План:
1. Категорія буття. Зміст і структура буття.
2. Визначення поняття «матерія».
3. Рух – спосіб існування матерії.
4. Простір і час – форми існування матерії.
Основні поняття: онтологія, буття, форми і рівні буття, субстанція, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, матерія, рух, простір, час.
Методичні рекомендації:
Поняття буття є вихідним при осмисленні людського світу і засадничим для будь-якої філософської системи. Характер філософської системи визначає різні типи онтології: реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Їх завдання пояснити суть та співвідношення буття і небуття, буття і сущого, буття і субстанції, буття і реальності, реальності об'єктивної і суб'єктивної, буття людського та позалюдського. Для цього виділяють форми буття: природне, соціальне, людське, духовне.
Матерія як філософська категорія пройшла відповідний історичний розвиток, її трактування змінювалося з розвитком і поглибленням наукових знань та зміною наукової методології. Категорія матерії закладає основи матеріалістичного трактування світу, яке не вичерпує філософського сенсу категорії світ. Проблема єдності та багатомірності світу.
|
|
Способом існування матерії є рух у різноманітних своїх виявах. Простір і час є формами існування світу. Залежно від їх трактування, розглядаються субстанційна, релятивна та суб'єктивістська концепції простору і часу. Соціальний простір і час. Сучасні інформаційні технології створюють умови віртуалізації простору, часу, реальності.
Література:
1. Ахундов М.Д. Концепция пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы / М.Д. Ахундов. – М.: Наука, 1982. – 223 с.
2. Буття // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 68-69.
3. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И.Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – С. 339-396.
4. Гайденко П.П. Время и вечность: парадоксы континуума / П.П. Гайденко // Вопросы философии. – 2000. – №6. – С. 110-136.
5. Гейзенберг В.Шаги за горизонт / В. Гейзенберг. – М.: Прогресс, 1987. – 368 с.
6. Девис, П. Случайная вселенная / П. Девис. – М.: Мир, 1985. – 160 с.
7. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии / А.Л. Доброхотов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 248 с.
8. Жданов Г.Б. О физической реальности и экспериментальной невесомости / Г.Б. Жданов // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 67-98.
9. Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия / М.С. Каган // Вопросы философии. – 2001. – №6. – С. 52-67.
10. Коган Л.А. Закон сохранения Бытия / Л.А. Коган // Вопросы философии. – 2001. – №4. – С. 56-69.
11. Мигдал Б.В. Физика и философия / Б.В. Мигдал // Вопросы философии. – 1990. – №1. – С. 5-32.
|
|
12. Микешина Л.А. Новые образы познания и реальности / Л.А. Микешина, М.Ю. Опенков. – М.: РОССПЭН, 1997. – 237 с.
13. Петровская Е.В. Фигуры времени / Е.В. Петровская // Вопросы философии. – 2000. – №10. – С. 58-67.
14. Пространство и время / под. ред. М.А. Парнюк. – К.: Наукова думка, 1984. – 296 с.
15. Селиванов А.И. К вопросу о понятии «ничто» / А.И. Селиванов // Вопросы философии. – 2002. – №7. – С. 52-65.
16. Трубников Н. Н. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни / Н.Н. Трубников // Философские науки. – 1990. – №2. – С. 104-115.
17. Хамидов А.А. Философия Востока и философия Запада: к определению мировоззренческой валидности / А.А. Хамидов // Вопросы философии. – 2002. – №3. – С. 129-138.
18. Философия: учеб. для вузов / под общ. ред. В.В. Миронова. – М.: Норма, 2008. – Раздел ІV, гл. 1. – С. 435-459, гл. 2. – С. 460-520.
Контрольні питання і завдання:
1. Який зміст ми вкладаємо в поняття небуття?
2. Від чого залежить класифікація форм буття?
3. Чим відрізняється поняття матерія від поняття речовини?
4. Чи співпадає сьогоднішнє розуміння матерії з демокрітівським?
5. Що таке соціальна матерія, соціальний рух, простір і час. Наведіть приклади.
6. Дайте визначення матерії і назвіть основні рівні її організації та форми руху матерії.
7. Чи змінилось соціально-історичне тлумачення простору і часу в ХХ ст.?
8. Окресліть категорії, якими визначалось буття в різні історичні епохи.
9. Що таке онтологія?
10. Які форми має людське буття?
11. Чим відрізняється категорія буття від категорії реальність?
12. У чому полягає філософський зміст і життєвий сенс поняття буття?
13. Як співвідносяться поняття буття і матерія?
14. Яке значення має ідея небуття для філософського осмислення світу й людини?