Поле Холла і стала Холла

 

Рівняння руху електрона за наявності електричного і магнітного
полів з урахуванням затухання внаслідок зіткнень за теорією Друде має вигляд другого закону Ньютона

, (3)

де – імпульс електрону; – аналог сили тертя, пропорційної швидкості руху електрону і напрямленої проти неї, – час релаксації, або час вільного пробігу носіїв заряду, і являє собою середній час між двома послідовними зіткненнями. Варто мати на увазі, що сила Лоренца не є однаковою для всіх електронів, оскільки вона залежить від швидкості електрону . Тому силу Лоренца у рівнянні (3) потрібно вважати середньою силою у розрахунку на один електрон.

У стаціонарному стані сила струму не залежить від часу, тому проекції рівняння (5) на координатні осі мають вигляд

; , (4)

де циклотронна частота, а компонента струму вздовж осі дорівнює нулю.

Помноживши рівняння (4) на і ввівши компоненти густини струму, знаходимо

; . (5)

Напруженість поля Холла визначається з вимоги рівності нулю густини поперечного струму , пов’язаного із дрейфом носіїв заряду. Покладаючи у другому рівнянні системи (5) рівним нулю, одержуємо

. (6)

Такий результат можна було очікувати. Оскільки поперечне поле врівноважує силу Лоренца, воно повинно бути пропорційним як індукції магнітного поля , так і густині струму у провіднику. Коефіцієнт пропорційності в співвідношенні (8)

(7)

називається сталою Холла для даного матеріалу.

Більш точні обчислення, що враховують відмінність швидкостей окремих електронів від їх середнього значення, призводять лише до не­значної зміни числового множника у формулі (7), а саме

. (8)

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: