. На всіх цих етапах вибору режимів різання знайдені за нормативами елементи режимів порівнюють з паспортними даними і при необхідності уточнюють.
Після визначення режимів різання виконується розрахунок основного часу То — часу, протягом якого відбувається зміна форми, розмірів і властивостей деталі.
Наступним етапом технічного нормування є визначення норми штучного часу яка розраховується за формулою:
Тшт.= То + Тд + Тоб + Тф , (4.1)
де Тшт. — норма штучного часу, хв;
То — основний (технологічний) час, хв;
|
|
Тд — допоміжний час, хв;
Тоб. — час обслуговування робочого місця, хв;
Тф — час на відпочинок і фізичні потреби, хв.
Сума основного і допоміжного часу складає оперативний час на обробку деталі
Топ.= То+ Тд. (4.2)
Сума часу обслуговування робочого місця і часу на відпочинок і фізичні потреби складає допоміжний час
Тдоп.= Тоб.+ Тф. (4.3)
В умовах серійного виробництва підраховується норма штучно-калькуляційного часу
Тшт.-к= Тшт+ Тп.з./ n, (4.4)
де Тп.з — підготовчо-заключний час на всю партію деталей, хв;
n — об’єм партії деталей в шт.
Для уточнення норми штучного часу, виявлення раціонального способу виконання операції, встановлення нормального продовження окремих річних прийомів роботи в процесі впровадження розробленого технологічного процесу у виробництво або його удосконалення проводиться хронометраж. Він полягає в замірюванні тривалості циклічно-повторних елементів операцій, тобто елементів основного і допоміжного часу з наступним редагуванням величини Тд, яка входить в Тшт. Проведення хронометражу складається з підготовки до нагляду, безпосереднього нагляду (хронометрування), обробки та аналізу результатів хронометражу.