Тема9: Сис-ми і обліку вит-т у виробничих процесах та їх вплив на управління вит-ми
1. Основні методи обліку витрат на виробництво
2. Управління витратами на умови використання сис-ми обліку «Standart – cost»
3. Управління витратами за умови використання сис-ми обліку витрат «Direct-costing»
Основні методи обліку витрат на виробництво
Методи калькулювання – це сукупність способів аналітичного обліку витрат на виробництво за калькуляційними об’єктами та прийомами визначення собівартості за калькуляційними одиницями.
Основні методи калькулювання:
- позамовний
- попередільний (фазовий)
- попроцесний
- нормативний
Позамовний метод є найбільш характерним для індивідуальних і дрібносерійних виробництв.
Об’єктом калькулювання при цьому методі виступає окреме виробниче замовлення на одне або декілька однорідних виробів (видів робіт)
При цьому на кожне замовлення відкривається карта аналітичного обліку витрат в якій зазначають:
- найменування виробу
- тип виробу (якість)
|
|
- замовник
- термін виконання
- підрозділ – виконавець
- планова собівартість
- ціна
Види замовлень:
1. За видами продукції
- основна товарна продукція
- роботи та послуги виробничого характеру
- виготовлення інструменту
- ремонт устаткування транспортних засобів
2. За призначенням:
- продукція та послуги надані і стороннім організаціям
- прод. та послуги, які надаються невиробничим господарствам свого під-ва
- продукція яка постачається у порядку внутрішньо виробничої кооперації
3. За джерелами покриття витрат
- за рахунок прибутку підприємства
- за рахунок амортизаційних відрахувань
Попередільний метод – застосовується на тих в-вах у яких технологічний процес чітко поділяється на окремі переділи (фази)
Суть полягає у тому що собівартість продукції калькулюється по кожному переділу окремо по мірі обробки сировини (металу)
Попроцесний метод – використовується на тих виробництвах де технологічний процес є нескладним (масовий тип виробництва, стійка номенклатура виробів)
· Однопроцесний – всі виробничі витрати звітного періоду повністю відносяться на випущену продукцію (відсутність незавершеного виробництва)
· Багатопроцесний – передбачає розподіл витрат між видами продукції та визнач. собів. прод. в залежності від ефективності роботи окремих виробничих дільниць.
Нормативний метод – за своєю направленістю є по виробничим. При цьому складають нормативні калькуляції на всі вироби, які випускаються на підприємстві.
Нормативна калькуляція також використовується для:
- планування собівартості продукції
- оцінки браку
|
|
- визначення величини незавершеного в-ва
- відображення збільшення або зменшення фактичної собівартості від нормативної (трудомісткість, матеріаломісткість)
- для розрахунку ціни
Управління витратами на умови використання сис-ми обліку «Standart – cost»
Термін походить від слів Standart – кількість наперед визначених необхідних для в-в матеріальних та інших ресурсів. Cost – грошовий вираз виробничих витрат на виготовлення одиниці продукції, робіт або послуг. Standart-Cost – це наперед визначений або передбачений контроль витрат на виготовлення виробу протягом поточного або майбутнього періодів шляхом розробки норм (стандартів)
Види стандартів:
- ідеальні- передбачують сприятливі умови для в-ва (рівень цін та ін..)
- нормальні – розраховуються за середнім показником на протязі певного періоду
- поточні – розрах. затрат виходячи з діючих на даний момент норм, рівень цін та ін. факторів
- базисні – встановл. на поч.. звітного періоду, які вважаються незмінними
- очікувані – розрах на основі передбач. змін факторів в-ва.
Переваги методу:
1. на основі встановлених стандартів можна наперед визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів
2. встановити ціни на основі наперед визначеної собівартості виробу
3. скласти звіт про доходи і витрати від виробництва
4. отримати інформацію про відхилення від нормативів та причини їх виникнення
5. на основі вищевказаної інформації приймати оперативні рішення.