2017-12-14
751
Тема 10. Склад злочину. Покарання та його види.
Поняття складу злочину. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину). Суб’єктивна сторона злочину (вина та її форми).
Об’єкт злочину. Об’єктивна сторона злочину.
Співучасть у злочині. Повторність, сукупність та рецидив злочинів.
Обставини, що виключають злочинність діяння. Правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Покарання та його види.
- Поняття складу злочину. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину). Суб’єктивна сторона злочину (вина та її форми).
Склад злочину— це його структура, яка включає сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають суспільно небезпечне діяння як злочин.
Склад злочину включає:
— суб'єкт;
— суб'єктивну сторону
— об'єкт;
— об'єктивну сторону;
Суб'єкт злочину— це фізична особа, яка вчинила заборонене кримінальним законом діяння у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність і усвідомлювала суспільну небезпеку свого діяння та керувала ним. В Україні кримінальна відповідальність за злочини настає з 16 років, а за деякі злочини — з 14 років.
|
|
|
Суб'єктивна сторона — це внутрішня, психічна діяльність особи, що вчинила злочин.
Суб'єктивна сторона включає:
— вину особи, яка може проявлятися у формі умислу чи необережності. Умисел поділяється на прямий і непрямий.
Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
— мотив, тобто певні внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її вчинити злочин. Мотив вказує на те, чим керується особа, вчиняючи злочин;
— мету, під якою розуміють уявлення особи про бажаний результат, до якого вона прагне, вчиняючи злочин.
|
|
|
- Об’єкт злочину. Об’єктивна сторона злочину.
Об'єкт злочину— це суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом, тобто права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок і громадська безпека, довкілля, конституційний устрій України, мир і безпека людства.
Об'єктивна сторона — це зовнішній вираз злочину. Об'єктивна сторона злочину включає:
— власне суспільно небезпечне діяння;
— суспільно небезпечні наслідки діяння;
— причинний зв'язок між діянням та його наслідками;
— час, місце, спосіб вчинення злочину, знаряддя і засоби, обстановку вчинення злочину.
Співучасть у злочині. Повторність, сукупність та рецидив злочинів.
Співучасть — це умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Вчинення злочину у співучасті є більш небезпечним, ніж вчинення його однією особою. В той же час деякі злочини можуть вчинятися тільки у співучасті, наприклад бандитизм.
За об'єктивними ознаками співучасть поділяють на дві форми:
— просту, при якій всі співучасники є виконавцями злочину, тобто роль їх однакова;
— складну, при якій учасники виконують різні ролі, в залежності від чого виділяють виконавця, підбурювача, пособника та організатора злочину.
Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК України.
Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
За суб'єктивними ознаками розрізняють такі форми співучасті:
— злочин вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою;
— злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення;
— злочин вчинений організованою групою якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи;
— злочин вчинений злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
Повторністю злочинів є вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК.
|
|
|
Сукупністю злочинів є вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.
Рецидивом злочинів є вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин
