Характеристика підприємства та продукту (послуги): аналітична сторона

Розділ 2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ БІЗНЕС-ПЛАНУ

2.1. Вимоги до загальної структури бізнес-плану

У цьому розділі розглянемо ключові складові та зміст бізнес-плану.

Титульний лист і зміст. Титульний лист має наступний зміст:

- заголовок плану;

- дата його підготовки;

- хто підготував план, повна назва й адреса фірми, ім’я підприємця та його домашній телефон;

- для кого підготовлено план;

- іноді рекомендують включити до титульного листа заяву про те, що існуючі у документі відомості не підлягають розголошенню - так фіксується право підприємця на свою ідею.

Зміст - це частина бізнес-плану, яка читається найбільше після титульного листа й резюме. Він повинен дати чітку уяву про весь зміст бізнес-плану. Зміст не повинен бути перенасиченим деталями, однак необхідно виділити підзаголовки найбільш значимих відділів плану і не забути пронумерувати сторінки.

Резюме. Як правило, резюме є аналітичним розділом бізнес-плану, у якому стисло подається вся інформація. Цей розділ пишеться в найостаннішу чергу.

Мета розділу - переконання потенційних партнерів та інвесторів у можливості ділового співробітництва й інвестування у запропоновану справу (забезпечення короткою інформацією про зміст документа, про аналізовані результати і підсумкові висновки). Фактично короткий виклад (резюме) - це бізнес-план, стиснутий до 2–3 сторінок. Саме тому резюме обов’язково повинне включити в себе обґрунтування ідеї, концепції бізнесу на планований період (квінтесенція маркетингового обґрунтування), у т.ч.:

- що планується досягти (цілі); якими способами (стратегія);

- якими засобами (ресурси - трудові, матеріальні, фінансові);

- визначення власних можливостей діяльності в обраній «ніші» ринку.

Хоча дана інформація і йде на початку бізнес-плану, вона повинна бути ретельно вивірена після завершення роботи над документом.

Резюме пишеться в останню чергу, після того як бізнес-план у цілому складено. Воно повинне містити в собі основні положення та ідеї бізнес-плану, висновки, до яких прийшов ініціатор бізнес-плану.

Структура резюме повинна складатися з 3-х частин:

- вступ: включає цілі плану, коротко виражену сутність проекту;

- основний зміст: стисле виклад всіх ключових елементів бізнес-плану та його основних частин: рід діяльності, прогноз попиту, джерела фінансування і т.д.;

- висновок: підсумовує фактори майбутнього успіху підприємця, може включати опис основних способів дій підприємства.

Резюме повинне бути стислим, зазвичай в три-чотири сторінки, але краще, якщо резюме вміститься на одній сторінці. Резюме - це ключова частина документа, яка «продає» його інвестору, і вона повинна бути складена так, щоб у читача виникло бажання продовжити читати бізнес-план. Тобто резюме повинне приваблювати не кількістю, а якістю, з огляду на специфіку діяльності й запитів потенційних інвесторів.

Історія бізнесу. Цей розділ складається в тому випадку, якщо підприємство існує й пройшло певний шлях розвитку. Інформація даного розділу в основному призначена для зовнішніх читачів, тому, обговорюючи історію бізнесу, потрібно назвати реальні успіхи, яких фірма досягла в минулому, досягнення працівників фірми.

Розділ повинен розповісти про те, коли бізнес було засновано, які основні етапи його розвитку, які продукти/послуги було надано для ринку, яка роль вищого керівництва в розвитку бізнесу, як розподілено основні ролі на підприємстві.

Підсумки діяльності і досягнутий успіх необхідно зв’язати з наміченими цілями й орієнтирами.

Опис продуктів/послуг. Підприємство і його інвестори повинні знати, які продукти й послуги планується пропонувати ринку. Тобто бізнес-план повинен містити детальний опис майбутнього товару.

Питання, що відносяться до опису товару (продукту/послуги), можуть являти собою наступний перелік:

- Конкретний опис товару й способи його застосування. При цьому властивості товару повинні бути пов’язані з потребами його потенційних покупців.

