План:
1. Теорії походження свідомості.
2. Відображення. Форми відображення.
3. Свідомість і мислення. Проблема ідеального.
4. Структура свідомості.
5. Суспільна свідомість та її будова.
Основні поняття: свідомість, психіка, мислення, мова, несвідоме, відображення, індивідуальна свідомість, суспільна свідомість, форми суспільної свідомості, структура свідомості.
Методичні рекомендації:
Поняття свідомості з’явилось лише у ХVІІ ст., а до цього вирізнялось об’єктивно-духовне (дух) та суб’єктивно-духовне (душа). Специфікою свідомості є те, що вона позбавлена просторових і предметних властивостей і є функцією усієї життєдіяльності суб’єкта. Вона не зводиться до мови, жесту, міміки, інтонації, – це лише форми її об’єктивації (матеріального вираження). Варто пам’ятати, що мислення людини включає багато пластів: крім свідомості, там є несвідоме, підсвідоме, надсвідоме. Свідомість формується під впливом природних і соціально-історичних факторів, проявляє свою відносну самостійність і активно-творчу природу. Рефлексивність, свобода та творчість – ознаки свідомої життєдіяльності. Пізнавальна, оцінююча, цілепокладаюча та мотиваційна функції свідомості. Щоб дати відповідь на поставлені запитання, потрібно з’ясувати сутність та співвідношення понять свідомість, несвідоме, відображення, мислення, мова, ідеальне.
|
|
У залежності від типу суб’єкта свідомість може бути індивідуальною або суспільною. Ці форми перебувають у діалектичній взаємозалежності та взаємовпливі, які потрібно з’ясувати. Суспільна свідомість характеризує як реальну свідомість конкретного суспільства, так й ідеальну модель суспільної свідомості.
Суспільна свідомість є складним утворенням і включає в себе різноманітні елементи, які взаємодіють між собою і кожен з яких має свою специфіку: компоненти (знання, цінності, норми); рівні функціонування цих елементів (стихійний та рефлексивний), форми (право, політика, мораль, мистецтво, наука, релігія, філософія).
Література:
1. Абрамова Н.Т. Являються ли несловесне акты мышлением? / Н.Т. Абрамова // Вопросы философии. – 2001. – №6. – С. 68-82.
2. Братусь Б.С. Смысловая вертикаль сознания личности / Б.С. Братусь // Вопросы философии. – 1999. – №11. – С. 81-89.
3. Дольник В. Происхождение человека / В. Дольник // Наука и жизнь. – 1993. – №8. – С. 34-42.
4. Жданов Г.Б. Информация и сознание / Г.Б. Жданов // Вопросы философии. – 2000. – №11. – С.23-31.
5. Зінченко В.П. Размышления о душе и ее воспитании / В.П. Зінченко // Вопросы философии. – 2002. – №2. – С. 119-136.
6. Легостаева О.В. О взаимосвязи языка и мышления / О.В. Легостаева // Философские науки. – 1990. – № 2. – С. 37-40.
|
|
7. Лобковиц Н. Что такое «личность» / Н. Лобковиц // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 54-64.
8. Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду / А.М. Лой // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – №7. – С. 5-14.
9. Людина // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 350.
10.Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема / М.К. Мамардашвили // Вопросы философии. – 1990. – № 10. – С. 3-18.
11.Налимов В.В.Вездесуще ли сознание? / В.В. Налимов // Человек. – 1991. – №6. – С. 15-22.
12.Нельга О.Самосвідомість особистості і її етнічний зміст / О. Нельга // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – №7, 8. – С. 111-129.
13.Овчаренко В.И. Осознание бессознательного / В.И. Овчаренко // Вопросы философии. – 2000. – №10. – С. 33-36.
14.Оезер Э. Мозг, язык, мир. Формализм против натурализма в «Логико-философском трактате» Витгенштейна / Э. Оезер // Вопросы философии. – 1998. – №5. – С. 80-84.
15.Проблема сознания в современной западной философии. – М.: Наука, 1989. – 256 с.
16.Свідомість // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 567.
17.Симонов П.В. Мозг и творчество / П.В. Симонов // Вопросы философии. – 1992. – №11. – С. 3-24.
18.Социальная философия: Словарь / Под общ. ред. В.Е. Кемерова, Т.Х. Керимова. – М.: Академический Проект, 2003. 556 с.
19.Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. / В.П. Андрущенко, Г.І. Волинка, Н.Г. Мозгова та ін. / за ред. Г.І. Волинки. – К.: Каравела, 2009. – Тема 8. – С. 198-237.
20.Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции / З. Фрейд; пер. с нем. – М.: Наука, 1995. – 546 с.
21.Хамітов Н., Історія філософії. Проблема людини та її меж: навчальний посібник / Н. Хамітов, Л. Гармаш, С. Крилова – 2-ге вид. перероб. та доп. – К.:КНТ. Центр навчальної літератури, 2006. – 296 с.
22.Юнг К.Г. Психология бессознательного / К.Г. Юнг. – М.: Канон, 1994. – 320 с.
23.Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного / К.Г. Юнг // Вопросы философии. – 1988. – №1. – С. 133-150
Контрольні питання і завдання:
1. Що визначає поняття свідомість?
2. Вкажіть сильні і слабкі сторони різних теорій походження свідомості.
3. Що являє свідомість за своєю структурою?
4. Наведіть приклади різних підходів до структурування свідомості.
5. Чим відрізняється відображення в живій природі від відображення в неживій?
6. Якщо свідомість нерозривно пов’язана з мовою, то що тоді можна сказати про мову неусвідомлюваного?
7. Що таке самосвідомість?
8. У чому полягає відносна самостійність і творча природа свідомості?
9. Як пов’язані свідомість і мозок?
10.Завдяки яким внутрішнім механізмам свідомість виконує критичну функцію?
11.Чи наділені тварини свідомістю?
12.Чи могла виникнути свідомість, минаючи вищих тварин?
13.Що більше вплинуло на виникнення свідомості, – природа чи суспільство?
14.Свідомість і мислення – синоніми, чи різні поняття?
15.Що розуміється під індивідуальною і суспільною свідомістю?
16.Охарактеризуйте структуру суспільної свідомості.
17.Яку роль у суспільному житті відіграють суспільні ілюзії.
18.Що Ви можете сказати про черговість форм виникнення свідомості?
19.У чому полягає особливість міфологічної свідомості?