Розрахункове навантаження групових мереж освітлення загальнобудинкових приміщень житлових будників (сходових кліток, вестибюлів, технічних поверхів, підвалів, горищ, колясочних), а також житлових приміщень гуртожитків, слід визначати за світлотехнічним розрахунком з коефіцієнтом попиту K поп рівним 1.
Житла (квартири) щодо оснащеності побутовими електроприладами та їхрозрахункових навантажень умовно поділяються на три види:
1) житла (квартири) в будинках масового будівництва, споруджені чи споруджувані із загальною площею від 35 до 95 м2 та заявленою (встановленою) потужністю електроприймачів до 30 кВт;
2) житла (квартири) в багатоквартирних будинках, споруджені чи споруджувані із загальною площею від 100 до 300 м2 та заявленим замовником високим рівнем комфортності, що відповідає встановленій потужності електроприймачів від 30 до 60 кВт;
3) житла (квартири) в котеджах, будинках, споруджені чи споруджувані в розрахунку, як правило, на одну родину із загальною площею від 150 до 600 м2 та заявленим замовником високим рівнем комфортності, що відповідає встановленій потужності електроприймачів від 60 до 140 кВт.
Для житла 1-го виду (квартир у багато-та малоквартирних будинках, будинків на одну родину і будинків на ділянках садівничих товариств) встановлюються п’ять рівнів електрифікації та відповідні їм нормативні розрахункові питомі навантаження:
I – житла (квартири) з плитами на природному газі;
II – житла (квартири) з плитами на скрапленому газі;
III – житла (квартири) з електричними плитами потужністю до 8,5 кВт;
IV – житла (квартири) з електричними плитами потужністю до 10,5 кВт;
V – будинки на ділянках садівничих товариств.
Для житла 2-го виду встановлюються два рівні електрифікації та відповідні їм нормативні розрахункові питомі навантаження:
I – житла (квартири) з плитами на природному газі;
II – житла (квартири) з електричними плитами потужністю до 10,5 кВт.
Розрахункове електричне навантаження житлових будинків складається з навантажень квартир та загальнобудинкових силових електроприймачів (електродвигунів ліфтів, вентиляторів і т.п.). Розрахункове навантаження квартир Р кв визначають за формулою, кВт:
(3.5.1) |
де Р кв.пит. – питоме розрахункове навантаження електроприймачів квартир, що обладнані електроплитами (табл. 3.5.1);
n – кількість квартир у будинку.
Таблиця 3.5.1 – Питоме навантаження житлових будинків, Вт/кв, коефіцієнт потужності Кnоm
Кількість поверхів | Вид плит | ||
на природному газі | на зрідженому газі або твердому паливі | електричні | |
1-2 | 9,5/0,96 | 11,7/0,96 | 20/0,98 |
3-5 | 9,3/0,96 | 11,2/0,96 | 18,2/0,98 |
6-7 | 10,2/0,94 | 12,2/0,94 | 19,8/0,97 |
8-9 | 10,9/0,93 | 16,5/0,93 | 20,4/0,97 |
Розрахункове навантаження ліфтових установок, кВт:
(3.5.2) |
де kn – коефіцієнт попиту, який залежить від кількості ліфтових установок таповерхів будинку (табл. 3.5.3);
К – кількість ліфтів у секції будинку
(прийняти для 9-поверхових будинків – 1 шт.,
для будинків 10 та вище поверхів – 2 шт. (пасажирський та вантажний) накожну секцію);
Pi – установлена потужність двигунів різного типу:
дляпасажирського ліфту,
для вантажного ліфту.
У житлових будинках 9 поверхів та вище передбачається система димовідведення. З цією метою у кожній сходовій клітці встановлюють один вентилятор на припливній установці потужністю і один на витяжній установці потужністю . Розрахункове навантаження двигунів силових установок розраховують за формулою, кВт:
(3.5.3) |
де n – кількість секцій у будинках 9 поверхів та вище.
Таблиця 3.5.3 – Значення коефіцієнтів попиту ліфтових установок
Кількість ліфтових установок | Коефіцієнт попиту для будинків висотою | |
до 12 поверхів | 12 поверхів і вище | |
2-3 | 0,8 | 0,9 |
4-5 | 0,7 | 0,8 |
6-7 | 0,6 | 0,7 |
8-10 | 0,5 | 0,6 |
11-20 | 0,4 | 0,5 |
понад 20 | 0,35 | 0,4 |
Коефіцієнт попиту для кількості ліфтових установок, не вказаної в таблиці, визначається інтерполяцією.
Загальне розрахункове навантаження житлового будинку визначають як суму освітлювального й силового навантаження, кВт:
(3.5.4) |
де cos φ кв, cos φ л, cos φ дв – розрахункові значення коефіцієнтів потужності (табл. 3.5.4).