- Тенденція застосування обраного товару (чи буде з часом його споживання зростати або зменшаться, чи можливі нові способи його застосування?). Яким підприємство бачить життєвий цикл свого товару?

- Який діапазон подібних продуктів/послуг, пропоновано конкурентами? Чи володіє обраний товар унікальністю порівняно з моделями конкурентів, чи вимагає ринок (споживачі) наявності унікальності, специфічності товару?

- Який рівень захисту товару, тобто чи має підприємство патент, авторські права, зареєстровану торговельну марку і т.п.?

- Якщо властивості товару визначають деякі коливання в обсязі його продажів - циклічність, сезонність - потрібно це спеціально обмовити (так, автомобіль - товар циклічний, а дитячі ковзанки - сезонний).

Аналіз стану справ у галузі. Описуючи галузь, важливо показати абсолютні розміри ринку, чи схильний цей ринок до зростання або застою, основні сегменти ринку (групи споживачів). Потрібно визначити, наскільки чутливий ринок до різних внутрішніх і зовнішніх факторів, чи піддається він циклічним і сезонним коливанням і т.д. Необхідно описати своїх конкурентів, частку ринку, яку вони захопили, сегменти, на які орієнтуються, врахувати інші галузеві фактори.

Важливо зробити висновок про загальну привабливість ринку. Якщо вона задовільна, потрібно визначити свою потенційну частку, дати прогноз продажів своєї продукції. Він повинен бути виражений як у грошових показниках, так і у фізичних одиницях.

Оцінка конкурентів і вибір конкурентної стратегії. У бізнес-плані повинні бути описані обрані стратегії та їх застосування.

Коли конкурентна стратегія обрана, підприємству потрібно вирішити:

- Як краще реалізувати її?

- Чи потрібна для здійснення стратегії реорганізація структури підприємства (переустаткування виробництва, залучення нових фахівців і т.п.)?

- Якою повинна стати фінансова структура, необхідна для здійснення стратегії?

- Чи потрібно іти з традиційного ринку (якщо мова йде про вже існуюче підприємство)? Якщо традиційний ринок доповнюється новим, то на якому з них потрібно сфокусуватися?

- Чи можливе підвищення прибутку без зміни поточної конкурентної позиції підприємства (це також питання для вже працюючого підприємства)?

Якщо підприємство насправді вирішило змінити свою стратегію або тільки впроваджується на конкурентний ринок, воно повинно передбачити можливі відповідні дії конкурентів:

- ступінь імовірності відповідних дій;

- їх можливий вплив на підприємство;

- коли це може відбутися;

- наскільки агресивними вони будуть;

- чи є можливість ухилиться від особливо агресивних впливів.

План виробництва. Головне правило при написанні цього розділу: виклад повинен бути вкрай простим, не потрібно зловживати застосуванням технічної термінології, тому що читати цей розділ будуть люди без спеціальної інженерної освіти.

Разом з тим не можна думати, що фінансистів не цікавлять виробничі проблеми і їх обґрунтування - усі головні компоненти виробничої системи повинні бути описаними в бізнес-плані.

Крім технічного опису план виробництва повинен містити економічні розрахунки витрат виробництва. Крім цього треба надати відповіді на наступні питання:

- Які основні методи виробництва та технології?

- Яка загальна структура виробничого процесу, операції з випуску товару? Чи можливе досягнення переваги в операціях? Структуру виробничого процесу краще показати за допомогою схеми виробничих потоків.

- Яка сировина й матеріали необхідні? Хто основні постачальники підприємства? Указати їх назви й адреси.

- Чи виявлені критичні фактори (вузькі місця)? Ними можуть бути постачальники, час, затрачуваний на ті або інші операції, і т.д.

- Які потужності необхідні для організації виробництва? Чи існують на підприємстві вже задіяні потужності? Які плани їх розширення, витрати (збитки), пов’язані з розширенням потужностей, і період розширення?

- Чи може підприємство розраховувати на ефект масштабу виробництва? Яка передбачувана структура витрат?

- Як часто є випадки дублювання, непередбачені обставини при виконанні виробничих операцій?

