Народна Республіка (ЗУНР). З перших днів існування ЗУНР здійснювалися спроби возз’єднання зі Східною Україною. 14 грудня 1918 р. у Фастові делегація ЗУНР підписала з Директорією попередній договір.Акт злуки (соборності)урочисто відбувся 22 січня 1919 р. на Софійському майдані у Києві. Наступного дня його одноголосно ратифікував Конгрес трудового народу. Планувалося скликання парламенту об’єднаної України (Установчих зборів). До його скликання ЗУНР, що офіційно мала називатися Західною областю Української Народної Республіки, зберігала автономію, власні органи державної влади, збройні сили, законодавство тощо. Фактично ж вона продовжувала діяти як окреме державне утворення.
Центральним представницьким органом українського населення Галичини та Буковини була Українська Народна Рада Від жовтня 1918 р. по червень 1919 р. вона діяла як тимчасовий законодавчий орган республіки, не маючи постійного складу впродовж усього періоду існування. Державний Секретаріат - уряд ЗУНР - на чолі з Костем Левицьким було сформовано 9 листопада 1918 р. До нього перейшли виконавчі функції державної влади. У його першому складі було 14 міністерств: внутрішніх справ, зовнішніх справ, військових справ, фінансів, юстиції, торгівлі та промислу, шляхів, земельних справ, харчових справ, пошти і телеграфу, праці та суспільної опіки, суспільного здоров’я, освіти, публічних робіт, віросповідання. Згодом структура і персональний склад уряду зазнали певних змін. Місцеві органи влади та управління. 1 листопада 1918 року УНРада проголосила про ліквідацію на всій території держави старих органів місцевої влади та управління й утворення нових - національних. Протягом місяця відбулися вибори до місцевих органів влади і управління на всій території ЗУНР. Такими органами стали: у селах та містах - громадські та міські комісари; у повітах - повітові комісари. У всіх адміністративно-територіальних одиницях були сформовані т.зв. „прибічні ради”, які виконували функціїдорадчого органу. Повітового комісара призначав державний секретар внутрішніх справ, а сільських, міських комісарів і „прибічні ради” обирало населення.
Держава та право УРСР в роки громадянської війни і воєнної інтервенції.
Шпори про грушевського,зунр і директорію.