Українська національна державність 1991-1996 рр

1992-1994 рр. політична ситуація в країні була досить гос­трою. Погіршувалось соціально-економічне становище, калей­доскопічно змінювались прем’єр-міністри, йшла боротьба за владу між Президентом Л. М. Кравчуком та Верховною Радою, яка заперечувала проти передання виконавчої влади від рад до президентської структури. За 1992-1994 рр. Верховна Рада прийняла близько 450 законів, але більшість із них не спрацю­вали. Суперники обвинувачували один одного в погіршенні со­ціально-економічного становища. У цій ситуації президент і Верховна Рада вирішили достроково припинити повноваження і провести нові вибори.

Історичною заслугою Л. М. Кравчука є те, що він послідовно реалізовував ідею незалежності України і очолив здійснення процесів державотворення на першому етапі розбудови само­стійної України. Але, як він сам визнавав, йому «не вдалося сформувати повноцінну, надійну та фахову урядову команду, здатну провести своєчасні та ефективні реформи за тих склад­них умов, які склалися в Україні у перші роки незалежності» [2, с. 190].

На деякий час це послабило політичну боротьбу. Проте після опублікування в березні 1996 р. проекту Конституції України почався новий спалах цієї боротьби, оскільки ліві сили висту­пили проти інституту президентства взагалі, аргументуючи це тим, що він не відповідає українським традиціям, а республіка повинна бути лише парламентською. Конституційний процес у цей період пройшов два етапи: 1) 1990-1993 рр. - опрацюван­ня на основі чинних конституційних положень проекту Консти­туції; 2) 1994-1996 рр. - опрацювання на основі проекту Кон­ституції 1993 р. діючих у цей час Конституції 1978 р. і Конституційного договору 1995 р. документа, який узгоджував би позиції різних політичних сил. Під час обговорення проекту 1993 р. було опрацьовано 7 його концепцій, запропоновано 47 тис. поправок, доповнень, заперечень.

28 червня 1996 р. п’ята сесія Верховної Ради України від імені Українського народу - громадян України всіх національ­ностей прийняла Конституцію - Основний Закон України. В основу Конституції «покладена модель розвинутого демократи­чного суспільства, спрямована на поступове перетворення держави на самоврядну організацію, розраховану на дію про­тягом багатьох десятиріч» [6, с. 110]. Без сумніву, це була най­важливіша віха на першому етапі українського державотво­рення. Але при визначенні періодизації необхідно враховувати й інший фактор - соціально-економічний.

У 1995 р. було подолано гіперінфляцію, за 1997 р. інфляція склала 10 %. У вересні 1996 р. проведено грошову реформу. Замість купоно-карбованців була введена гривня.