Тема 5. Практично орієнтована філософія

План:

1. Марксизм як продовження ідей німецької класики.

2. Ленінський етап марксизму

3. Прагматизм.

4. Позитивізм

Основні поняття: марксизм, матеріалістичне трактування історії, суспільно-економічна формація, базис, надбудова, спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, сутність людини, відчуження, позитивне знання, позитивізм, прагматизм.

Методичні рекомендації:

Вивчаючи філософію Маркса, необхідно пам’ятати, що його вчення – це логічне продовження ідей німецької класичної філософії, в першу чергу Гегеля та Фейєрбаха. Філософія Маркса не умоглядна, а базується на економічному та соціальному аналізі сучасної йому ситуації, тобто вона підтверджена сучасною Марксу практикою, але це не дає підстав переносити автоматично його вчення на інший грунт, що частково було здійснено його послідовниками.

Розробляє матеріалістичне трактування історії, за яким виробничі відносини пояснюються певним способом виробництва безпосередніх засобів життя, а на цій основі – і політичний устрій, мораль, право тощо. Створює теорію суспільно-економічної формації, що охоплює усі сторони суспільного життя в їх органічному взаємозв’язку.

Перешкодою до реалізації вільної творчої сутності людини виступають різні види відчуження. Основою всіх форм відчуження є відчуження праці, яке базується на приватновласницьких відносинах.

Розробка нової методології наукового пізнання є головним завданням позитивізму, засновником якого був О.Конт. Він розробляє закон трьох стадій розвитку мислення: теологічна, метафізична, позитивна. Позитивне знання повинне узгоджувати уявлення зі спостереженням, а завдання науки описувати факти.

Третьою формою позитивізму стає неопозитивізм, відомим представником якого був Л.Вітгенштейн. основна ідея неопозитивізму – зведення філософії до логічного аналізу мови науки.

Література:

1. Баженов Л.Б. Размышления при чтении Поппера / Л.Б. Баженов // Вопросы философии. – 2002. – №4. – С. 159-169

2. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма / Н.А. Бердяев. – М.: Наука, 1990. – 224 с.

3. Бичко І.В.Від сталінізму до гуманізму / І.В. Бичко. – К., 1999. – 48 с.

4. Бессонов Б.Н. Дьердь Лукач / Б.Н. Бессонов, И.С. Нарский. – М.: Мысль, 1989. – 171 с.

5. Вригт Г.Х. Логика и философия в ХХ в. / Г.Х. Вригт // Вопросы философии. – 1992. – №8. – С. 80-91.

6. Глазунов В.А. Робототехника и неклассическая наука / В.А. Глазунов // Вопросы философии. – 2002. – №11. – С. 135-148.

7. Дильтей В. Предпосылки или условия сознания либо научного познания / В. Дильтей // Вопросы философии. – 2001. – №9. – С. 124-125.

8. Князева Е.Н. Сложные системы и нелинейная динамика в природе и обществе / Е.Н. Князева // Вопросы философии. – 1998. – №4. – С. 138-143.

9. Кропоткин П.А. Современная наука и анархия / П.А. Кропоткин. – М.: Правда, 1990. – 638 с.

10. Кун Т. Структура научных революцмй: Сборник / Т. Кун; пер. с англ. И.З. Налетова, О.А. Балла. – М.: Прогресс, 1985. – 300 с.

11. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року / К. Маркс, Ф. Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.42 [пер. з 2-го рос. вид.] – К.: Політвидав України. 1980. – С. 88-178

12. Планк М. Позитивизм и реальный внешний мир / М. Планк // Вопросы философии, 1998. – №3. – С. 120-132.

13. Сухина В.Ф. Практикум по философии: учеб. пособие для студентов вузов / В.Ф. Сухина, К.В. Кислюк; М-во образования и науки Украины, Нар. укр. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Фолио, 2001. – 430 с.

Раздел 9. Постклассическая философия второй половины ХІХ – начала ХХ века.

Раздел 10. Современная западная философия.

14. Халлер Р. Витгенштейн и модерн / Р. Халлер // Вопросы философии. – 1998. – №5. –С. 29-36.

15. Хофман Дж. Марксизм и теория «Праксиса» / Дж. Хофман. – М.: Наука, 1978. – 701 с.

16. Читанка з історії філософії: у 6 кн. / за ред. Г.І. Волинки. – К.: Довіра, 1992-1993.

Кн. 6: Зарубіжна філософія XX століття. – 1993. – 239 с.

Контрольні питання і завдання:

1. Чи міг марксизм виникнути у ХVІІІ ст.?

2. Чим марксистське розуміння історії відрізняється від гегелівського?

3. Що означає вислів «Маркс поставив діалектику Гегеля з голови на ноги»?

4. Чи виправдались прогнози К. Маркса відносно майбутнього капіталізму та соціалістичної революції?

5. У чому суть філософської антропології К. Маркса?