- Як здійснюється контроль якості?

- Опис устаткування, як існуючого, так і необхідного, як здійснюється його вибір?

- Де буде розташовано виробництво? Вимоги до виробництва з боку місця розташування і географічних умов.

- Якою є робоча сила, необхідна для ведення виробництва сьогодні й у майбутньому? Чи відповідає кваліфікація працівників можливостям і специфіці устаткування?

План маркетингу. Для того, щоб досягти успіху, підприємство повинно створити ефективний ринок для свого товару. Основні кроки зі створення такого ринку описує маркетинговий розділ бізнес-плану.

Мало просто зробити гарний продукт, запропонувати яскраву технічну інновацію. Потрібно також завоювати покупців цього товару, залучити до нього людей, що спроможні оплачувати покупки, тобто створити платоспроможний попит на свій товар. В українському підприємництві не склалася маркетингова діяльність, серед усіх елементів стійких традицій маркетингової діяльності переважає реклама. Тим часом планування маркетингу вкрай необхідно.

Маркетинговий розділ бізнес-плану потрібен для того, щоб:

- підприємство змогло усвідомити основні цілі та задачі, стратегію маркетингової діяльності;

- працівники маркетингових підрозділів підприємства могли використовувати план як керівництво для дій з освоєння й створення ринку свого товару;

- інвестори могли переконатися в достатній ємності та перспективності ринку.

Маркетинговий план повинен охоплювати всі елементи маркетингу і відповідати на наступні питання:

- Якими є основні характеристики покупців на тому галузевому ринку, на якому орієнтується підприємство? Які групи покупців за рівнем прибутків, демографічною ознакою, поведінковим принципам і т.п. можна виділити, іншими словами, які основні сегменти даного ринку? На який із сегментів має намір орієнтуватися підприємство?

- На яке місце (частку) у даному сегменті ринку може претендувати бізнес? Визначаючи свою позицію в ринку, чи має підприємство намір потіснити конкурентів, пропонуючи подібні товари, або спробує знайти свою нішу?

- Яка основна методика розрахунку ціни на товар підприємства? Який чистий прибуток забезпечить підприємству обраний рівень ціни? Чи передбачені системи знижок і пільг для покупців?

- Які канали розповсюдження товарів буде використовувати підприємство? Чи буде воно залучати до послуг оптових або роздрібних торговців або пропонувати товар споживачу напряму, без посередників (наприклад, через фірмові магазини-салони)? Чим обґрунтовано вибір тих або інших посередників?

- Які міри застосує підприємство для ефективного просування свого товару? Які зі способів просування має намір застосовувати? Як буде визначаться бюджет для фінансування просування товарів? Чи буде організований відділ зі зв’язків із громадськістю?

- Чи буде фірма застосовувати систему технічних гарантій на свою продукцію? Як планує організувати післяпродажний сервіс?

Організаційний план. Організаційний план знайомить з формою власності, обраною підприємством, питаннями управління, розподілу повноважень і відповідальності, типом організаційної структури підприємства.

Орієнтирами для складання плану можуть служити наступні питання:

- Яка форма власності підприємства (товариство, акціонерне товариство і т.д.)?

- Хто є основними пайовиками або основними акціонерами організації? (Іноді рекомендують привести весь список акціонерів (або пайовиків) - для закритої корпорації, і список тих акціонерів, хто прямо або побічно контролює більш 5% акціонерного капіталу - для корпорації відкритого типу).

Схема представлення акціонера може бути такою:

- ім’я і паспортні дані (або реквізити інституціонального пайовика);

- кількість і клас акцій, якими володіє дана особа;

- процентне співвідношення акцій, якими володіє дана особа, до загальної ціни акціонерного капіталу.

- Якщо форма власності акціонерна, то скільки акцій і якого класу усього було випущено і передбачається випустити?

- Які основні положення про права голосування, процедуру виплати дивідендів, фінансову конверсію для кожного класу акцій?

- Хто входить до складу ради директорів і правління корпорації?

Перелічить членів ради директорів і правління із зазначенням імені, адреси, можливо, короткої біографічної довідки. Також необхідно вказати посаду, кваліфікацію, досвід, освіту кожного з них. Краще зробити це у вигляді короткого резюме.

