На його думку, у світі існує абсолютне знання, абсолютна

істина, яку людина може пізнати і передати іншим. Істина існує у душі людини

від народження хоча розум цього і не усвідомлює для того, щоб відкрити

цю істину, людина сама, або з допомогою вчителя повинна її актуалізувати.

Так народився новий метод навчання- діалектика, або метод сократичної бесіди.

Свою науку назвав(Маефтика) і себе назвав «акушером думки».

17.Аристотель. Аристотеля вважають батьком психології. Йому належить трактат

«Про душу», який вважають першою психологічною монографією. Основні ідеї:

1.Розподіл душі і тіла неможливий. 2. Душа-форма реалізації, яка здатна до життя

тіла.3.Душа не може існувати без тіла і не є тілом.

Виділяє 3 види душі, кожен з яких володіє певними функціями:1. Рослинна (має дві функції- розмноження і живлення).

2. Тваринна (виконує дві функції попередження і прагнення-рух, відчуття,пам’ять).

3. Розумна (тільки є у людини, виконує 6 функцій і здатність до мислення.

1 і 2 частина душі є смертними, з’являються з тілом і разом з ним зникають. До 7р.-

рослинна душа.

До 14р.-тваринна.Після 14р.- розумна душа. Аристотель створив

першу у психології теорію пізнання: від одиничного знання, до узагальног судження

і поняття.

Етапи пізнання: 1 .Відчуття (активний процес взаємодії органів чуття із зовнішнім

світом.

2.Пам’ять. Вважав, що логіка це вищий рівень пізнання.Виділяв 2 види мислення

(логічне та інтуїтивне),а також 2 види розуму(теоретичний і практичний).Знання не роблять людину моральною.Індивідуальний підхід у вихованні вважав найдоречнішим.Звернувувагу на можливість врегулювання поведінки через емоції та розум.

 

18.Погляди Платона .Платон- грецький мислитель та філософ.Народився у знатній афінськійсім’ї. Створив школу яку назвав Академією.Написа близько 36 творів. Перший почав вивчати пам’ять.

На його думку, душа- постійне,незмінне,безсмертне.Душа людини є джерелом активності тіла, охороницею розуму людини та моральності. Душа людини складається з 3частин, цей поділ він здійснив за етичним критерієм:1)жадаюча.2)пристрасна.3)розумна.

1 і 2 підпорядковуються 3. Пише про душу людини, як про колісницю запряжену 2 кіньми:

1)чорний(жадаюча душа,вона не слухає наказів, завжди прагне скинути колісницю у прірву;

2)білий(пристрасна душа, більш благородна, потребує постійного нагляду, хоча намагається йти своєю дорогою; 3)візник(розумна частина душі, шукає правильний шлях, спрямовує поньому колісницю, керуючи рухом коня. Сформулював стадії знань від неусвідомлених, доусвідомлених знань:1)відчуття;2)пам’ять;3)мислення. Процес пізнання за Платоном- це пригадування того, що душа знала в своєму космічному житті, але забула при переселенні у тіло.

Вважав, що мистецтво може приносити, як користь так і шкоду, воно затьмарює розум і заважає свідомій регуляції поведінки, через що людина може здійснювати неправильні,непотрібні вчинки.Вивчав індивідуальні схильності людей.

19.Теорія емоцій Епікура. Епікур народився і виріс на острові Самос, пізніше переїхав в Афіни,де познайомився з працями багатьох великих вчених,однак, називаючи себе самоучкою, а не послідовником певної філософської школи, Епікур підкреслював оригінальність своєї концепції,що відрізнялася від теорії Демокрита. Відкрив свою школу «Сад Епікура».

Особливість позиції Епікура не в заперечнні розуму, а в обгрунтуванні провідної ролі емоцій, які є, на його думку,причиною активності. Усвідомлення своїх емоцій, мотивів своїх вчинків дає людині можливість зробити позитивні переживання не випадковими, але постійними фактами життя.

Доводив, що немає суперечності між приємним і моральною поведінкою.За Епікура, все, що викликає приємні почуття, є моральним. Справжню насолоду доставляють тільки духовні задоволення, які вічні і неминущі, тілесні задоволення мають тимчасовий характер можуть обернутисясвоєю протилежністю. Висловив думку про те, що будь-який страх гальмує розвиток людини.

Розум не тільки робить більш стійкими наші позитивні емоції, але і є причиною негативних. Саме Епікур заклав передумови когнітивної теорії емоцій. Щастя полягаєв атараксії, тобто в стані душевної незворушності.

 

21.Вплив на Середньовічну науку. Епоха Середньовіччя, яка тривала майже десять

століть, не має в історії досить чіткої періодизації.

Найважливіша характеристикасередньовічної науки, зокрема психології, була її тісний зв'язок з релігією. Все більший вплив на психологію Середньовіччя починали надавати і роботи Платонаі Арістотеля, концепції яких поступово набували все більш ортодоксальний характер.

Багато великі вчені того часу (Ібн Рушд, Ф. Аквінський) були послідовниками

Аристотеля, доводячи, що саме їх тлумачення цієї теорії єдино вірне. До кола

традиційних психологічних проблем, досліджуваних у середньовічній науці,

відноситься перш за все вивчення процесу мислення і його взаємозв'язку з

промовою. Аналізуючи становлення понятійного мислення, вчені ставили питання