З метою визначення загальної суми необоротних активів підприємства, аналізу структури та ефективності використання основних засобів, формування поточних витрат і розрахунків фінансових результатів діяльності підприємства здійснюють оцінку основних засобів, використовуючи наступні види вартості:
1. Повна первісна.
2. Залишкова первісна
3. Повна відновна (переоцінена).
4. Залишкова відновна (переоцінена).
5. Ліквідаційна.
6. Справедлива.
Первісна | Відновна | |
повна | Повна первісна (ПП) | Повна відновна (ПП х К), де К – коефіцієнт переоцінки |
залишкова | Залишкова первісна (ПП - ∑А), де ∑А сума амортизаційних відрахувань за фактичний термін експлуатації основних засобів | Залишкова відновна (ПП - ∑А) х К |
Рис. 1. Схема формування вартості основних засобів
Повна первісна вартість - вартість, за якою основні засоби зараховуються на баланс підприємства в момент їх придбання. Величина повної первісної вартості характеризує сукупні витрати підприємства на придбання об’єкта основних засобів. На основі величини повної первісної вартості визначається вартість основних засобів, яка підлягає амортизації.
|
|
Саме цю суму підприємство прагне відшкодувати (через амортизаційні відрахування) протягом терміну його корисного використання.
Для придбаних за гроші основних засобів повна первісна вартістьскладається з наступних елементів:
· сум, сплачених постачальникам активів:
· вартості будівельно-монтажних робіт,
· витрат на монтаж об’єктів основних засобів;
· ввізного мита;
· витрат на страхування ризиків доставки об’єктів основних засобів;
· інших витрат, пов’язаних з доведенням об'єктів основних засобів до
· стану, придатного до використання.
Можливі варіанти формування первісної вартості основних засобів, отриманих в результаті інших операцій, наведені на рис. 2.2.
безкоштовно отриманих основних засобів = їх справедлива вартість з урахуванням супутніх витрат | |
Первісна вартість | внесених до статутного фонду підприємства = погоджена із засновниками к справедлива вартість |
переведених із оборотних активів, товарів, готової продукції = їх собівартість | |
отриманого в обмін на подібний об’єкт = залишкова вартість переданого об’єкта | |
отриманого в обмін на неподібний об’єкт = справедлива вартість переданого об’єкта основних засобів + сума грошових коштів, яка була передана при обміні |
Рис. 2. Можливі варіанти формування повної первісної вартості
основних засобів
Залишкова первісна вартість - вартість основних засобів з урахуванням ступеня спрацювання. Визначається на певний момент часу як різниця між повною первісною вартістю і нарахованим за весь період експлуатації основних засобів зносом (сумою амортизаційних відрахувань). За економічним змістом залишкова вартість характеризує величину не відшкодованої шляхом амортизації на даний момент часу вартості основних засобів, а також застосовується для оцінки (за умов відсутності інфляційних процесів в економічному середовищі) суми реальних необоротних активів підприємства.
|
|
Повна відновна (переоцінена) вартість - вартість відтворення об’єкта основних засобів в сучасних умовах, після переоцінки повної первісної вартості. Вказує на суму коштів, необхідну для повної заміни об’єкта основних засобів, є базою для нарахування амортизації у випадку здійснення переоцінки основних засобів.
Залишкова відновна (переоцінена) вартість - вартість, яка визначається шляхом переоцінки первісної залишкової вартості. Близька до реальної вартості основних засобів на даний момент часу. Застосовується для оцінки (за умов інфляційних процесів в економічному середовищі) суми реальних необоротних активів підприємства. У випадку вимушеного продажу об’єкта основних засобів підприємство прагне продати його за ціною не менше величини відновної залишкової вартості.
Згідно з бухгалтерським обліком підприємство має переоцінити об’єкт основних засобів, коли його залишкова вартість значно (більш, ніж на 10%) відрізняється від справедливої вартості.
У разі переоцінки одного об’єкта основних засобів на ту ж саму дату здійснюється переоцінка всіх інших об’єктів групи основних засобів, до якої належить переоцінений об’єкт. Індекс переоцінки визначається як співвідношення справедливої вартості об’єкта і залишкової його вартості.
Сума дооцінки залишкової вартості основних засобів включається до складу додаткового капіталу підприємства, а сума уцінки - до складу поточних витрат.
Згідно з податковим обліком переоцінка балансової вартості групи основних засобів може здійснюватися щорічно у відповідності з темпами інфляції з відставанням на 10%. Коефіцієнт переоцінки в цьому випадку визначається за формулою:
К = (І -10):100,
де І - індекс (у відсотках) інфляції року, за результатами якого проводиться переоцінка.
Відповідно до податкового законодавства у разі здійснення переоцінки основних засобів підприємство зобов’язане визнати для цілей податкового обліку капітальний дохід у сумі, що дорівнює різниці між переоціненою вартістю і балансовою вартістю активів до переоцінки. Зазначений капітальний дохід включається до складу валових доходів підприємства кожного кварталу в сумі, яга дорівнює відсотку у розмірі квартальної норми амортизації відповідної групи основних засобів від суми капітального доходу такої групи. Наведена законодавча норма робить переоцінку основних засобів в податковому обліку недоцільною.
Ліквідаційна вартість — сума коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) елемента основних засобів після закінчення терміну його корисного використання після вирахування очікуваних витрат, пов’язаних з ліквідацією. Величина ліквідаційної вартості використовується Ігри обчисленні сум амортизаційних відрахувань в бухгалтерському обліку. За економічним змістом ліквідаційна вартість характеризує частину первісної вартості основних засобів, яку планується відшкодувати не шляхом амортизації, а через отримання реальних грошей від продажу об’єкта основних засобів (або реалізації у вигляді металобрухту) після закінчення терміну йога корисного використання. Різниця між повною первісною і ліквідаційною вартістю вковує на вартість основних засобів, яка підлягає амортизації (в бухгалтерському обліку).
|
|
Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснено обмін елемента основних засобів в результаті операції між зацікавленими сторонами.
Справедлива вартість - це | ринкова вартість (при оцінці землі і будівель) ринкова або відновна залишкова вартість (при оцінці машин і устаткування) |
відновна залишкова вартість (при оцінці інших об’єктів основних засобів) |
Рис. 3 Формування справедливої вартості основних засобів
В податковому обліку застосовується поняття балансової вартості за балансову вартість в податковому законодавстві прийнята величина залишкової (первісної або відновної) вартості основних засобів, визначена за
правилами податкового обліку.