- У чому виражається участь власників і ради директорів у повсякденному керуванні підприємством?

- Як розподіляються повноваження серед керуючих підприємства?

- Які основні риси контрактів, що укладаються з менеджерами підприємства? Як здійснюється винагорода менеджерів?

- Чи застосовує підприємство різні форми участі працівників в акціонерному капіталі підприємства? Якщо так, то конкретно які?

- Яка організаційна структура підприємства, спосіб взаємодії підрозділів одного з одним? Структуру організації краще зобразити у вигляді схеми, яка наочно пояснить внутрішній устрій організації, взаємодію різних його частин, напрямок організаційних потоків.

Якщо фірма існує вже кілька років, необхідно описати історію формування власності, зміни, що відбулися в ній. Розповісти також про батьківську компанію або дочірні товариства, якщо такі існують. З цього погляду схема організації може бути доповнена даними про долю акцій, якою володіє кожна з компаній, та її права при голосуванні.

Фінансовий план. Фінансовий розділ бізнес-плану містить у собі три основних планових документи: баланс організації, план прибутків і збитків та прогноз руху готівки.

Крім того, при складанні бізнес-плану проводиться так званий аналіз чутливості.

Аналіз чутливості - це метод вивчення ефекту змін поточної чистої вартості (чистої дисконтованої вартості) проекту у зв’язку зі зміною ключових параметрів проекту - витрат на дослідження і розробки, будівельних витрат, розмірів ринку, ціни, витрат виробництва, витрат на рекламу й збут і т.п.

Чиста дисконтована вартість - це показник ефективності інвестицій, зроблених у рамках підприємницького проекту.

Дисконтування вартості - це визначення поточної вартості майбутніх грошових прибутків фірми, які повинні бути отримані в результаті реалізації проекту. Чим вище дисконтована вартість проекту, тим він ефективніший.

Критерієм ефективності бізнес-проекту є позитивна величина чистої дисконтованої вартості. Таким чином, аналіз чутливості дозволяє визначити, чи не приведуть зміни ключових параметрів проекту до зниження чистої дисконтованої вартості до негативної величини, тобто до втрати ефективності проекту. Іншими словами, цей метод визначає, наскільки чутливим до змін є проект. Попереднє застосування аналізу чутливості в рамках бізнес-планування дозволяє знижувати підприємницький ризик, уникати непродуктивних вкладень капіталу.

Ще одна важлива складова фінансового розділу бізнес-плану - це визначення джерел капіталу (фондів), необхідних для діяльності підприємства. Ця частина фінансового плану актуальна як для невеликих підприємств, які тільки приходять у бізнес, так і для великих підприємств, яким необхідний додатковий приплив капіталу.

Дані про джерела капіталу повинні бути ув’язані з використанням фондів при конкретній указівці способів і напрямку використання капіталу.

Питання про джерела фінансування можуть мати наступний зміст:

- Передбачувана система фінансування та її інструменти: чи будуть це банківські кредити, векселі, облігації, опціони, прості й привілейовані акції і т.д.

- Величина відсотків і основних виплат по боргу. Тільки біля третини підприємств указують у своїх бізнес-пропозиціях величини відсотків за кредитами, а зазначені відсотки зазвичай передбачаються набагато більш низькими, ніж діючі на реальному позичковому ринку. Такий підхід, звісно, не може зацікавити потенційних інвесторів. Крім того, бажано вказати розпорядок виплат по фінансових угодах.

- Гарантії або застава, що забезпечують безпеку фінансових угод.

- Показники фінансового важеля, що визначають рівень ризику проекту, співвіднесені з відповідними середньогалузевими показниками.

- Список поточних кредитів підприємства (якщо вони існують), суми й терміни виплат за кредитами.

- Податкові переваги, що можуть бути отримані при тому чи іншому способі фінансування бізнесу.

При визначенні джерел фінансування рекомендується проводити активну політику пошуків необхідного капіталу, різноманітити способи їх одержання - від звертання у банк, до венчурних фірм і випуску акції й облігації до пошуку допомоги у державних структур через державні субсидії, схеми фінансування малого бізнесу і т.д.

