Головними суб'єктами фінансового ринку є домашні господарства, фірми й підприємства, фінансові інститути і держава.
Через фінансові інститути (банки, страхові компанії, цільові фонди) заощадження домашніх господарств, фірм і підприємств надходять
до інших суб'єктів господарювання та надають їм можливість задовольнити потреби у засобах для розширення своєї діяльності.
Держава, надаючи кредит і одержуючи позику, відіграє вирішальну роль на фінансовому ринку. Свій вплив вона здійснює через управління відсотком, грошовою масою, кредитами, валютним курсом.
Суб'єкти фінансового ринку можуть виступати в ролі позичальника й інвестора, а фінансові інститути грають на цьому ринку роль посередника.
Позичальники – це фізичні чи юридичні особи, що залучають кошти інших суб'єктів для розвитку своєї діяльності.
Інвестори – громадяни і юридичні особи країни, а також іноземні громадяни, фірми, держави, що приймають рішення про вкладення особистих чи притягнутих засобів в об'єкти інвестування.
|
|
Фінансові інститути – це посередники, що забезпечують зустріч інвестора і позичальника. Основна їх функція – це допомога у передачі засобів від потенційних інвесторів до потенційних позичальників та навпаки. Їхня діяльність вигідна і для інвесторів, і для позичальників тому, що:
1) відпадає потреба у пошуках один одного;
2) знижується ризик неповернення позики та неефективних капіталовкладень, зростає процентний доход інвестора;
3) знижуються сумарні витрати позичальника на одержання позики за рахунок зменшення моральних, фізичних зусиль і витрат часу на залучення капіталу декількох інвесторів для одержання потрібної суми;
4) дрібні інвестори одержують можливість брати участь у бізнесі, що дає більші прибутки;
5) для інвесторів більш привабливою є можливість одержання гарантованого доходу на свій капітал, ніж ризик участі у незавжди надійних проектах.
Таким чином, фінансові посередники зменшують операційні витрати, знижують ризик, зменшують асиметричність інформації у взаєминах "кредитор (інвестор) – позичальник" (сторона, що надає позику чи інвестує гроші, має менше інформації про сторону, що його одержує).