Споживання та заощадження як функції доходу, їх графічне зображення

Тема 7. Споживання домогосподарств

Мета заняття: проаналізувати взаємозалежність процесів споживання та заощадження. Визначити фактори, які впливають на споживання та заощадження, розглянути модель економічного кругообігу. Усвідомити роль інвестицій в економіці та виявити фактори, що впливають на їх величину.

План

1.Споживання та заощадження як функції доходу, їх графічне зображення.

2.Середня та гранична схильність до споживання та заощадження. Фактори, що впливають на споживання та заощадження.

3.Функції споживання з урахуванням фактора часу.

 

Споживання та заощадження як функції доходу, їх графічне зображення.

 

Споживання — це сума грошей, яка витрачається населенням на придбання матеріальних благ і послуг.

Структура споживчих витрат у різних груп населення неодна­кова (частка витрат на харчування, на придбання непродовольчих товарів, одержання послуг). Тому в економічному аналізі виходять із так званих "якісних моделей поведінки", під якими розуміють усереднені моделі поведінки людей з різними рівнями доходу, що побудовані на підставі бюджетів сімей. "Якісні моделі поведінки" ще називають "законами Енгеля" (німецький економіст XIX сто­ліття).

Функція споживання показує співвідношення витрат на спожи­вання та доходу в їхній динаміці

С = а + b(Y-Т),

де С — витрати на споживання; а — автономне споживання; Ь — гранична схильність до споживання; Y — дохід; Т —податки. Графічно функцію споживання можна представити так (рис. 5.12):

 

 

Якби витрати на споживання повністю дорівнювали доходам то графік функції споживання прийняв би форму бісектриси. В точці В — нульове заощадження (повне споживання), АВ — життя в борг за рахунок попередніх заощаджень, водночас перевищення споживання над доходом.

Споживання — найстабільніший компонент сукупного попит. Споживання змінюється тільки у відповідь на несподівані зміни увсьому доході — поточному та майбутньому. Зміни у споживанні як правило, важко прогнозувати. Країна, зазнавши непередбаченого зменшення доходів, матиме дефіцит поточного рахунку, тільки якщо таке зменшення тимчасове. Лише тоді доцільно пом'якшу­вати ці зміни через від'ємні заощадження, тобто беручи позику. В реальній дійсності брати позику можна в інших індивідів, уряду або іноземців.

Більшість індивідів або домогосподарств не сподіваються на постійний дохід протягом їхнього життя. Принцип оптимального споживання означає, що індивіди повинні брати в позику, коли мо­лоді, і повертати борг або навіть заощаджувати, коли старші, щоб вирівняти часовий графік споживання.

На рис. 5.13 зображено типову схему зростання сподіваного доходу і показано, як вибирається споживання протягом життєвого циклу. Щоб підтримати постійний потік споживання, індивід витра­чає кожного року суму, що відповідає його постійному доходові. Це добрий спосіб підтримувати споживання протягом життя індивіда. Коли очікується, що дохід зростатиме протягом життєвого циклу, то вирівнювання споживання означає одержання позики в молоді роки та її повернення у зрілому віці.

Гіпотеза постійного доходу розвинута наприкінці 50-х років економістом з Чикаго Мілтоном Фрідменом. Цю гіпотезу було на­звано його головним внеском в економічну науку, коли його було нагороджено Нобелівською премією. Теорія споживання протягом життєвого циклу також була визнана Нобелівським комітетом як важливий вклад в науку Франко Модільяні, економіста з Массачусетського технологічного інституту.

Заощадження — це та частина доходу без податків, яка не споживається.

Рівновага АD-АS порушується внаслідок невідповідності планів інвестицій та збережень, які роблять різні економічні агенти з різних мотивів і визначаються різними факторами.

Мотиви збережень домашніх господарств:

1) придбання дорогих товарів;

2) забезпечення в старості;

3) страхування від нещасних випадків;

4) забезпечення дітей в майбутньому.
Мотиви інвестиційних фірм:

а) максимізація норми чистого прибутку;

б) реальна ставка процента — плата за грошовий капітал.

Таким чином, доход після сплати податків дорівнює сумі спо­живання та заощадження. Споживання та заощадження безпосе­редньо впливають на національне виробництво, рівень цін, зайнятість населення.

Функція заощадження показує зв'язок між розміром заощад­ження та доходу, як показано на рис.5.14.

Точка В — нульове заощадження.

Графік будують, як дзеркальне відображення кривої споживання (дзеркало на бісектрисі).