План досліджень і розробок. Не кожне підприємство має необхідні можливості для проведення наукових досліджень і розробок (НДДКР). Ця сфера діяльності вимагає значних вкладень капіталу, наявності висококваліфікованих фахівців і менеджерів, високого ступеню спеціалізації виробництва. Тому невеликі підприємства, що тільки освоюють бізнес, часто задовольняються використанням вже існуючих розробок, імітацієютих чи інших технологій виробництва й товарів.

Якщо ж підприємство передбачає або вже проводить дослідження й розробки, у відповідному розділі бізнес-плану воно повинно освітити наступні питання:

- величина витрат на дослідження й розробки (у тому числі як відсоток від суми продажів за останні кілька років); порівняння витрат на НДДКР із відповідними витратами підприємств - конкурентів;

- кваліфікація й досвід ключового персоналу у відділі досліджень і розробок, кількість зайнятих у цій сфері;

- оснащеність відділу досліджень і розробок, характеристики загальнозаводського устаткування;

- реальні досягнення дослідницького підрозділу і його внесок у загальний успіх організації (з кількісної та якісної точок зору);

- напрямки досліджень і розробок, що не мають прямого відношення до створення конкретних властивостей товару (наприклад, дослідження операцій і створення внутрішньо фірмових моделей, фундаментальні дослідження);

- зв’язки підрозділу НДДКР з іншими дослідницькими організаціями, такими, як відділи фірм, університети і навчальні інститути, науково-дослідні й проектні інститути;

- форми державної й приватної допомоги з проведення досліджень і розробок (субсидії, гаранти і т.д.);

- прибутки, які підрозділ дослідження й розробок генерує, проводячи роботи для інших організацій (договірні роботи).

Найменування і перелік розділів бізнес-плану, їх зміст і ступінь деталізації можуть змінюватися залежно від складності пропонованого проекту і функціонального призначення бізнес-плану, але форма й структура практично зберігають вищенаведений вигляд.

Бізнес-план це обов’язково письмовий документ, що підсумовує ділові можливості й перспективи, а також роз’яснює, як ці можливості можуть бути реалізовані наявною командою менеджерів. Письмовий виклад бізнес-плану робить процес його розробки більш ефективним, а сам план - систематизованим і стислим.

Розробник комплексного бізнес-плану розвитку підприємства повинен створити такі процедури і таку політику, які виразять підприємство як систему, а саме перспективне планування як процес, за допомогою якого ця система пристосовує свої ресурси до динамічних умов зовнішнього й внутрішнього середовища. Бізнес-план може розроблятися як для підприємства вже працюючого на ринку, так і для становлення інвестиційного проекту.

Маркетингове обґрунтування наскрізь пронизує весь зміст бізнес-плану і є нарівні з фінансовим планом і планом виробництва однією з його базисних конструкцій. Як правило, план маркетингу міститься у наступних розділах бізнес-плану:

- короткий виклад проекту (маркетингове підкріплення ідеї бізнесу);

- аналіз ринкової ситуації (оцінка ємності ринку, детальне дослідження споживачів і конкурентів);

- виробничий план (можливості ринку із забезпечення ресурсами);

- стратегічний ринковий план (стратегія й тактика поведінки на ринку);

- додаток (документи, необхідні для обґрунтування передумов, вказаних вище).

З переходом до ринкових відносин розробка бізнес-плану необхідна в силу наступних причин:

- по-перше, нові економічні умови вимагають нових підприємців і надають їм можливість спробувати реалізувати свої «підприємницькі здібності»;

- по-друге, мінливе господарське середовище ставить керівників підприємств перед необхідністю по-іншому прораховувати свої майбутні кроки і готуватися до незвичної справи - боротьбі з конкурентами, у якій не буває дрібниць;

- по-третє, бізнес-план є сполучною ланкою між організатором виробництва та інвестором, тому що само підприємство бажає залучити потенційних інвесторів, у тому числі й іноземних, вкласти гроші в пропоновану справу, тому необхідно довести їм ефективність такого вкладення, показати здатність керівника мислити реалістично й оцінити всі можливі аспекти, як позитивні, так і негативні, у використанні інвестованих коштів.

