Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів

В Україні функціонують чотири державні позабюджетні фонди та велика кількість недержавних і доброчинних фондів соціального призначення. Розвиток соціальних фондів пов'язаний із значним зниженням рівня матеріального забезпечення громадян, зростанням безробіття, демографічною ситуацією, дефіцитом бюджетних ресурсів. Тому виникла необхідність виокремлення надзвичайно важливих соціальних видатків в особливу групу із забезпеченням їх самостійними джерелами доходів.

 

Особливістю державних позабюджетних фондів соціального призначення є те, що вони вирішують завдання соціального захисту населення через механізм загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, надання бюджетних коштів та інших джерел.

 

Страхувальниками за загальнообов'язковим державним соціальним
страхуванням є роботодавці та застраховані особи.

Страховиками є позабюджетні страхові фонди. Вони беруть на себе зобов'язання формувати доходи і надавати застрахованим особам матеріальне забезпечення та соціальні послуги у зв'язку з настанням страхових випадків.

Основними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування є:

ü пенсійне страхування;

ü страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

ü страхування на випадок безробіття;

ü страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

 

Джерелами формування доходів бюджетів позабюджетних фондів можуть бути:

– обов’язкові внески та збори;

– добровільні внески і пожертвування;

– цільові надходження з бюджету;

– кредити;

– доходи від розміщення тимчасово вільних коштів;

– надходження з інших законодавчо визначених джерел.

 

Обов'язкові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб є основним джерелом доходів бюджету соціального фонду.

Чинним законодавством регламентується порядок формування доходів (розміри обов'язкових внесків, граничний розмір об'єкта оподаткування, строки сплати, звітність) та використання коштів (види виплат і послуг, окремі абсолютні розміри, перелік одержувачів та умови надання допомог).

До 2011 року обов’язкові внески сплачувалися окремо до 4-х державних позабюджетних фондів: до Пенсійного фонду; до фондів страхування на випадок безробіття; із тимчасової втрати працездатності; від нещасних випадків на виробництві.

Із 1 січня 2011 р. – сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або так званий єдиний соціальний внесок

Він увведений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI та замінив собою чотири окремі відрахування.

З 1 жовтня 2013 року розпочало адмініструвати ЄСВ Міністерство доходів і зборів. Єдиний соціальний внесок сплачується до Міндоходів, яке розподіляє отримані кошти у процентному співвідношенні між 4-ма соціальними позабюджетними фондами

Єдиний соціальний внесок – (Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) — обов'язковий консолідований страховий внесок до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що справляється з метою забезпечення страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платників ЄСВ поділяють на страхувальників та застрахованих осіб.

Розміри ставок єдиного соціального внеску залежать від категорії платників та бази нарахування цього внеску

Для кожної категорії платників окремо встановлено база нарахування (зарплата, дохід, грошова винагорода) та відповідні ставки єдиного соціального внеску, які залежать від класу професійного ризику виробництв.

Залежно від виду економічної діяльності та його ризиковості виділяють 67 класів професійного ризику виробництва. Ставка єдиного соціального внеску становить від 36,76 % - для 1-го класу до 49,7 % - для 67-го класу.

Для бюджетних установ єдиний соціальний внесок – 36,3 %. % (до ПФУ - 33,2 %; до ФБ - 1,5 %, до ФССТВП - 1,4 %, до ФССНВВ - 0,2 %.)

Для фізичних осіб-підприємців нарахування ЄСВ за ставкою – 34,7%

Для звичайних працівників загальний розмір ЄСВ, який утримує роботодавець за рахунок нарахованого ним доходу, становить 3,6 % (який розподіляється: до ПФУ - 2 %; до ФБ - 0,6 % та до ФССТВП - 1 %,

Базовим звітним періодом для нарахування єдиного соціального внеску є календарний місяць, а для фізичних осіб-підприємців - календарний рік.