Що передує свідомості як вищій формі відображення дійсності? Які передумови цього?
Щоб відповісти на ці запитання, необхідно розглянути генезис (зародження) та розвиток форм відображення на різних рівнях розвитку матерії.
Неорганічний рівень :
носій відображення - неорганічна природа (неживе).
Форма відображення- просте, механічне віддзеркалення. Вся неорганічна природа має здатність відображати. Відображення - загальна властивість матерії відтворювати свої ознаки, залишати "відбиток", що фіксує особливості відображуваного предмету.
Характер відображення - відображення пасивне, дзеркальне.
Органічний рівень:
носій відображення - жива природа (рослини, прості організми).
Форма відображення - подразливість, реакція на безпосередній вплив предметів і явищ об'єктивної дійсності.
Характер відображення- здатність реагувати на зовнішні чинники, слабка активність.
Більш високі, якісні ознаки відображення характерні для тваринного світу. На цьому органічному рівні
|
|
носієм відображенняє вищі тварини.
Форма відображення- відчуття, розсудливість, психічна діяльність. Характер відображення - психічна активність, розсудлива діяльність з елементами індукції і дедукції, аналізу і синтезу тощо. Ф. Енгельс підкреслював, що "нам спільні з тваринами всі види розсудливої діяльності: індукція, дедукція, аналіз незнайомих предметів (вже розбивання горіха є початком аналізу), синтез (у випадку хитрих витівок у тварин)..." (Ф. Енгельс. Діалектика природи, стор. 176).
Соціальний рівень :
носій відображення - людина як суспільна істота.
Форма відображення - психічна активність, свідомість, самосвідомість, розум, мислення, пізнання, мова.
Характер відображення - понятійний (категоріальний), притаманний лише людині; ідеальний - постановка мети з наперед уявлюваним результатом людської діяльності, спрямованої на перетворення дійсності відповідно до усвідомлення людиною своїх потреб (цілепокладання).
Таким чином, виникнення і розвиток свідомості як вищої форми відображення дійсності має свої біологічні та соціальні передумови. До перших слід віднести виникнення життя на Землі, становлення і розвиток людини як виду. До других, в широкому розумінні цього слова, - соціалізацію людини, бо сутність її визначається не лише тим, що вона біологічна істота, вищий ступінь у розвитку живих організмів, але й тим, вона — істота суспільна, - продукт і суб'єкт трудової діяльності і культури.
Людина відображає об'єктивну дійсність як на рівні свідомості, так і на рівні психічної активності. Ця активність виявляється як із зовнішньої, так із внутрішньої сторони. Зовні - у тілесних рухах, жестах, міміці; внутрішньо - у процесах орієнтації, сприйняття, уваги, уяви, фантазії, пам'яті, темпераменту, мислення тощо.
Свідомість і психіка - це не тотожні поняття. Перше, безумовно, є психічним процесом. Однак друге не завжди є усвідомленим. Вищі тварини мають психіку, але вони не мають свідомості, котра притаманна лише людині.