У цьому випадку бізнес-план є документом «на продаж» для одержання капіталу. Як документ «на продаж» бізнес-план повинен запевнити інвесторів, що керівник підприємства реально визначив свої можливості, має підприємницький і управлінський талант, щоб використовувати ці можливості і має досить реалістичну, погоджену програму одержання прибутків і досягнення поставлених цілей у часі. Однак керівник підприємства, яке має кошти, повинен написати бізнес-план не «на продаж», а для себе;

- по-четверте, бізнес-план дозволить керівнику підприємства чітко побачити перспективи його бізнесу, оцінити існуючу ситуацію і його можливості, визначити ефективні напрямки розвитку підприємства і всі необхідні дії з досягнення поставлених цілей, проаналізувати їх реальність;

- по-п’яте, бізнес-план буде служити для підприємства і його співробітників стандартом, з яким будуть звірятися результати практичної діяльності з його реалізації і вноситися в цю діяльність необхідні корективи. Він дозволить співробітникам чітко зрозуміти свої задачі і побачити особисті перспективи, пов’язані з реалізацією виробничого плану.

Характеристика підприємства та продукту (послуги): аналітична сторона

У цьому розділі представляється коротка характеристика підприємства, що включає: юридичну адресу і банківські реквізити, відношення до власності, виробничу структуру, опис основних видів діяльності, обсягів виробництва з основних видів продукції в натуральному й вартісному вираженні за останні три роки в національній і конвертованій валюті, характеристику основних фондів і рівень їх використання. Характеризується також використання трудових і матеріальних ресурсів, приводяться показники ефективності роботи підприємства за останні три роки (табл. 1).

Таблиця 1 - Основні показники діяльності підприємства

Показник	Попередній рік	Звітний рік	Плановий рік	Зміни
Абсолют.	Відносні.
1. Розмір статутного фонду, тис. грн.
2. Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.
3 Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
4. Валовий прибуток, тис. грн.
5. Чистий прибуток (збиток), тис. грн.
6. Активи, тис. грн.
7. структура капіталу:
7.1. Частка власного капіталу,%
7.2. Частка довгострокових зобов'язань,%
7.3. Частка поточних зобов'язань,%
8. Кількість працівників, люд.

 

Крім того, визначаються зовнішні умови, у яких працює підприємство: правова база, податкова політика, підприємства-постачальники, споживачі продукції; визначається положення підприємства в галузі, на внутрішньому й зовнішньому ринках.

Далі формується мета розробки бізнес-плану, обґрунтовується доцільність участі в реалізації проекту.

Для діючого підприємства, яке передбачає за проектом поліпшити якість продукції, освоїти випуск нової, удосконалювати технологію і модернізувати виробництво з метою підвищення його ефективності, розкривається стан технічної підготовки виробництва (конструктивно-технологічне забезпечення), тобто наявність технічної документації, її новизна і патентний захист.

У розділі слід детально викласти цілі і сутність проекту, описати передбачувану реконструкцію з технічної точки зору: привести всі необхідні розрахунки і схеми для реалізації запропонованого заходу. Необхідно охарактеризувати всі процеси і режими, на які вплине реконструкція, а також перелічити обладнання та послуги, в яких підприємство буде потребуватиме після впровадження проекту. У розділі визначають головну мету розробки проекту і його підцілі. У даному розділі для енергопідприємств визначаються енергозберігаючі заходи, які пропонується впровадити. Проводиться аналіз величини потенціалу енергозбереження та економічного ефекту, який отримає підприємство, запровадивши ці заходи, а також розрахунок простого терміну окупності цих заходів.

