Процес управління якістю на підприємстві

 

Процес управління якістю на підприємстві, як подано на рис. 15.4, здійснюється у кілька етапів і залежить від обраної концепції роботи підприємства і стратегії якості.

Організація управління якістю передбачає, що вище керівництво підприємства встановлює відповідні процедури управління і контролю залежно від обраної стратегії.

У реалізації розробленої концепції бере участь весь персонал підприємства, включаючи і робітників, яким повинні бути зрозумілі цілі та завдання управління і підвищення якості продукції (сервісу). Цей етап допомагає визначити лідерство щодо сфери якості.

Метою наступного етапу є визначення й обґрунтування вимог, що ставляться споживачами до тих або інших товарів (продуктів), причому ці вимоги можуть стосуватися як постачальників окремих матеріалів, запасних частин, напівфабрикатів виробником, так і кінцевих споживачів опосередковано через якість товару і сервісу. У той час, як більшість компаній фокусується на потребах зовнішніх споживачів, для вирішення проблеми якості також важливі і внутрішні споживачі, тобто виробничі підрозділи і персонал, задіяний у сфері маркетингу, фінансів та ін. На цьому етапі потрібно постійно відстежувати зміни у вимогах споживачів і використовувати такі підходи, як анкетування, структуровані інтерв'ю, фокусування на окремих групах та ін. Крім безперервного вивчення споживчих запитів, необхідний моніторинг ринкових пріоритетів, що змінюються.

З ідентифікацією вимог і нестач потреб споживачів тісно пов'язаний етап контролю поточних рівнів виконання прийнятих рішень щодо керування логістичною якістю. Для цього

необхідно визначити методичний інструментурій виміру відхилень від заданого рівня якості. Таким інструментурієм у контролі виробничих процедур є різні статистичні методи вибіркового і безперервного контролю, карти контролю якості, діаграми, парето-аналіз тощо. Зв'язок між третім і четвертим етапами здійснюється звичайно за допомогою системного підходу й аналізу.

Стратегія управління якістю повинна фокусуватися на таких основних моментах;

— розуміння нестачів споживачів;

— безперервне поліпшення якості;

— вимір рівня досягнутої якості і безперервний моніторинг;

— широкі ініціативи в навчанні і перепідготовці кадрів;

— важливість організаційних перетворень. -

Наступним кроком є впровадження прийнятої стратегії якості. Складність упровадження полягає в різноманітті аспектів якості, пов'язаних з безліччю активностей (робіт), здійснюваних персоналом як безпосередньо підприемства-вироб-ника готової продукції, так і посередників (суміжників). Завдання управління якістю полягає у виробленні єдиної ідеології і розуміння позиції підприємства в прийнятій стратегії якості всіма категоріями персоналу: середнім і нижчим менеджментом, виробничими, складськими й іншими категоріями працівників, водіями, робітниками, зайнятими вантажопереробкою й упакуванням, конкретними фахівцями з контролю якості у виробництві і сервісі та ін. Зрештою це й виражається у філософії TQM, прийнятій у виготовленні і просуванні продукту кінцевому споживачеві.

Для збереження і розширення своїх позицій на ринку більшість закордонних фірм, підтримуючи і встановлюючи все більш високі стандарти якості, прагне до постійного поліпшення якості продукції, що випускається. Політика безперервного поліпшення якості звичайно реалізується через визначені маркетингові або операційні стратегії, як це подано на рис. 15.4.

Стратегія управління якістю повинна фокусуватися на таких основних моментах;

— розуміння нестачів споживачів;

— безперервне поліпшення якості;

— вимір рівня досягнутої якості і безперервний моніторинг;

— широкі ініціативи в навчанні і перепідготовці кадрів;

— важливість організаційних перетворень. -

Для того щоб покупець орієнтувався в тому, чи відповідає якість готової продукції і супутнього сервісу пропонованому йому певною компанією, він повинен мати для порівняння деякий стандарт якості. Таким стандартом для більшості закордонних фірм е серія стандартів ISO:9000.1 якщо система якості підприємства відповідає серії ISO:9000, то покупець може бути впевнений, що продукція і сервіс певної фірми "гарної якості", тобто мають середньосвітовий рівень якості.

Серія стандартів ISO:9000 — це низка міжнародних документів, розроблених Технічним Комітетом 176 ISO для гармонізації великої кількості міжнародних і національних стандартів і єдиних вимог, що встановлюють якість проектування, виробництва продукції і сервісу. Архітектура серії стандартів ISO.-9000 подана на рис. 15.6.

Як подано на рис. 15.6, серія ISO:9000 складається з п'яти груп документів, три з яких (ISO:9001, ISO:9002, ISO:9003) є базовими документами щодо системи якості будь-якого підприємства, ISO сертифікованої, й описують моделі досягнення заданої якості на всіх етапах проектування, виробництва продукції, просування її на ринок і сервісного обслуговування. Крім того, вони встановлюють стандарти у сфері послуг, наприклад для транспортних, експедиторських фірм та ін.

Дві групи документів ISO:9000 і ISO:9004 є посібниками і містять керівні інструктивні матеріали:

ISO:9000 — для вирішення питання про вибір тієї або іншої моделі системи якості;

ISO:9004 — для проектування, інсталяції і подальшої сертифікації системи якості для конкретного підприємства.

Організація і проведення сертифікації має дві стадії:

— забезпечення та реалізація умов для створення і виробництва продукції, що підлягає сертифікації;

— організація і проведення сертифікації продукції як підтвердження її відповідності вимогам нормативної документації.

На першій стадії йдеться про виробництво продукції, що повинна бути сертифікопана, на другій — про оцінку й організацію підтвердження відповідності продукції нормативному документові й іншому видові вимог. Типова ієрархія документації системи якості подана на рис. 15.7.

У рамках загальної організаційної структури мають бути чітко встановлені функції, що належать до системи якості, визначені межі повноважень і канали передачі інформації. Також необхідно визначити і документально зафіксувати такі види діяльності, що прямо або посередковано виливають на якість:

— однозначно визначити загальні і конкретні обов'язки щодо якості;

— чітко встановити обов'язки і повноваження за кожним видом діяльності, що впливає на якість (при цьому варто розумно поєднати достатній ступінь організаційної свободи з широким колом відповідальності і повноважень, що забезпечить досягнення поставлених цілей у сфері якості з необхідною ефективністю);

— визначити заходи для управління і координації різних суміжних видів діяльності;

— варто приділити особливу увагу під час організації добре структурованої й ефективної системи якості виявленню потенцінних або реальних проблем якості і проведенню попереджувальних або коригувальних впливів.