Товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають

право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата

складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів

за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення

загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають

право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути

складений протягом одного місяця після закінчення звітного року.

Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів,

складається в порядку, встановленому законодавством про

депозитарну систему України.

Товариство в порядку, встановленому статутом, повідомляє

осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір,

порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття

рішення про виплату дивідендів за простими акціями публічне

акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та

строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу

(біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке

товариство.

 

У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати

складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів,

але раніше дати виплати дивідендів, право на отримання дивідендів

залишається в особи, зазначеної у такому переліку.

5. У разі реєстрації акцій на ім'я номінального утримувача

товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну

систему України, самостійно виплачує дивіденди власникам акцій або

перераховує їх номінальному утримувачу, який забезпечує їх виплату

власникам акцій, на підставі договору з відповідним номінальним

утримувачем.

Стаття 31. Обмеження на виплату дивідендів

 

1. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про

виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими

акціями у разі, якщо:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у

встановленому законодавством порядку;

2) власний капітал товариства менший, ніж сума його

статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення

ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною

вартістю.

2. Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату

дивідендів за простими акціями у разі, якщо:

1) товариство має зобов'язання про викуп акцій відповідно до

статті 68 цього Закону;

2) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено

повністю.

3. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про

виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за

привілейованими акціями у разі, якщо:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у

встановленому законодавством порядку.

Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за

привілейованими акціями певного класу до виплати поточних

дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають

перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

2) ЩОДО МОМЕНТУ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА ДИВІДЕНТИ

Право на виплату дивідендів і обов’язок АТ їх виплатити виникають з моменту винесення відповідного рішення загальними зборами. Будь-які вимоги акціонерів про виплату опріч зазначеного механізму є безпідставними.

ДОГОВІРНЕ

 

1. Згідно ст. 6 ЖКУ

Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного

проживання громадян, а також для використання у встановленому

порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання

Приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру

Забороняється.

До того ж, Стаття 8. Переведення жилих будинків і жилих приміщень

у нежилі

Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих

приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в

нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках

переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може

здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій

статті 7 цього Кодексу.

Але ці норми не врегульовують питання, що стосуються будинків та квартир приватної власності.

Лише у разі, якщо квартира була надана для проживання працівників офісу (ч.2 ст. 813 – «2. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб»), то дана ситуація мала б вирішуватися так.

Згідно ст. 811 ЦКУ «1. Договір найму житла укладається у письмовій формі.». Отже, форма договору дотримана. І те, що договір не був зареєстрований у ЖЕКу - не має значення.

Щодо ремонту (а точніше переобладн.) житла, то це питання врегул. Ст. 819 ЦКУ

«1. Поточний ремонт житла, переданого у найм, зобов'язаний

здійснювати наймач, якщо інше не встановлено договором.

2. Капітальний ремонт житла, переданого у найм, зобов'язаний

здійснювати наймодавець, якщо інше не встановлено договором».

Згідно укладеного договору, сторони мали укласти додаткову угоду щодо поточного і капітального ремонту, отже ними було порушено договірне зобов’язання.

Щодо оплати

Згідно ст. 820

«1. Розмір плати за користування житлом встановлюється у

договорі найму житла.

2. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.».

Отже, ФІРМА «СЕНАТОР» порушила договірне зобов’язання.

ЩОДО розірвання

Згідно ч.2 ст. 825 ЦКУ

 

Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду

на вимогу наймодавця у разі:

1) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо

договором не встановлений більш тривалий строк, а при

короткостроковому наймі - понад два рази;

2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами,

за дії яких він відповідає.

!!!!!У нашій ситуації пройшло 2 роки 2008-2010.

ОТЖЕ, всі дії ТЗОВ неправомірні.

 

2. Депо — підприємство на транспорті, яке забезпечує експлуатацію і ремонт рухомого складу залізниць і міського транспорту (трамваїв, тролейбусів), а також пожежних машин.

Депо розрізняють як відокремлений структурний підрозділ, а, отже, що стосується можливості укладення певних договорів, то тут є роз’яснення Вищого арбітражного суду

1. За наявності належно оформлених повноважень юридичної особи керівники її відособлених підрозділів (філій, представництв, відділень) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих повноважень.

Якщо керівник відособленого підрозділу має такі повноваження, але у тексті договору помилково відсутні вказівки на те, що договір укладений від імені юридичної особи, то тільки ця обставина не може бути підставою для визнання договору недійсним.

У таких випадках договір слід вважати укладеним від імені юридичної особи.