Таблиця 2 - Характеристика проектів

Показники	Базовий варіант	Проект 1	Проект 2
1. Цілі проекту
2. Сума інвестицій, тис. грн.
3. Потреба в оборотних коштах, тис. грн.
4. Джерела фінансування проекту, всього, тис. грн., в тому числі:
- власні джерела фінансування, тис. грн.
- позикові джерела фінансування, тис. грн.
5. Період кредитування, міс.
6. Процентна ставка, %
7. Чистий приведений дохід, тис. грн.
8. Термін окупності, років
9. Внутрішня норма рентабельності,%

 

По документації підтверджуються технічні можливості діючого виробництва (у тому числі і за технологічними межами) забезпечити випуск продукції, указуються існуючі виробничі потужності, що можуть бути використані для реалізації проекту, надається характеристика, а також робиться перелік устаткування (номенклатура, кількість, вартість), яке додатково необхідно придбати й установити відповідно до проекту.

Якщо планується створення нового підприємства, то наводяться проектні дані необхідних обсягів фінансування для закупівлі необхідного устаткування і виконання будівельно-монтажних робіт, дані про підрядчиків, готових виконати ці роботи, їхнє місцезнаходження, досвід роботи в даній галузі, існуючі потужності, можливості виконання робіт у певних обсягах і у встановлений термін. Указується місцезнаходження новобудови, готовність влади сприяти виконанню проекту, визначається форма власності майбутнього підприємства, склад його засновників.

Оцінка фінансового стану діючого підприємства визначається за даними його балансу за останній рік.

Продукція та її характеристика. Розділ є основним, оскільки в ньому формується мета проекту в галузі виробництва і збуту продукції (удосконаленої, нової). Тому розроблювач бізнес-плану повинен докладно охарактеризувати продукцію, визначити стадію її життєвого циклу (ескізний робочий проект, дослідний зразок, проведення випробувань, постановку на виробництво), указати рівень її новизни (винахід, ліцензія, ноу-хау) і ступінь захищеності (авторське посвідчення, патентна чистота, висновок екологічної експертизи); описати споживчі властивості товару (якісні показники) і дати їм оцінку, порівнявши з існуючими характеристиками в аналогічних товарів, підкресливши при цьому ті переваги, які на думку розроблювачів проекту будуть залучати майбутніх покупців продукції.

Основна мета розділу — представити матеріал, достатній для переконання інвестора в тому, що пропонований товар (продукція або послуги) має стійкий попит і може бути проданий в умовах конкуренції. Необхідно звернути увагу, що результат проекту повинен розглядатися саме як товар, і з урахуванням цього давати його характеристику.

За результатами маркетингових досліджень необхідно попередньо установити ціну товару, щоб в інвестора склалася вірна уява про продукцію. У бізнес-плані необхідно помістити її фотографію або чіткий малюнок.

Попередньо наводиться назва продукції, короткий опис її споживчих властивостей (можливо, з ілюстрацією).

Описується призначення пропонованої до виробництва продукції. Крім основного призначення й основної галузі застосування бажано вказати можливість модифікацій, що розширюють коло застосування, можливі альтернативні галузі застосування (особливо для наукового результату).

Коротко формулюється суть пропонованого проекту, його «родзинка», сильні сторони й переваги, кон’юнктурні й інші фактори, здатні забезпечити технічний і комерційний успіх проекту.

Необхідно чітко показати те, що робить пропоновану продукцію новою, тобто, не розкриваючи «know-how», дати назву, опис і розкрити спосіб застосування використовуваних «родзинок».

Ініціатор проекту може також запропонувати можливість організації післяпродажного сервісу (особливо для продукції тривалого користування). Бажано привести технічні характеристики в зіставленні з аналогами. Дані наводяться у виді таблиці.

Розроблювачами проекту представляються також посилання на джерело інформації про аналоги. Якщо дані про них відсутні, то в тексті дається експертна (порівняльна) оцінка в % або в номінальних шкалах (добре, задовільно, погано).

Як правило, це робиться саме в інтервальному вигляді (оптимістична-песимістична оцінка).

Під зразком, що заміщається, мається на увазі вже існуюча продукція (якщо є), функціонально близька до пропонованої.

Розроблювачам бізнес-плану необхідно забезпечити патентну чистоту пропонованої до виробництва продукції. Наводяться дані про наявні та можливі патенти, ліцензії, публікації та інші форми захисту продукції.