Реактивне навантаження, кВАр (кіловольт-ампер-реактивний):
(3.5.5) |
де tg φ кв, tg φ л, tg φ дв – розрахункові значення коефіцієнтів потужності (табл. 3.5.4).
Повне навантаження житлових будинків:
(3.5.6) |
де S жб – повне навантаження житлового будинку, кВА (кіловольт-ампер).
Навантаження житлових будинків зводимо до табл. 3.5.5.
Таблиця 3.5.4 – Значення коефіцієнтів потужності
живильних ліній житлових будинків
Споживачі, підключені до живильних ліній | Розрахункові значення коефіцієнтів потужності cos φ | Розрахункові значення реактивного навантаження tg φ |
1. Квартири: | ||
- з електричними кухонними плитами | 0,98 | 0,2 |
- з кухонними плитами на природному газі, скрапленому газі й твердому паливі | 0,96 | 0,29 |
2. Насоси, вентилятори | 0,85 | 0,75 |
3. Ліфти | 0,6 | 1,17 |
Таблиця 3.5.5 – Розраховані навантаження житлових будинків
Номер на генплані | Розрахункове навантаження житла | Розрахункове навантаження обладнання | Навантаження житлового будинку | ||||||
Кількість квартир n, шт. | Питоме навантаження квартир, Р кв.пит., кВт | Повне навантаження Р кв., кВт | Кількість ліфтів n 1/ n 2, шт. | Розрахункове навантаження ліфтів, P Д, кВт. | Розрахункове навантаження двигунів, Р дв, кВт | Р жб, кВт | Q жб, кВар | S жб, кВА | |
Розрахунок навантажень
громадських і комунальних будинків
Навантаження громадських і комунальних будинків визначаємо за питомими навантаженнями на розрахунковий показник N:
(3.5.7) | |
(3.5.8) |
де P гб – активне навантаження громадських будинків, кВт;
Q ГБ – реактивне навантаження, кВАр;
p п – розрахункове питоме навантаження (таблиця 3.5.6);
N – розрахунковий показник (для шкіл, дитячих садків та магазинів – на одного учня, на одного вихованця та на м2 торгівельної площі (таблиця 3.5.6) відповідно);
tg φ – коефіцієнт реактивної потужності (таблиця 3.5.6).
Повне навантаження громадських і комунальних будинків:
(3.5.9) |
де S гб – повне навантаження, кВА.
Таблиця 3.5.6 – Орієнтовні питомі розрахункові електричні навантаження громадських будівель і споруд
громадського призначення
Об’єкти масового будівництва | Одиниця виміру | Питоме навантаження | Розрахункові коефіцієнти | |
потужність cos φ | реактивне навантаження tg φ | |||
Підприємства роздрібної торгівлі: | на 1 м2 торг. площі | |||
а) продовольчі без кондиціонування повітря | 0,23 | 0,85 | 0,62 | |
б) продовольчі з кондиціонуванням повітря | 0,25 | 0,8 | 0,75 | |
в) промтоварні без кондиціонування повітря | 0,14 | 0,85 | 0,62 | |
г) промтоварні з кондиціонуванням повітря | 0,15 | 0,8 | 0,75 | |
д) універсами без кондиціонування повітря | 0,15 | 0,87 | 0,57 | |
е) універсами з кондиціонуванням повітря | 0,2 | 0,85 | 0,62 | |
Загальноосвітні школи: | кВт на одного учня | |||
а) з електрифікованими їдальнями і спортзалами | 0,25 | 0,95 | 0,33 | |
б) без електрифікованих їдалень, зі спортзалами | 0,17 | 0,9 | 0,48 | |
в) з буфетами, без спортзалів | 0,17 | 0,9 | 0,48 | |
г) без буфетів і спортзалів | 0,15 | 0,9 | 0,48 | |
Дитячі дошкільні заклади | кВт на місце | |||
з електрифікованими кухнями | 0,45 | 0,98 | 0,2 |
Розрахунок навантаження зовнішнього
і внутрішньоквартального освітлення
Розрахункове навантаження внутрішньо-квартального освітлення визначаємо так:
(3.5.10) |
де – питоме навантаження внутрішньоквартального освітлення;
F – площа мікрорайону, га.
Розрахункове навантаження зовнішнього освітлення знаходимо так:
(3.5.11) |
де p пзо – питоме розрахункове навантаження зовнішнього освітлення (приймаємо 8 кВт/км).
Площу мікрорайону і довжину вулиць визначаємо в кожному конкретному випадку з урахуванням наданого плану мікрорайону і району міста.